Справа № 755/8691/15-к
1-кп/755/148/16
18 січня 2016 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі трьох професійних суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
В судове засідання обвинувачена ОСОБА_10 , відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави, не з'явилася, захисник ОСОБА_7 повідомила, що її підзахисна ОСОБА_10 захворіла, на підтвердження надала копію довідки пункту невідкладної медичної допомоги.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підстави для скасування або заміни обраного запобіжного заходу на інший більш м'який відсутні.
Представниця потерпілої підтримала клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_8 просила визначити обвинуваченому ОСОБА_9 менший розмір застави або застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_7 вважала за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку захисника.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд звертає увагу на те, що захисником ОСОБА_7 надано об'єктивні підтвердження того, що обвинувачена ОСОБА_10 захворіла, однак строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 закінчуються 21 січня 2016 року, тому, відповідно до ст. 331 КПК України, яка кореспондується із главою 18 КПК України, та враховуючи присутність в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_9 , його захисника ОСОБА_8 та прокурора, суд вважає за необхідне вирішити клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку тримання під вартою, у відсутність обвинуваченої ОСОБА_10 .
Так, згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Запобіжний захід до ОСОБА_9 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала.
При цьому, судом враховується той факт, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, один із яких є особливо тяжким, та передбачає покарання на строк до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, раніше був судимий за особливо тяжкий злочин, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих йому в вину діянь, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду. Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Також суд, приймаючи рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення Європейського суду з прав людини, від 18 березня 2008 року, у справі «Ладент проти Польщі» (заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_9 діянь та наслідки їх вчинення, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 371, 372 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора щодо продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до 17 березня 2016 року, включно, на умовах, викладених в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 березня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: