Ухвала
30 листопада 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ізмайлової Т.Л., Карпенко С.О., Мостової Г.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року,-
вс т а н о в и л а:
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що 30 листопада 2015 року на виконання судового рішення відповідач видав йому диплом НОМЕР_1. Проте виданий диплом не відповідає вимогам до документу про вищу освіту, які передбачені Порядком замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - Порядок), оскільки інформація в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (далі - ЄДЕБО) не відповідає інформації, яка містилась у первинному дипломі, виданому йому у 1981 році, а інформація на матеріальному (паперовому) носії не відповідає інформації ЄДЕБО.
Посилаючись на порушення своїх прав та перешкоди у працевлаштуванні за отриманою кваліфікацією, ОСОБА_4 просив зобов'язати Миколаївський національний університет ім. В.О.Сухомлинського видати йому диплом державного зразка про закінчення в 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Бєлінського за спеціальністю «математика» та присвоєння кваліфікації «вчителя математики».
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2016 року позов задоволено.
Зобов'язано Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського видати ОСОБА_4 диплом державного зразка про закінчення в 1981 році Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Бєлінського за спеціальністю «математика» та присвоєння кваліфікації «вчителя математики».
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2016 року змінено. Позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Зобов'язано Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського видати ОСОБА_4 дублікат документу про вищу освіту відповідно до пунктів 20, 21 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06 березня 2015 року №249.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 у період 1976-1981 років проходив навчання у Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Бєлінського, правонаступником якого є Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, по спеціальності «математика» та отримав диплом №220856, в якому було зазначено, що рішенням Державної екзаменаційної комісії від 24 червня 1981 року ОСОБА_4 присвоєно кваліфікацію «вчитель математики». Документ мав описки.
У 1993 році ОСОБА_4 видано диплом НОМЕР_2, який також мав певні недоліки.
21 червня 2000 року позивачу видано диплом спеціаліста НОМЕР_3 з відтворенням тої інформації, яку містив диплом 1981 року.
Не погодившись з визначенням його кваліфікації спеціаліста, ОСОБА_4 неодноразово звертався до суду з вимогами визнати диплом спеціаліста недійсним, у задоволенні яких відмовлено, а також з вимогою зобов'язати відповідача видати йому диплом бакалавра, які задоволені частково рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2015 року. Не встановивши підстав для видачі диплома бакалавра, суд зобов'язав відповідача видати ОСОБА_4 диплом, який за змістом відповідає диплому 1981 року.
30 листопада 2015 року на виконання судового рішення Університет оформив замовлення на створення інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти та у відповідності до встановленої програми про тип документу зазначив - диплом спеціаліста державного зразка, а на відтворення цієї інформації на матеріальному носії - оформив та видав позивачу диплом НОМЕР_1.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 березня 2016 року Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського зобов'язано анулювати документ про вищу освіту (диплом) НОМЕР_1.
Пунктами 19 та 20 Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок відновлення прав осіб, які отримали вищу освіту раніше та втратили, пошкодили документи про вищу освіту, або такі документи мали помилки.
Аналіз цих норм свідчить про те, що повторне виготовлення документа про вищу освіту у зв'язку з наявністю в ньому помилок можливо лише відносно тих документів, які виготовлені з 2000 року (пункт 19).
Особи, які мали документи про вищу освіту, виготовлені до 2000 року, мають право лише на отримання дублікату цього документу у разі його втрати (знищення). Порядок виправлення помилок у таких документах не передбачено.
На теперішній час ОСОБА_4 не має документу про вищу освіту, а саме диплом 1981 року та повторний диплом 2000 року - знищені, а диплом, виданий у листопаді 2015 року, анульовано судовим рішенням.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, з'ясувавши належним чином всі обставини по справі та оцінивши всі зібрані докази, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що право позивача на отримання документу про вищу освіту державного зразка може бути поновлено у спосіб та в порядку, як передбачено пунктами 20, 21 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, шляхом покладення на відповідача обов'язку видати ОСОБА_4 дублікат документа про вищу освіту.
Доводи касаційної скарги про те, що можливо виконати рішення місцевого суду про видачу останньому диплому державного зразка та присвоєння кваліфікації вчителя математики є необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 12 листопада 1997 року №1260 «Про документи про освіту та вчені звання», яка діяла до вересня 2015 року, та пункту 2 Постанови КМУ від 31 березня 2015 року №193 «Про документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка» документи про вищу освіту та вчені звання, видані раніше уповноваженими закладами освіти та органами виконавчої влади, є дійсними та обміну не підлягають.
Отже, права позивача не можуть бути поновлені шляхом покладення на Університет обов'язку видати диплом того чи іншого ступеня вищої освіти (молодшого бакалавра, бакалавра, магістра). До того ж, вимоги ОСОБА_4 щодо зобов'язання відповідача видати диплом бакалавра були предметом судового розгляду, та у задоволенні цих вимог відмовлено (справа №490/14711/14-ц).
Видача документа про вищу освіту державного зразка без визначення ступеня вищої освіти діючими нормативним актами не передбачена.
Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального закону, а також встановленим обставинам справи.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для його зміни.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.Л. Ізмайлова
С.О. Карпенко
Г.І. Мостова