Справа № 755/25975/14-к
"31" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Восьмої, Томської обл., Російської Федерації, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого: 18.11.1983р. Жовтоводським міськсудом Дніпропетровської обл., за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років п/волі; 01.12.1986р. Тернівським міськсудом Дніпропетровської обл., за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 142, ч. 1 ст. 215-3, ст. 42 КК України (в редакції 1960 р.) до 4 років 6 міс. п/волі; 13.08.1991р. Тернівським міськсудом Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 142, ч. 1 ст. 215-3, ст. 42 КК України (в редакції 1960 р.) до 8 років п/волі, 20.10.1999 р. Петрівським райсудом Кіровоградської обл. за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 5 років п/волі, 30.03.2004 р. переглянуто вирок та призначено покарання 6 років п/волі; 23.10.2003р. Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської обл., за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років п/волі, апеляційним судом Кіровоградської обл. 17.02.2004 р. вирок скасовано, 30.03.2004 р. переглянуто вирок Знам”янським міськрайонним судом Кіровоградської обл. та призначено покарання за ч. 3 ст.185, ст.70 КК України на 6 років п/волі; 11.06.2010 р. Ленінським райсудом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років п/волі, звільнився 12.07.2013 року на підставі постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2013 року умовно достроково, невідбутий строк - 8 місяців 22 дні,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч.1 ст. 357 КК України,
В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187, ч.1 ст. 357 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду, впливати на потерпілого та свідків.
Захисник та обвинувачений просили змінити останньому міру запобіжного заходу на більш м'яку, не пов'язану з триманням під вартою.
При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу суд виходив з наступного.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Так, строк тримання ОСОБА_5 під вартою спливає 02 січня 2016 року.
Вирішуючи вказане питання судом враховується той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких та передбачає покарання на строк до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, офіційно не працює, раніше судимий за вчинення, у тому числі, корисливих злочинів, а тому суд приходить до висновку про наявність обставин, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може ухилитись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому для запобігання вказаних ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора і продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу ще на 60 днів.
Приймаючи таке рішення, суд враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, вік, стан здоров'я, судимість, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Таким чином, суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вбачає підстав для не продовження застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 або зміни його на більш м'який.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.331 КПК України, суд, -
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 28 лютого 2016 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя