№ 755/25975/15-к
1-кп/755/154/16
15 квітня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою в рамках кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
В проваджені Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду, продовжити злочинну діяльність.
Захисник та обвинувачений просили змінити останньому міру запобіжного заходу на більш м'яку, не пов'язану з триманням під вартою.
При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу суд виходив з наступного.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала.
При цьому, судом враховується той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких та передбачає покарання на строк до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, офіційно не працює, раніше судимий за вчинення, у тому числі, корисливих злочинів, а тому обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого йому в вину діяння, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Також суд, приймаючи рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення Європейського суду з прав людини, від 18 березня 2008 року, у справі «Ладент проти Польщі» (заява №11036/03, пункт 55), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння та наслідки його вчинення, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 червня 2016 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: