2-п/754/49/16
Справа № 754/12567/15-ц
Іменем України
28 грудня 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.03.2016 року, вищевказаний позов задоволено.
25.03.2016 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд зазначеного заочного рішення суду, яка головуючому передана 28.03.2016 року.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 28.03.2016 року, зазначена заява про перегляд заочного рішення суду, залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст. 229 ЦПК України.
Зокрема, про час і місце розгляду справи 15.03.2016 року, відповідач повідомлявся особисто під розписку 14.03.2016 року.
У порушення п. 3 ч. 2 ст. 229 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення суду не зазначено: обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідача в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це.
Крім того, відповідно до наявної у матеріалах справи, копії паспорта відповідача, його прізвище ОСОБА_1.
У заяві про перегляд заочного рішення суду, заявник вказує своє прізвище, як ОСОБА_1.
У порушення п. 2 і п. 4 ч. 2 ст. 229 ЦПК України, в заяві про перегляд заочного рішення суду, відсутнє обґрунтування доводів заявника про те, що його правильне прізвище саме ОСОБА_1.
Також, у порушення ч. 6 ст. 229 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення суду, не додано оригінал документа про сплату судового збору.
Ухвала від 28.03.2016 року, неодноразово направлялась заявнику за вказаною ним же в про перегляд заочного рішення суду адресою його проживання, за якою заявник зареєстрований проживаючим, а саме: 28.03.2016 року, 18.05.2016 року, 29.06.2016 року, 11.08.2016 року, 23.09.2016 року, 02.11.2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах, зворотними поштовими повідомленнями, на яких працівники органів поштового зв'язку зазначають, що заявник не отримує направленої йому судом поштової кореспонденції.
Станом на 28.12.2016 року, недоліки заяви про перегляд заочного рішення суду не усунуто.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до вимог глави 7 ЦПК України, заявнику неодноразово направлялась судом поштова кореспонденція, однак, заявником жодне поштове відправлення не отримувалось, що в свою чергу, дає правові підстави для висновку вважати таку поведінку заявника, як зловживання процесуальними правами.
Тому, враховуючи те, що заява про перегляд заочного рішення суду понад дев'ять місяців перебуває в провадженні суду, а також те, що без усунення вказаних у ухвалі суду від 28.03.2016 року недоліків, суд позбавлений можливості признати справу до судового розгляду за заявою про перегляд заочного рішення суду, заяву про перегляд заочного рішення суду слід вважати неподаною.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, вважати неподаною і після набрання даною ухвалою чинності, заяву про перегляд заочного рішення суду повернути заявнику.
Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.