Ухвала
іменем україни
21 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Кузнєцова В.О., КадєтовоїО.В., Ізмайлової Т.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до посадової особи управління освіти, молоді та спорту Рахівської районної державної адміністрації про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, перерахунок та виплату заробітної плати, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 18 лютого 2016 року,
У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до посадової особи управління освіти, молоді та спорту Рахівської районної державної адміністрації про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, перерахунок та виплату заробітної плати, посилаючись на те, що до 27 червня 2014 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах.
Зазначав, що з довідки про заробітну плату для нарахування пенсії від 09 липня 2014 року, дізнався про відсутність нарахування заборгованості за липень та серпень місяць з 1997 року по 2002 рік за надбавку за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 934 від 19 вересня 2005 року, про нарахування 10% надбавки за педагогічний стаж, замість - 20%.
Позивач неодноразово звертався до управління освіти, молоді та спорту Рахівської районної державної адміністрації для вирішення питання про нарахування надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, про що отримав відповідь останнього, що перерахування за перебування у щорічних відпустках протягом періоду з 1997 року по 2002 рік не проводяться, а дані про нарахування за вислугу років викладені в загальній сумі, а не щомісячно.
Також ОСОБА_4 вказував, що з наказів № 347 та № 457 по управлінню освіти Рахівської районної державної адміністрації дізнався, що в жовтні та листопаді 2014 року відбулося преміювання педагогічних працівників, але його не було премійовано, хоча він до дня виходу на пенсію, а саме 27 червня 2014 року, був повноправним працівником освіти, на якого поширювалися всі законодавчі акти та гарантії держави щодо виплати заробітної плати.
В зв'язку з викладеним просив суд визнати дії (бездіяльність) відповідача по відношенню до нього неправомірними, зобов'язати відповідача перерахувати йому заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 1997 року по 31 серпня 2002 року, нарахувати та виплатити йому заробітну плату у вигляді премії в розмірі одного посадового окладу за період з 2012 року й до 27 червня 2014 року, зробити відрахування з нарахованих йому коштів до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі та видати йому довідку про заробітну плату для нарахування пенсії.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 18 лютого 2016 року відмовлено в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Аналогічні вимоги містить ст. 15 Закону України «Про оплату праці».
Судами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Рахівському районі та отримує пенсію за вислугу років.
До виходу на пенсію перебував у трудових відносинах з управлінням освіти Рахівської районної державної адміністрації на посаді вчителя Рахівської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 3.
Як вбачається з довідок № 642 від 09 липня 2014 року та за № 01-15/924 від 01 вересня 2014 року про суму заробітної плати з розшифруванням вислуги років за період з 1997-2002 роки, позивачу виплачено надбавку за вислугу років згідно діючих на той час нормативно-правових актів.
Листом-роз'ясненням управління освіти, молоді та спорту Рахівської районної державної адміністрації від 06 жовтня 2014 року за № 211036/01-17 премія ОСОБА_4 в 2012 році була нарахована в розмірі посадового окладу, в 2013 році - в розмірі 1 300 грн на підставі наказу управління освіти, молоді та спорту № 83 від 20 вересня 2013 року.
Наказом управління освіти, молоді та спорту Рахівської районної державної адміністрації № 347 від 07 вересня 2014 року «Про надання грошової винагороди та премій» за рахунок економії фонду заробітної плати та з нагоди дня працівника освіти наказано педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл по основному місцю роботи, які працюють на повне тижневе навантаження надати грошову винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання своїх службових обов'язків у розмірі 70% посадового окладу, педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл по основному місцю роботи, які працюють на неповне тижневе навантаження надати грошову винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків у розмірі 1 000 грн, а тим що працюють менше 0,5 ставки у розмірі 500 грн.
Наказом управління освіти, молоді та спорту Рахівської районної державної адміністрації № 457 від 03 листопада 2014 року «Про преміювання» за рахунок економії фонду заробітної плати наказано преміювати працівників загальноосвітніх шкіл в листопаді місяці в таких розмірах: педагогічних працівників, які працюють на повне тижневе навантаження в розмірі 1 000 грн, педагогічних працівників, які працюють на неповне тижневе навантаження в розмірі 700 грн.
Статтями 1, 2 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з недофінансуванням з бюджету виплат, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту» визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України «Про освіту» - виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи, надання педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків, виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки. Кредиторська заборгованість Державного бюджету України, встановлена статтею 1 цього закону, є обов'язковою до погашення і погашається протягом п'яти років рівними частинами шляхом включення цих видатків відповідними законами України про Державний бюджет України починаючи з 2005 року у вигляді окремих цільових субвенцій з Державного бюджету України відповідним місцевим бюджетам або безпосередньо з Державного бюджету України для категорій працівників, що фінансуються з Державного бюджету України.
Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Закону України «Про компенсації громадянам втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати» індексація та компенсація на виплати відповідно до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів не нараховуються.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується (ст. 94 КЗпП України).
Як зазначено в ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складає: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, зокрема, премії.
Статтями 143, 144 КЗпП України передбачено, що до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником підприємства, установи, організації).
Згідно п.п.2.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 898, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника та здійснюється в межах загальних коштів установи.
В положенні про преміювання працівників Рахівської ЗОШ I-III ступенів № 3 винагороди в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) гарантовані державою надаються один раз у рік відповідно до наказу директора в термін визначений керівником місцевого органу управління освіти або місцевого самоврядування, премія та матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань надається наказом керівника навчального закладу за згодою профспілкового комітету. Розмір премії та матеріальної допомоги визначається керівником закладу за погодженням із профспілковим комітетом, виходячи з наявних коштів і в порядку, визначеному колективним договором.
Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, вірно виходив з того, що премія не є обов'язковою для нарахування, а є компетенцією та правом керівника у межах доведеної та спрямованої на премію суми коштів визначати її розмір, що відповідає умовам колективного договору та положенням ст. 97 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці».
Крім того, суди прийшли до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання дій неправомірними щодо не нарахування позивачу 20% за педагогічний стаж за період з 1997 року по 2002 рік, допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, виходячи з недоведеності та необґрунтованості позову.
Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 висновків судів не спростовують.
Матеріали витребуваної справи не свідчать про те, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Таким чином, оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 18 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.О. Кузнєцов
О.В.Кадєтова
Т.Л.Ізмайлова