Номер провадження 1-кп/754/37/16
Справа№754/2623/14-к
Іменем України
26 грудня 2016 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки с.Мирівка Кагарлицького р-ну Київської обл.,
громадянки України, освіта вища, одруженої,
працюючої начальником відділу ДПІ у Деснянському районі
ГУ Міндоходів у м.Києві,
проживає: АДРЕСА_1 ,
зареєстрована: АДРЕСА_2 ,
раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, 190 ч.1 КК України,
за участю: прокурорів ОСОБА_4 , , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченої ОСОБА_3
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
потерпілої ОСОБА_13
представника потерпілої ОСОБА_14
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що вона наказом №1-о від 12.06.2013р. «Про призначення працівників» у порядку переведення до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві призначена на посаду начальника відділу місцевих податків і зборів, плати за землю управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, та присвоєно 11 ранг державного службовця. Згідно довідки №76\26-52-04-020 від 30.10.2010р. ОСОБА_3 станом на 30.10.2013р. працює на посаді начальника відділу місцевих податків і зборів, плати за землю управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві. Даний відділ здійснює свою діяльність відповідно до Положення про відділ місцевих ресурсних, рентних неподаткових платежів управління податкування юридичних осіб ДПІ у Деснянському районі м.Києва, затвердженого 12.09.2012 року (Далі - Положення), який у своїй роботі керується Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про державну службу», а також іншими законодавчими, нормативними, інструктивними та методичними актами. При цьому, відповідно до п.3.3 Положення начальник відділу зобов'язаний безпосередньо здійснювати всі необхідні організаційні та методичні заходи, які забезпечують своєчасне якісне виконання всіма спеціалістами покладених на відділ завдань. Згідно п.4.1.7 Положення начальник відділу готує та виносить на розгляд начальника управління пропозиції, у тому числі щодо заохочення та накладення стягнення на працівників відділу. Функціональні права та обов'язки передбачені Положенням свідчать про те, що ОСОБА_3 , очолюючи вказаний вище відділ, наділена організаційно-розпорядчими функціями та згідно п.1 примітки до ст.364 КК України є службовою особою. Крім того, відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи доходів і зборів відносяться до правоохоронних органів, які здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції, а також беруть безпосередню участь у нагляді і контролі за виконанням законів. Таким чином, ОСОБА_3 одночасно являється працівником правоохоронного органу. Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.09.2013р. у невстановлений час невстановленою досудовим розслідуванням особою заступнику директора ТОВ «Бур'ян» ОСОБА_15 повідомлено, що їй необхідно з'явитись до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у Києві, оскільки останніми виявлено розбіжність в податковій звітності ТОВ «Фоззі-Фуд» та ТОВ «Бур'ян». 23.09.2013р. ОСОБА_15 отримала лист ДПІ у Деснянському районі м.Києва, датований 18.09.2013р. за №2322/10/26-52-15-01-19 про надання інформації та її документального підтвердження. Зазначеним листом ДПІу Деснянському районі м.Києва вимагало надати пояснення та завірені залежним чином документи щодо правильності декларування податкового зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Фоззі-Фуд» за липень 2013 року та зазначити інформацію стосовно постачальників товарів, які були реалізовані ТОВ «Бур'ян» на ТОВ «Фоззі-Фуд» незалежно від дати придбання. 02.10.2013р. у невстановлений досудовим розслідуванням час заступнику директора ТОВ «Бур'ян» ОСОБА_15 зателефонувала начальник відділу ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві ОСОБА_3 , з якою ОСОБА_15 раніше була знайома та неодноразово спілкувалась стосовно діяльності підприємств, до яких вона мала відношення, та зверталась за допомогою у випадку виникнення будь-яких питань діяльності цих підприємств, та повідомила, що у підприємства ТОВ «Бур'ян» на даний час виникли серйозні проблеми, які необхідно терміново вирішувати. 21.10.2013р. невстановлені досудовим розслідуванням посадові особи ТОВ «Бур'ян» отримали два повідомлення від державного реєстратора Деснянського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві №53-П від 14.10.2013 та №64-П від 16.10.2013р. щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Зазначені картки ТОВ «Бур'ян» були надані держреєстратору 22.10.13р. та 23.10.13р.
22.10.2013р. заступнику директора ТОВ «Бур'ян» ОСОБА_15 у невстановлений досудовим розслідуванням час знову зателефонувала начальник відділу ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві ОСОБА_3 та повідомила, що підприємству ТОВ «Бур'ян» встановлено «9» стан, що фактично тягне за собою не прийняття податкової звітності ТОВ «Бур'ян» та в подальшому може призвести до анулювання свідоцтва платника ПДВ зазначеного підприємства, при цьому попередивши щоб ТОВ «Бур'ян» не здійснювало жодної діяльності, оскільки у них можуть виникнути проблеми. 24.10.2013р. заступнику директора ТОВ «Бур'ян» ОСОБА_15 у невстановлений досудовим розслідуванням час зателефонувала начальник відділу ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві ОСОБА_3 та зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що особисто в неї відсутні повноваження по прийняттю рішення щодо не анулювання свідоцтва платника ПДВ, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, повідомила, що у разі передачі їй грошових коштів в розмірі 2500 доларів США вона ніби-то зможе вжити заходів до вирішення питання про неанулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Бур'ян». При цьому, в дійсності ОСОБА_3 не планувала вживати будь-яких дій щодо вирішення питання про неанулювання свідоцтва платника податків ТОВ «Бур'ян». Крім того, ОСОБА_3 , зловживаючи довірою ОСОБА_15 та надаючи своїм діям значимості, запевнила останню що у разі вирішення проблеми ТОВ «Бур'ян» іншим шляхом, останній необхідно буде передавати неправомірну вигоду у розмірі набагато більше запропонованої ОСОБА_3 , а саме 10000 доларів США. ОСОБА_15 , не будучи обізнаною щодо злочинного умислу ОСОБА_3 , спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом обману, вважаючи, що ОСОБА_3 , як службова особа, яка займає керівну посаду в ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, має достатні повноваження щодо вирішення її питання про неанулювання свідоцтва платника ПДВ, вимушена була погодитись на вимогу останньої. У подальшому, 30.10.2013р. близько 15.50 годин ОСОБА_3 , будучи службовою особою, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення шляхом зловживання довірою ОСОБА_15 щодо реальної можливості вирішення нею питання про неанулювання свідоцтва платника податків ТОВ «Бур'ян», перебуваючи у своєму власному кабінеті №314 приміщення ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві по вул.Закревського, 41, зловживаючи своїм службовим становищем та діючи умисно всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, одержала від заступника директора ТОВ «Бур'ян» ОСОБА_15 обумовлені раніше грошові кошти в сумі 2 500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 30.10.2013р. становило 19975грн., за ніби-то вжиття неюособисто заходів до вирішення питання про неанулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Бур'ян». Відразу після одержання від ОСОБА_16 вказаних грошових коштів, остання була затримана працівниками правоохоронних органів столиці, тому не мала реальної можливості розпорядитись цим майном. Тим самим, ОСОБА_3 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.15 ч.2, 190 ч.1 КК України як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Суд визнав недоведеним обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, 190 ч.1 КК України, а саме у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Допитавши обвинувачену, потерпілу, свідків, дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захист докази, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст.321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст.337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про виправдування обвинуваченого ОСОБА_3 за висунутим їй обвинуваченням з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Додержуючись закріпленої в ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та в ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого суд тлумачить на його користь.
Також суд керується ч.3 ст.373 КПК України, за якою обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Сторона обвинувачення не надала суду переконливих доказів вчинення ОСОБА_3 закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, в чому обвинувачується ОСОБА_3 , не довела переконливо для суду всебічно, повно і неупереджено, що вчиненому ОСОБА_3 діянню притаманні всі елементи складу кримінального правопорушення, інкримінованого їй, тому в ході судового розгляду не було встановлено належних і допустимих доказів на доведення наявності в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення.
Враховуючи, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про відсутність доказів на доведення наявності в діянні обвинуваченої ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та показала, що з 2010 року вона займала посаду начальника відділу місцевих податків і зборів, плати за землю управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, приблизно восени 2013 року до неї звернувся її знайомий та попросив надати консультацію, на його питання вона надала йому відповіді, не знаючи, що його питання стосуються конкретного товариства, через деякий час їй зателефонувала ОСОБА_13 за консультацією, як потім вона дізналась, що ОСОБА_13 має відношення до ТОВ «Бур'ян», при цьому ОСОБА_13 їй часто телефонувала, в різний час, як по сімейним проблемам, так і по роботі, за деякий час до 30.10.2013р. ОСОБА_13 прийшла до неї на роботу та попросила надати їй консультацію з приводу скасування свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Бур'ян», вона пояснила ОСОБА_13 , що вирішення вказаного питання в її службові обов'язки не входить і вона не може їй допомогти у вирішенні її питання щодо скасування свідоцтва платника ПДВ, також для надання їй консультації з цього приводу вона викликала співробітницю ОСОБА_17 , оскільки, враховуючи наполегливу поведінку ОСОБА_13 , вона не бажала будь-якої компрометуючої поведінки щодо неї зі сторони ОСОБА_13 , ОСОБА_17 надала ОСОБА_13 консультацію по її питанню та пояснила ОСОБА_13 , що вони не можуть їй допомогти у її питанні, і ОСОБА_13 пішла, 30.10.2013р. ОСОБА_13 прийшла до неї в кабінет та зачинила двері кабінету, вона вислухала ОСОБА_13 , в ході розмови вона відвернулась від ОСОБА_13 , та коли повернулась, то ОСОБА_13 вже швидко виходила з кабінету, після уходу ОСОБА_13 вона зрозуміла, що щось трапилось, та зачинила кабінет, щоб зібратись з думками, оскільки її насторожила поведінка ОСОБА_13 , потім двері її кабінету почали вибивати, вона в цей час сиділа за робочим столом, в кабінет зайшли приблизно 5 чоловік та почали проводити слідчі дії, вона відразу заявила, що їй потрібен захисник, однак слідчий в цьому їй відмовив. Допомогти у вирішенні питання щодо скасування свідоцтва платника ПДВ по ТОВ «Бур'ян» вона ОСОБА_13 не обіцяла, ніякого відношення до вирішення проблеми ОСОБА_13 вона не мала, скасування свідоцтва платника ПДВ в її службові обов'язки не входить, про це вона повідомила ОСОБА_13 , і ОСОБА_13 про це знала, однак продовжувала звертатись до неї з цим питанням. Вона не бачила, як ОСОБА_13 поклала гроші на її стіл, оскільки це можливо було в той момент, коли вона відвернулась під час розмови зі ОСОБА_13 , і коли вона повернулась, то ОСОБА_13 в цей час вже швидко виходила з її кабінету, і вказаних грошей вона не торкалась. Ніяких відносин у неї зі ОСОБА_13 не було, крім того у неї до ОСОБА_13 було неприязне ставлення, оскільки ОСОБА_13 їй постійно докучала.
Згідно показань в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_13 , з ОСОБА_3 вона познайомилась в січні 2013 року в податковій інспекції, куди прийшла для вирішення питання свого чоловіка по ТОВ «Бур'ян» та забрати свідоцтво платника ПДВ, і ОСОБА_3 їй представилась як начальник відділу по ПДВ, потім з податкової інспекції надходили запити про надання документів по ТОВ «Бур'ян», вказані документи перевірялись податковою інспекцією та ніяких недоліків виявлено не було, згодом з РДА надійшли листи про те, що ТОВ «Бур'ян» немає по реєстрації. Оскільки зі сторони податкових органів претензій до ТОВ «Бур'ян» не було, вона взяла документи по ТОВ та показала їх ОСОБА_3 , і ОСОБА_3 не змогла пояснити, що по вказаним документам у ТОВ порушено, викликала якусь дівчину, яка також щось пояснювала. 23.10.2013р. приблизно в 12.00 годин їй зателефонувала ОСОБА_3 та висловила вимогу про надання їй 2500 доларів США для вирішення нею питання щодо того, щоб у ТОВ «Бур'ян» не анулювали свідоцтво платника ПДВ і вони могли працювати, зазначивши, що міліція за вирішення цього питання буде вимагати у неї 10000 доларів США, вона повірила словам ОСОБА_3 щодо наявності проблем по ТОВ «Бур'ян», оскільки до цього РДА викликало їх декілька раз. Вона вирішили дати ОСОБА_3 гроші, оскільки до цього в січні 2013 року, коли вона познайомилась з ОСОБА_3 , по ТОВ «Бур'ян» у її чоловіка були проблеми, і щоб вирішити питання по фірмі чоловіка вона надавала ОСОБА_3 на її вимогу гроші, і з кожним разом суми були все більше, і вона вважала, що на цей раз сума буде ще більшою. Спочатку вона не знала, що ОСОБА_3 не має повноважень вирішувати питання щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ, ОСОБА_3 телефонувала їй разів 6-7 та підганяла її, що вказане питання необхідно вирішити, особисто вона ОСОБА_3 не телефонувала. Оскільки по документам у ТОВ «Бур'ян» порушень не було, вона пішла в прокуратуру міста Києва для подання заяви про вимагання у неї грошей ОСОБА_3 , де в кабінеті у неї прийняли вказану заяву. Через декілька днів її запросили до прокуратури міста Києва, де запропонували їй принести 2500 доларів США для того, щоб вони їх помітили і потім вона передала їх ОСОБА_3 . Працівники прокуратури призначили їй зустріч в ресторані на Подолі, куди вона принесла грошові кошти в сумі 2500 доларів США та передала їх працівнику прокуратури, там же працівники прокуратури помітили надані нею грошові кошти, поклали в конверт та передали конверт з грошима їй, після чого вона приїхала в податкову інспекцію Деснянського району, зателефонувала ОСОБА_3 , яка до цього їй декілька раз телефонувала та вимагала принести грошові кошти в сумі 2500 доларів США, та повідомила ОСОБА_3 про свій приїзд з грошима, вона піднялась в кабінет до ОСОБА_3 , де повідомила ОСОБА_3 про принесення нею грошових коштів, що ОСОБА_3 влаштувало і вона сказала покласти гроші на її стіл, вона поклала грошові кошти в сумі 2500 доларів США на робочий стіл, а ОСОБА_3 накрила їх блокнотом, після чого вона вийшла з кабінету та пішла. ТОВ «Бур'ян» до 19.11.2013р. належало її дочці, а з 19.11.2013р. директором вказаного ТОВ стала вона.
Згідно показань свідка ОСОБА_18 , який в 2013 році займав посаду заступника начальника ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в 2013 році по ТОВ «Бур'ян» було виявлено ознаки фіктивності, зокрема, на виклики до ДПІ представник ТОВ не з'являвся, у ТОВ не було транспорту, найманих працівників, прізвище директора було ОСОБА_19 , яка була студенткою, і крім неї як директора інших працівників на фірмі не було, тому в червні-липні 2013 року по перевірці ТОВ «Бур'ян» працювала робоча група, в яку також входив і він, ОСОБА_3 не мала повноважень щодо перевірки ТОВ «Бур'ян», не входила до складу робочої групи і не могла впливати на рішення щодо ТОВ «Бур'ян». Про вимагання ОСОБА_3 коштів у представника ТОВ «Бур'ян» йому нічого невідомо, про це він дізнався, коли його як керівника ДПІ в кабінет ОСОБА_3 запросив прокурор та повідомив, що ОСОБА_3 занесли грошові кошти і в кабінеті проводяться слідчі дії.
З показань свідка ОСОБА_18 вбачається, що ОСОБА_3 не входила до складу робочої групи по перевірці щодо ТОВ «Бур'ян», та не могла впливати на рішення щодо ТОВ «Бур'ян».
Як вбачається з дослідженої судом заяви ОСОБА_13 на ім'я начальника УВБ ГУ Міндоходів у м.Києві, вказана заява надрукована та не містить дати, була зареєстрована в УВБ 28.10.2013р., у вказаній заяві ОСОБА_13 зазначає про вимагання у неї начальником відділу ДПІ в Деснянському районі м.Києві ОСОБА_3 грошей в сумі 2500 доларів США за неанулювання свідоцтва ПДВ ТОВ «Бур'ян», мотивуючи, що в ДПІ наявна інформація про незнаходження ТОВ «Бур'ян» по місцю реєстрації, тому її дії вважає протиправними, що зафіксовано нею на аудіо пристрій. До заяви додає флеш накопичувач з аудіо відео файлом, та матеріали на 12-ти аркушах.
Однак, згідно показань потерпілої ОСОБА_13 , вона звернулась із заявою про вимагання у неї грошей ОСОБА_3 в кабінет прокуратури міста Києва, і саме в кабінеті прокуратури міста Києва була прийнята її заява, в приміщенні УВБ ГУ Міндоходів у м.Києві вона не була. При цьому, заява ОСОБА_13 адресована саме начальнику УВБ ГУ Міндоходів у м.Києві, а не прокурору міста Києва, куди вона звернулась, і зареєстрована дана заява саме в УВБ ГУ Міндоходів у м.Києві.
Враховуючи наведене, а також відсутність в заяві дати, суд ставить під сумнів дані, які зазначені в досліджуваній судом заяві ОСОБА_13 до УВБ.
Крім того, з вказаної заяви ОСОБА_13 вбачається, що до заяви вона додає флеш накопичував з аудіо відео файлом. Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_13 , до подання нею в прокуратуру заяви про вимагання у неї грошових коштів ОСОБА_3 вона знала, що буде звертатись в прокуратуру з такою заявою, тому почала записувати розмови з ОСОБА_3 на плеєр.
Протоколом огляду предметів від 19.12.2013р., була оглянута флеш-карта «МаgісGаtе», яку долучила ОСОБА_13 до своєї заяви від 28.10.2013р., яка визнана речовим доказом постановою слідчого від 19.12.2013р., і в ході огляду якої була виявлена фіксація телефонної розмови ОСОБА_13 та ОСОБА_3 . Однак, вказаний речовий доказ в судовому засіданні не досліджувався, оскільки був визнаний очевидно недопустимим як такий, який отриманий не в порядку, встановленому КПК України.
Надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази, є неналежними та недопустимими доказами, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.104 КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. У випадках фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів, про це зазначається у протоколі. Протокол повинен містити відомості, зокрема, про всіх осіб, присутніх під час проведення процесуальної дії, інформацію про те, що особи повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання. Протокол підписують всі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.
Згідно вимог ст.105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути, зокрема, спеціально виготовлені копії об'єктів, речей і документів, аудіо та відео запис процесуальної дії, носії інформації, та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та вилученні таких додатків.
Згідно вимог ст.106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
Згідно вимог ст.107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.
Досліджені судом протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 30.10.2013р., протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.10.2013р. з додатками до них у виді карт SD “Тrаnsсеnd» 8GВ №43 та №44, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 30.10.2013р., протокол огляду документів від 30.11.2013р., яким оглядаються зазначені протоколи та карти SD, суд визнає неналежними та недопустимими доказами, виходячи з наступного.
Згідно ст.252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим КПК України. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Проведення негласних слідчих дій (розшукових) дій може фіксуватись за допомогою технічних та інших засобів.
Згідно протоколу огляду, помітки та вручення грошових коштів від 30.10.2013р., в період часу з 13.10 до 13.55 годин в окремій залі приміщення ресторану «Закарпатська колиба» по вул.В.Василевської, 12/16 в м.Києві, оглядаються грошові кошти, які являють собою грошові купюри долари США по 100 доларів в кількості 25 штук на загальну суму 2500 доларів США, з переліком номерів вказаних купюр, ксерокопії яких було заздалегідь виготовлено, на всі купюри нанесено спеціальний люмінесцентний препарат марки «Светлячок-М», який як зразок також нанесений на аркуш паперу та на ватний тампон, після огляду та помічення грошові кошти складено у стопку та поміщено до сумки ОСОБА_15 , при цьому сумку оглянуто та встановлено, що у ній інші грошові кошти відсутні.
Вказаний протокол підписаний ОСОБА_13 , і враховуючи, що після проведення даної дії вона відразу поїхала до ОСОБА_3 для вручення грошових коштів, і враховуючи вимоги ст.104 КПК України щодо підписання протоколу всіма учасниками, які брали участь у проведенні дії, вказаний протокол повинен був складатись під час проведення процесуальної дії. При цьому, вказаний протокол надрукований, і враховуючи місце проведення дії, яка зафіксована в протоколі, а саме зал ресторану, виникає сумнів у складанні даного протоколу під час проведення даної процесуальної дії.
30.10.2013р. в період часу з 19.20 до 20.00 годин оперативним співробітником був складений протокол про результати контролю за вчиненням злочину №82тв/о, згідно якого 30.10.2013р. в період часу з 13.10 годин до 13.55 годин в окремій залі приміщення ресторану «Закарпатська колиба» по вул.В.Василевської, 12/16 в м.Києві, проведено огляд сумки ОСОБА_15 , в якій будь-які грошові кошти відсутні, в подальшому ОСОБА_15 надала кошти в сумі 2500 доларів США номіналом купюр по 100 кожна в кількості 25 штук для огляду та помітки, також ОСОБА_15 надала письмову згоду на залучення її до конфеденційного співробітництва, на грошові купюри був нанесений препарат, ОСОБА_15 були вручені грошові купюри, які вона поклала до раніше оглянутої сумки, після чого ОСОБА_15 поїхала до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, зайшла в кабінет №314, де після тривалої розмови залишила на робочому столі ОСОБА_3 помічені грошові кошти, які остання відразу накрила блокнотом, після чого ОСОБА_15 вийшла з кабінету, що зафіксовано за допомогою спеціальних технічних засобів шляхом здійснення аудіо та відеозаписів. Надалі слідчим з оперативними співробітниками проводились слідчі дії, було оглянуто кабінет, в якому на підлозі біля підвіконня виявлено грошові кошти в сумі 2300 доларів США, на робочому столі виявлена купюра номіналом 100 доларів США, у внутрішньому дворі ДПІ в папці виявлена грошова купюра 100 доларів США, які при освітленні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням світяться зеленим кольором, вказані грошові кошти були поміщені до пакетів та опечатані.
Про наявність додатків до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину №82тв/о від 30.10.2013р., в ньому не зазначено, що свідчить про відсутність додатків до нього.
Крім того, до протоколу огляду, помітки та вручення грошових коштів від 30.10.2013р., долучені спеціально виготовлені ксерокопії грошових купюр, які є додатком до протоколу, однак, в порушення вимог ст.105 КПК України, вказані додатки до протоколу не були належним чином виготовлені, містять підписи, які не ідентифіковані щодо їх належності, тому незрозуміло, чи є ці підписи підписами слідчого та інших осіб, які брали участь у виготовленні додатків. При цьому, згідно даного протоколу, вказані ксерокопії грошових купюр були заздалегідь виготовлені, хоча згідно протоколу про результати контролю за вчиненням злочину №82тв/о від 30.10.2013р., ОСОБА_15 надала грошові кошти в сумі 2500 доларів США номіналом купюр по 100 кожна в кількості 25 штук для огляду та помітки саме 30.10.2013р. в період часу з 13.10 годин до 13.55 годин в окремій залі приміщення ресторану «Закарпатська колиба» по вул.В.Василевської, 12/16 в м.Києві, де проводилась дана дія.
30.10.2013р. в період часу з 18.00 до 18.30 годин оперативним співробітником УВБ був складений протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії №80тв/о, згідно якого при проведенні аудіо відео контролю ОСОБА_3 в період часу з 15.11 до 15.46 годин 29.10.2013р. отримано підтвердження щодо вимагання ОСОБА_3 у ОСОБА_13 неправомірної вигоди, а саме ОСОБА_19 в 15.17 годин увійшла до приміщення ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, піднялась на 3-й поверх та увійшла до кабінету №314, та зафіксовано розмову ОСОБА_13 та ОСОБА_3 . Додатком до протоколу долучено карту SD “Тrаnsсеnd» 8GВ №43.
30.10.2013р. в період часу з 18.30 до 19.00 годин оперативним співробітником УВБ був складений протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії №81тв/о, згідно якого в період часу з 15.37 годин до 15.52 годин 30.10.2013р. отримано підтвердження отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 , а саме ОСОБА_13 30.10.2013р. в 15.40 увійшла в приміщення ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, піднялась на 3-й поверх та увійшла до кабінету №314, де знаходилась ОСОБА_3 , після розмови з якої дістала гроші, поклала їх на стіл біля папки, після чого ОСОБА_3 накрила їх блокнотом. Додатком до протоколу долучено карту SD “Тrаnsсеnd» 8GВ №44.
Протоколом огляду документів від 30.11.2013р. було проведено огляд вказаних протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії та карт SD №43 та №44.
З вищевказаних протоколів про наслідки проведення негласних слідчих (розшукових) дій та інформації, яка міститься на картах SD “Тrаnsсеnd» 8GВ №43 та №44 вбачається, що до проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій була залучена ОСОБА_13 , яка безпосередньо здійснювала аудіо та відео контроль.
Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , який є співробітником УВБ ГУ Міндоходів у м.Києві та був учасником огляду, помітки та вручення грошових коштів 30.10.2013р., які були вручені заявниці для передачі їх ОСОБА_3 , заявниці також була вручена спецтехніка для фіксування вказаний подій.
Однак, в порушення вимог ст.104 КПК України, у вказаних протоколах не містяться відомості про особу, яка проводила дану процесуальну дію або була залучена до її проведення, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.
Крім того, ОСОБА_13 не була залучена прокурором до проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій як інша особа, як це передбачено ст.ст.246 ч.6, 275 ч.1 КПК України, про що свідчить відсутність постанови прокурора про залучення ОСОБА_13 до конфіденційного співробітництва та участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, а також відсутність заяви ОСОБА_13 про надання нею добровільної згоди на її залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
При цьому, як вбачається з протоколу про результати контролю за вчиненням злочину №82тв/о від 30.10.2013р., ОСОБА_15 надала письмову згоду на залучення її до конфеденційного співробітництва саме під час проведення даної дії, тобто 30.10.2013р. в період часу з 13.10 годин до 13.55 годин.
Крім того, згідно ст.253 КПК України, особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.
Однак, в порушення вимог ст.253 КПК України, ОСОБА_3 не була письмово повідомлена прокурором або за його дорученням слідчим про тимчасове обмеження її конституційних прав під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, про що свідчить відсутність в наданих суду прокурором матеріалах такого письмового повідомлення.
Крім того, повноваження осіб, які здійснювали розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не підтверджені відповідною постановою прокурора, який здійснює провадження у конкретному кримінальному провадженні, погодженою керівником прокуратури, щодо розсекречення після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій з переліком носіїв інформації, які підлягають розсекреченню, тому відсутня можливість перевірки діяльності цих осіб у межах та спосіб, передбачений законодавством.
Вимогами ст.271 ч.3 КПК України заборонено під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, а також заборонено використовувати у кримінальному провадженні речі і документи, здобуті шляхом провокування (підбурювання) особи до вчинення злочину.
Однак, як вбачається з досліджених судом доказів, працівники правоохоронних органів своєчасно не припинили кримінальне правопорушення, вчинення якого ставиться у вину ОСОБА_3 , а навпаки організували 30.10.2013р. передачу ОСОБА_13 грошових коштів ОСОБА_3 . При цьому, з досліджених судом доказів вбачається, що дії потерпілої ОСОБА_13 носили провокаційний характер.
Так, під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_13 знала, що ОСОБА_3 не має повноважень щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ по ТОВ «Бур'ян», однак попередньо домовилась з представниками прокуратури про передачу ОСОБА_3 грошових коштів, при цьому для передачі ОСОБА_3 . ОСОБА_13 передала свої власні грошові кошти, які надала працівникам прокуратури для помічення. Таким чином, ОСОБА_13 усвідомлювала, що вона добровільно передасть власні грошові кошти ОСОБА_3 , а працівники прокуратури затримають ОСОБА_3 за вчинення злочину. Тобто, ОСОБА_13 та представники прокуратури попередньо домовившись, створили такі умови для ОСОБА_3 , щоб у подальшому звинуватити її у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, ініціювання вирішення питання щодо неанулюванння свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Бур'ян» саме ОСОБА_3 , стороною обвинувачення не доведено.
Протоколом огляду від 31.10.2016р. був оглянутий мобільний телефон Ірhоnе 5S, який належить ОСОБА_3 , з сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , в якому в книгах контактів наявний номер мобільного телефону НОМЕР_2 під назвою « ОСОБА_21 », при огляді журналу вхідних та вихідних дзвінків встановлено, що абонент ОСОБА_19 контактував з номером ОСОБА_3 30.10.2013р. в 14.22, 14.55, 15.41 годин.
Згідно протоколу огляду предметів від 12.12.2013р., здійснено огляд СD-R диску №7754/01/кт від 05.12.2013р., який був долучений до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.12.2013р., визнаний речовим доказом постановою слідчого від 12.12.2013р., на якому міститься інформація про вихідні та вхідні дзвінки абонента мобільного номеру телефону НОМЕР_1 ( ОСОБА_3 ) за період з 01.10.2013р. до 01.11.2013р., а також час їх здійснення, в ході проведення якого було зафіксовано факт телефонних розмов ОСОБА_3 з абонентом НОМЕР_2 ( ОСОБА_13 ), які відбулись 02.10.2013р, 07.10.2013р., 22.10.2013р., 23.10.2013р., 24.10.2013р., 28.10.2013р., 29.10.2013р., 30.10.2013р., при цьому контакт відбувався зі сторони обох абонентів.
Дані вказаних протоколів огляду від 31.10.2013р. та від 12.12.2013р. свідчать лише про здійснення телефонних дзвінків між вказаними абонентами, не доводять існування відносин між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , не доводять, що ОСОБА_3 була ініціатором спілкування зі ОСОБА_13 , і ніяким чином не підтверджують прямо чи непрямо існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, тому, відповідно до вимог ст.85 КПК України, вказані протоколи огляду від 31.10.2013р. та від 12.12.2013р., а також визнаний постановою слідчого як речовий доказ СD-R диск №7754/01/кт від 05.12.2013р., не є належними доказами на доведення вчинення ОСОБА_3 заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, в чому вона обвинувачується.
Враховуючи показання потерпілої ОСОБА_13 , показання обвинуваченої ОСОБА_3 щодо її відносин зі ОСОБА_13 , а також порушення норм КПК України при фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій, вказані дії потерпілої ОСОБА_13 щодо надання ОСОБА_3 грошових коштів носили провокаційний характер, оскільки із названих доказів вбачається, що ОСОБА_13 заздалегідь знала, що буде провокувати ОСОБА_3 на отримання грошових коштів. Тому, в даному випадку з боку працівників УВБ ГУ Міндоходів в м.Києві та потерпілої ОСОБА_13 наявний факт провокації ОСОБА_3 на вчинення злочину з метою її подальшого викриття.
Тому, вищевказані протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 30.10.2013р., протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.10.2013р. з додатками до них у виді карт SD “Тrаnsсеnd» 8GВ №43 та №44, протокол про результати контролю за вчиненням злочину, а також протокол огляду документів від 30.11.2013р., яким оглядаються зазначені протоколи та карти SD, які визнані речовими доказами постановою слідчого від 02.12.2013р., отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України, а також отримані внаслідок провокації, тому, відповідно до вимог ст.86 КПК України, є недопустимими доказами, і дані, які містяться в них, не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
Досліджені судом протокол огляду від 30-31 жовтня 2013 року, протокол освідування особи від 30-31 жовтня 2013 року, протокол огляду від 18.11.2013р. флеш накопичувача SаnDіsс типу m2 8GВ, який визнаний речовим доказом постановою слідчого від 18.11.2013р., суд визнає недопустимими доказами, виходячи з наступного.
Згідно протоколу огляду від 30-31 жовтня 2013 року, було проведено огляд кабінету №314 приміщення ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві начальника відділу ОСОБА_3 по вул.Закревського, 41 та внутрішнього двору зазначеної будівлі, в кабінеті на підлозі під підвіконням були виявлені грошові купюри номіналом по 100 доларів США, загальна сума яких 2300 доларів США, про які ОСОБА_3 зазначила, що вони їй не належать та їх підкинула невідома особа, на робочому столі під папкою була виявлена купюра номіналом 100 доларів США, про яку ОСОБА_3 зазначила, що походження купюри пояснити не може, вказані грошові кошти були поміщені до конверту та опечатані, також була оглянута сумка ОСОБА_3 , після чого огляд перемістився у внутрішній двір будівлі ДПІ, де під вікном кабінету №314 було виявлено папку, в якій знаходилась одна купюра номіналом 100 доларів США, виявлені речі були вилучені, поміщені до конвертів та опечатані. Огляд було розпочато в 16.35 годин, закінчено в 18.27 годин. Протокол огляду був складений 31.10.2013р. з 01.30 годин по 02.16 годин по вул.Горького, 114 в м.Києві, протокол був прочитаний та підписаний слідчим та учасниками слідчої дії.
Згідно вимог ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Згідно вимог ст.106 КПК України, протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
Аналіз даних норм закону свідчить про складання протоколу слідчої дії під час її проведення або безпосередньо після її закінчення, і свідчить про фіксування протоколом огляду одного місця.
В порушення вимог ст.237, 106 КПК України вказаним протоколом огляду було зафіксовано проведення огляду відразу двох місць - службового кабінету та внутрішнього двору будівлі.
В порушення вимог ст.106 КПК України, вказаний протокол був складений не під час проведення огляду або безпосередньо після закінчення проведення огляду, а на наступну добу в іншому місці.
Допитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_22 показав, що 30.10.2013р. проводив слідчу дію - огляд місця в ДПІ Деснянського району, і враховуючи вечірній час проведення слідчої дії і необхідність часу для складання, ним було прийнято рішення про складання протоколу огляду в приміщенні прокуратури м.Києва. Однак, зазначені дії слідчого протирічать вимогам ст.106 КПК України.
Крім того, згідно дослідженого судом відеозапису, який міститься на флеш накопичувачі SаnDіsс типу m2 8GВ, який оглянуто протоколом огляду від 18.11.2013р. та визнаний речовим доказом постановою слідчого від 18.11.2013р., відеозапис відображає проведення огляду кабінету ОСОБА_3 та внутрішнього подвір'я будівлі, з якого вбачається, що до кабінету ОСОБА_3 спочатку зайшли оперативні працівники та слідчий, після чого зайшли поняті, слідчий оголошує про затримання ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України та оголошує її права. При цьому, присутнім не були роз'яснені їх права, а лише було названо статтю КПК України. Часом початку проведення слідчої дії слідчий зазначає 15.55 годин, однак згідно протоколу огляду час початку слідчої дії зазначено в 16.35 годин. Про проведення відео фіксації даної слідчої дії слідчий оголошує після проведення огляду кабінету та подвір'я.
Тому, в порушення вимог ст.107 КПК України, слідчим не було заздалегідь повідомлено осіб, які беруть участь у вказаній процесуальній дії, про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії, про застосування технічних засобів - відеокамери та флеш накопичувача типу М2 також зазначено лише в кінці протоколу, а не на початку.
При цьому, в порушення вимог ст.ст.104, 105 КПК України, в протоколі огляду не зазначено додатком до протоколу відеозапис процесуальної дії. Однак як вбачається з наведеного, при проведенні огляду застосовувались технічні засоби фіксування процесуальної дії і відбувалась відео фіксація процесуальної дії.
Згідно протоколу освідування особи від 30-31 жовтня 2013 року, слідчим було проведено освідування ОСОБА_3 в кабінеті №314 приміщення ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві в період часу з 16.06 до 16.31 годин 30.10.2013р., проведеним освідуванням встановлено, що з внутрішньої частини лівої долоні ОСОБА_3 під випромінюванням можна розгледіти маленькі цяточки зеленого кольору, також були взяті змиви з правої долоні ОСОБА_3 . Під час проведення дії ОСОБА_3 зазначила зауваження, що на її долонях були відсутні сліди хімічної речовини. Протокол був складений 31.10.2013р. у період часу з 00.00 годин по 00.20 годин в кабінеті №22 по вул.Горького, 114 в м.Києві.
В порушення вимог ст.106 КПК України, вказаний протокол був складений не під час проведення освідування або безпосередньо після закінчення проведення освідування, а на наступну добу в іншому місці, а саме в кабінеті №22 по вул.Горького, 114 в м.Києві у період часу з 00.00 годин по 00.20 годин 31.10.2013р.
В порушення вимог ст.104 КПК України, вказаний протокол підписаний прокурором ОСОБА_23 , яка не була зазначена у вступній частині вказаного протоколу як учасник даної процесуальної дії.
При цьому, протокол освідування особи містить сумніви, оскільки в протоколі зазначено, що на внутрішній частині лівої долоні ОСОБА_3 під випромінюванням можна розгледіти маленькі цяточки зеленого кольору, що ставить під сумнів саме наявність вказаних цяточок зеленого кольору на внутрішній частині лівої долоні ОСОБА_3 . Під час проведення вказаної процесуальної дії ОСОБА_3 зауважила, що на її долонях були відсутні сліди хімічної речовини. Також, згідно показань ОСОБА_3 , грошові кошти, які були виявлені в її робочому кабінеті, вона в руки не брала.
Згідно показань допитаної в судовому засіданні експерта ОСОБА_24 , при проведенні нею дослідження на змивах з рук ОСОБА_3 були виявлені поодинокі частини препарату «Світлячок М». Оскільки цей препарат не є органічною сполукою, його необхідно освітлювати під визначеними променями, і промені портативної лампи вказані поодинокі частини не освітлюють. Тому, при огляді внутрішньої частини лівої долоні ОСОБА_3 під випромінюванням портативної лампи можливо не бачити сліди хімічної речовини. Оскільки вказаний препарат переноситься на предмети дуже легко, також може бути перенесений, зокрема, на долоні, не тільки при безпосередньому контакті з грошима, які помічені цим препаратом, а і при контакті з іншими предметами, які до цього контактували з поміченими грошима, при чому це можливий багатократні контакти.
Тому, наведене ставить під сумнів зазначене в протоколі, що на внутрішній частині лівої долоні ОСОБА_3 під випромінюванням можна розгледіти маленькі цяточки зеленого кольору, і ставить під сумнів саме наявність вказаних цяточок зеленого кольору на внутрішній частині лівої долоні ОСОБА_3 .
Крім того, згідно дослідженого судом відеозапису, який міститься на флеш накопичувачі SаnDіsс типу m2 8GВ, який оглянутий протоколом огляду від 18.11.2013р. та визнаний речовим доказом постановою слідчого від 18.11.2013р., відеозапис відображає проведення освідування ОСОБА_3 , з якого вбачається, що спочатку долоні ОСОБА_3 особа, яка проводила освідування, просвітила лампою, після чого оголосила про проведення освідування, оголосила права, та знову просвітила лампою долоні ОСОБА_3 , яка зауважила, що на її долонях відсутні сліди хімічної речовини.
В протоколі освідування зазначається про застосування технічних засобів при проведенні освідування - відеокамери та флеш накопичувача типу М2.
Однак, в порушення вимог ст.107 КПК України, слідчим не було заздалегідь повідомлено осіб, які беруть участь у вказаній процесуальній дії, про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії.
При цьому, в порушення вимог ст.ст.104, 105 КПК України, в протоколі освідування не зазначено додатком до протоколу відеозапис процесуальної дії. Однак як вбачається з наведеного, при проведенні освідування застосовувались технічні засоби фіксування процесуальної дії і відбувалась відео фіксація процесуальної дії.
Крім того, протокол огляду від 30-31 жовтня 2013 року та протокол освідування особи від 30-31 жовтня 2013 року підписані адвокатом ОСОБА_25 як учасником даних слідчих дій.
В ході судового розгляду було встановлено, що адвокат ОСОБА_25 не був присутній під час проведення огляду місця та освідування особи 30.10.2013р., тобто не був учасником вказаних процесуальних дій, однак, в порушення вимог ст.104 КПК України, яка передбачає підписання протоколу тільки учасниками процесуальної дії, підписав протокол огляду та протокол освідування як учасник вказаних процесуальних дій.
Враховуючи, що ОСОБА_3 30.10.2013р. в 15.55 годин була затримана в порядку ст.208 КПК України, відповідно до вимог ст.213 КПК України слідчий був зобов'язаний негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак, згідно доручення для здійснення захисту особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину від 30.10.2013р., адвокат для здійснення захисту ОСОБА_3 був викликаний слідчим на 19.20 годин 30.10.2013р. на вул.Горького, 114 каб.22.
Проведення 30.10.2013р. огляду місця та освідування особи ОСОБА_3 відбувалось без участі адвоката, чим було порушено право ОСОБА_3 на захист.
Як показав допитаний в судовому засідання слідчий ОСОБА_26 , адвокат ОСОБА_25 не був присутній під час проведення огляду та освідування особи та не залучався до проведення даних слідчих дій, адвокат ОСОБА_25 був залучений для забезпечення права на захист ОСОБА_3 , яка була затримана в порядку ст.208 КПК України, та прибув до прокуратури міста Києва, ОСОБА_3 погодилась на допомогу вказаного адвоката, тому на момент складання протоколу огляду та протоколу освідування особи 31.10.2013р. вказаний адвокат вже був залучений в якості захисника ОСОБА_3 , тому він підписав протоколи огляду та освідування, і в даному випадку підпис адвоката в протоколах свідчить про ознайомлення адвоката зі змістом вказаних протоколів.
Таке твердження слідчого щодо підписання протоколів адвокатом не як учасником процесуальних дій, а внаслідок ознайомлення адвоката зі змістом протоколів, взагалі не ґрунтується на вимогах КПК України та суперечить вимогам КПК України, а саме ст.104 КПК України, згідно якої протокол процесуальної дії підписують тільки її учасники.
Враховуючи наведене, протокол огляду від 30-31 жовтня 2013 року, протокол освідування особи від 30-31 жовтня 2013 року, протокол огляду від 18.11.2013р. флеш накопичувача SаnDіsс типу m2 8GВ, який визнаний речовим доказом постановою слідчого від 18.11.2013р., отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України, тому, відповідно до вимог ст.86 КПК України, є недопустимими доказами, і дані, які містяться в них, не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
Надані стороною обвинувачення та досліджені судом як докази обвинувачення висновки експертів №1722/х від 28.11.2013р., №879-ВКЕ від 15.11.2013р., №880 ВКЕ, 1737/х від 29.11.2013р., суд визнає неналежними та недопустимими доказами, виходячи з наступного.
Так, згідно висновку експерта №1722/х від 28.11.2013р., спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на грошових купюрах номіналом по 100 доларів США, вилучених під час огляду місця події, за фізичними властивостями та визначеним елементним складом однакова з люмінофорами, наданими в якості зразка, якими були помічені грошові кошти, вручені ОСОБА_15 для подальшої передачі ОСОБА_3 , спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на ватних тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_3 , за фізичними властивостями та визначеним елементним складом однакова з люмінофорами, наданими в якості зразка, якими були помічені грошові кошти, вручені ОСОБА_15 для подальшої передачі ОСОБА_3 .
Згідно висновку експерта №879-ВКЕ від 15.11.2013р., грошові знаки номіналом 100 доларів США кожен у кількості 25 штук, які були вилучені в ході огляду 30.10.2013р., відповідають аналогічним дійсним грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу США.
Згідно висновку експерта №880 ВКЕ, 1737/х від 29.11.2013р., спеціальна хімічна речовина, яка знаходиться на папці, виявленій 30.10.2013р. під час огляду внутрішнього двора будівлі ДПІ, за фізичними властивостями та визначеним елементним складом однакова з люмінофорами, наданими в якості зразка в конверті на аркуші паперу А-4, на слідосприймаючій поверхні папки реєстратора, яка надана на експертизу, слідів папілярних узорів не виявлено.
Вказані висновки експертів за своїм змістом свідчать про факти, на підтвердження яких було складено висновки, і самі по собі не доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Крім того, речі, які були надані на дослідження, були отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України, а саме в ході проведення 30.10.2013р. огляду місця та освідування особи, протоколи за результатами яких визнано недопустимими доказами, тому, відповідно до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, вказані висновки експертів є неналежними та недопустимими доказами.
Протокол додаткового огляду від 02.12.2013р., згідно якого оглядається папка з документами, вилучена в ході проведення огляду місця події кабінету ОСОБА_3 та внутрішнього подвір'я приміщення ГУ ДПІ Міндоходів у Деснянському районі м.Києва, протокол додаткового огляду від 02.12.2013р., згідно якого оглядаються грошові кошти в сумі 2500 доларів США, вилучені в ході проведення огляду місця події кабінету Мусаєвої та внутрішнього подвір'я приміщення ГУ ДПІ Міндоходів у Деснянському районі м.Києва, які визнані речовими доказами постановою слідчого від 02.12.2013р., а також аркуш формату А-4 та ватний тампон зі зразком хімічної речовини, 2 ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_3 , один чистий ватний тампон, які визнані речовими доказами постановою слідчого від 02.12.2013р., є недопустимими доказами, оскільки були отримані з порушенням порядку, встановленого КПК України, а саме в ході проведення 30.10.2013р. огляду, помітки та вручення грошових коштів, огляду місця, освідування особи, протоколи за результатами яких визнано недопустимими доказами, тому, відповідно до вимог ст.86 КПК України, є недопустимими доказами.
Показання свідка ОСОБА_20 , який є співробітником УВБ ГУ Міндоходів у м.Києві, згідно яких в жовтні 2013 року до управління внутрішньої безпеки звернулась представник ТОВ «Бур'ян» із заявою про те, що ОСОБА_3 , яка є начальником відділу ДПІ у Деснянському районі м.Києва, вимагає у неї гроші за неанулювання свідоцтва платника податків, вказана заява була скерована до прокуратури міста Києва, прокурором було надано доручення на проведення відповідних дій, і коли від заявниці стало відомо, що ОСОБА_3 призначила передачу коштів їй на 30.10.2013р., було проведено помічення грошових коштів, які заявниця повинна була передати ОСОБА_3 , також заявниці була вручена спецтехніка для фіксування вказаний подій, після чого заявниця зайшла до кабінету ОСОБА_3 , а він в цей час знаходився біля вказаного кабінету, після того, як заявниця вийшла з кабінету ОСОБА_3 , ОСОБА_3 зачинила кабінет, на його стук у двері кабінету ОСОБА_3 їх не відчинила, тому, враховуючи, що ОСОБА_3 могла знищити передані їй грошові кошти, він пробив двері кабінету ОСОБА_3 та через пробиту ним дірку у дверях побачив, що ОСОБА_3 викинула у вікно папку, потім вона відчинила двері і він зайшов до кабінету, після чого в кабінет зайшли слідчий та поняті, в ході огляду кабінету під вікном були виявлені грошові купюри, також на подвір'ї під вікном кабінету в папці була виявлена купюра 100 доларів США, - не можуть бути доказом вини ОСОБА_3 в інкримінуємому їй кримінальному правопорушенні, оскільки стосуються професійної діяльності вказаного свідка, та свідчать лише про відомості, які містяться у відповідних процесуальних документах, самі по собі вказані показання не мають самостійного доказового значення, тому, відповідно до вимог ст.85 КПК України, є неналежним доказом на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім показань потерпілої ОСОБА_13 , які не підтверджені належними та допустимими доказами, доказів щодо заволодіння її грошовими коштами ОСОБА_3 шляхом зловживання її довірою, стороною обвинуваченням не надано.
Самі по собі показання потерпілої ОСОБА_13 , без підтвердження сукупністю інших належних та допустимих доказів, не є достатніми та не можуть бути належними доказами для доведеності заволодіння ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_13 .
За таких обставин, провівши судовий розгляд відповідно до вимог ст.337 КПК України лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, оцінивши відповідно до вимог ст.94 КПК України кожний доказ з точки належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не наведено беззаперечних доказів для доведення поза розумним сумнівом того, що в діянні обвинуваченої ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення, оскільки сторона обвинувачення не зуміла переконливо для суду всебічно, повно й неупереджено доказати, що вчиненому ОСОБА_3 діянню притаманні всі елементи складу кримінального правопорушення, інкримінованого їй, тому ОСОБА_3 підлягає виправдуванню за недоведеністю в діянні обвинуваченої наявності складу кримінального правопорушення.
Згідно ст.100 КПК України речові докази: грошові кошти в сумі 2500 доларів США - підлягають поверненню ОСОБА_13 , протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 30.10.2013р., протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.10.2013р. з додатками до них у виді карт SD “Тrаnsсеnd» 8GВ №43 та №44, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 30.10.2013р., флеш накопичувач SаnDіsс типу m2 8GВ, флеш-карта «МаgісGаtе», СD-R диск №7754/01/кт - підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження, папка з документами - підлягає поверненню в ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, аркуш формату А-4 та ватний тампон зі зразком хімічної речовини, 2 ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_3 , один чистий ватний тампон - підлягають знищенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ст.15 ч.2, 190 ч.1 КК України та виправдати за недоведеністю в діянні обвинуваченої наявності складу кримінального правопорушення.
Речові докази: грошові кошти в сумі 2500 доларів США - повернути ОСОБА_13 , протокол огляду, помітки та вручення грошових коштів від 30.10.2013р., протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.10.2013р. з додатками до них у виді карт SD “Тrаnsсеnd» 8GВ №43 та №44, протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 30.10.2013р., флеш накопичувач SаnDіsс типу m2 8GВ, флеш-карту «МаgісGаtе», СD-R диск №7754/01/кт - залишити в матеріалах кримінального провадження, папку з документами - повернути в ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, аркуш формату А-4 та ватний тампон зі зразком хімічної речовини, 2 ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_3 , один чистий ватний тампон - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Головуючий: