№ 755/25975/15-к
1-кп/755/154/16
06 червня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою в рамках кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
В проваджені Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду, продовжити злочинну діяльність.
Захисник та обвинувачений просили змінити останньому міру запобіжного заходу на більш м'яку, не пов'язану з триманням під вартою.
При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу суд виходив з наступного.
Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , опинившись на волі, може ухилитися від суду та не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальне правопорушення. Ймовірність реалізації вказаних ризиків не зменшилася на даний час, і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, які інкримінуються обвинуваченому; його відношення до скоєного; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку засудження за вчинення тяжкого злочину (ст. 12 КК України). В даному випадку, охорона прав та суспільних інтересів від вчинення кримінального правопорушення має більший інтерес, ніж забезпечення особистої свободи обвинуваченого, внаслідок чого вимагає застосування до обвинуваченого відповідно найбільш суворого запобіжного заходу.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, вік та стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, які унеможливлюють його тримання під вартою, дані про його особу, сімейний стан, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів.
Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 04 серпня 2016 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1