Справа №755/8169/16-к
1-кп/755/684/16
04 липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 1-кп/755/684/16, кримінальне провадження під час досудового розслідування №12016100120000463 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми, українки, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 30 квітня 2016 року о 18 годині 28 хвилин, знаходячись у вестибюлі станції метро «Чернігівська» КП «Київський метрополітен», біля кас з продажу жетонів, перебуваючи поруч із ОСОБА_6 , помітила, як останній зберігає грошові кошти в правій зовнішній кишені своєї куртки, в яку він був одягнений. В цей момент у неї виник умисел на таємне викрадення майна, а саме грошових коштів ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого та тим, що за її діями ніхто із пасажирів не спостерігає, 30 квітня 2016 року близько 18 години 30 хвилин, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи у вестибюлі станції метро «Чернігівська» КП «Київській метрополітен» поруч із касами продажу жетонів, впритул наблизилась до ОСОБА_6 та просунувши руку до правої зовнішньої кишені куртки останнього, таємно викрала грошові кошти у сумі 240 грн. (купюрами: 50 грн. - 1шт., 20 грн. - 8 шт, 10 грн. - 3 шт.), які належать ОСОБА_6 та отримавши можливість розпорядитись ними, поклала викрадені грошові кошти до однієї з кишень куртки, в яку вона була одягнена.
Після цього ОСОБА_5 намагалась залишити станцію метро «Чернігівська» КП «Київський метрополітен», однак потерпілий ОСОБА_6 сунувши руку до кишені своєї куртки, в якій зберігалися належні йому грошові кошти, виявив їх відсутність і відразу звернув увагу на громадянку, яка знаходилась у безпосередній близості до нього. ОСОБА_6 зупинив ОСОБА_5 та викликав працівників поліції. Після цього, ОСОБА_5 , намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, дістала з кишені викрадені у ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 240 грн. та поклала їх на підвіконня кас, які розташовані у вестибюлі станції метро «Чернігівська» КП «Київський метрополітен». В подальшому, ОСОБА_5 була затримана працівниками поліції, викрадене майно було вилучено.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе визнав повністю, дала суду показання, які відповідають інкримінованим їй фактичним обставинам кримінального правопорушення, щиро розкаялася у вчиненому і просила суворо її не карати.
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових доказів щодо її особи.
Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, ОСОБА_5 вчинила злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_5 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.185 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості,здійснила крадіжку на суму 240 грн., особу винуватої, яка по місцю проживання характеризується посередньо, страждає на певне захворювання, через яке, відповідно до довідки Міської клінічної лікарні №9м. Києва, перебувала на лікуванні, раніше судима, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Пом'якшуючою обставиною покарання ОСОБА_5 суд визнає щире каяття, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Суд виключає обтяжуючою обставиною рецидив злочину, оскільки в даному випадку має місце кваліфікуюча ознака - повторність. За таких обставин обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченої, наявність непогашеної судимості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, стан здоров'я, суд вважає, що останньій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті та з урахуванням вчинення злочину під час іспитового строку за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року остаточно - за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства.
Згідно ст. 72 ч. 5 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк її попереднього ув'язнення з 30 квітня 2015 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченій ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про її особу, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71 КК України з урахуванням вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 травня 2015 року за сукупністю вироків призначити ОСОБА_5 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді 1 (один) року 1 (одного) дня позбавлення волі.
Строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 30 квітня 2016 року.
Згідно ст. 72 ч. 5 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк її попереднього ув'язнення з 30 квітня 2016 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі: грошові кошти в сумі 240 гривень - залишити у володінні потерпілого ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1