Номер провадження 2/754/5949/16
Справа №754/12934/16-ц
Іменем України
27 грудня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Таран Н.Г.
за участю секретаря судового засідання: Моторенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 24 лютого 2001 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3. Після припинення шлюбних відносин відповідач участі у вихаванні дитини не бере, кошти на його утримання не надає. Дитини повністю знаходиться на утриманні позивача. Оскільки добровільно про сплату аліментів домовитись з відповідачем не вдалось, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти в розмірі ? частини від усіх видів заробітку відповідача щомісячно на утримання сина до досягнення дитиною повноліття.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, та просила суд про задоволення позову.
Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що написав заяву про визнання позову, яка долучена до матеріалів справи.
За ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб (а.с.4).
Від вказаного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Радянського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис за №523 та видане відповідне свідоцтво (а.с.3).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», «Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення».
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, при призначенні розміру аліментів, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Виходячи з наведеного, вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини підлягають задоволенню в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду, тобто з 24.10.2016 року.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Таким чином, необхідно допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням ст. 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат і вважає за необхідне стягнути з відповідача згідно зі ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», в дохід держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 169, 209, 121, 214-215, 294, 367 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.10.2016 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлено 29.12.2016 року.
Суддя: Н.Г.Таран