Дніпровський районний суд міста Києва
Справа № 755/7526/16-к
1-кп/755/635/16
"10" травня 2016 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі трьох професійних суддів:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040000161 від 05 січня 2016 року, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року за ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
В провадження Дніпровського районного суду м. Києва з прокуратури м. Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040000161 від 05 січня 2016 року, відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за можливе призначення справи до судового розгляду, оскільки під час досудового розслідування були дотримані вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, крім того посилався на відсутність підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту. Також прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду, впливати на потерпілу та свідків.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала думку прокурора.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та щодо продовження обвинуваченому строку тримання під вартою поклалися на розсуд суду.
Вислухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали, суд приходить до наступного.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України складений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону України.
Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає.
Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду, не встановлено.
При вирішенні клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу, суд виходив з наступного.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Так, строк тримання ОСОБА_8 під вартою спливає 10 травня 2016 року.
Вирішуючи вказане питання, судом враховується той факт, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, що передбачає покарання на строк до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, впливати на потерпілу і свідків, більше того, ОСОБА_8 вже засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі, а тому враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини справи суд, керуючись ст. 331 КПК України, вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченим, обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити ще на 60 днів.
Приймаючи таке рішення, суд враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , його соціальні зв'язки, вік, стан здоров'я та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні інших клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.
З урахуванням наведеного є всі достатні підстави для призначення судового розгляду кримінального провадження.
Судовий розгляд, з урахуванням клопотання ОСОБА_8 , принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні судом присяжних. Обмежень, передбачених положеннями ч.2 ст.27 КПК України, не встановлено.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, свідків, захисника та обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 314-316, 331 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні у складі двох професійних суддів та трьох присяжних, яке відбудеться в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5, зал 3, о 13 годині 00 хвилин 20 травня 2016 року.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 липня 2016 року, включно.
Копію ухвали вручити сторонам та надіслати керівнику апарату Дніпровського районного суду м. Києва для забезпечення контролю в частині виконання ухвали суду про розгляд провадження судом присяжних, який має бути визначений автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. ст. 31, 35, 75, 76 КПК України.
Надати розпорядження секретарю судових засідань про виклик присяжних, які визначені автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, у кількості семи осіб та сторін судового (кримінального) провадження ( ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).
В судове засідання викликати сторін кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: