Ухвала
19 грудня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Гримич М.К., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 3 червня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року,
встановила:
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 15 липня 2014 року з вини ОСОБА_5, яка керувала автомобілем «Lexus RX 350», державний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в результаті якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль «Nissan Tiida, державний номер НОМЕР_2. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», остання сплатила 52 663,02 грн страхового відшкодування. Згідно до товарного розрахунку від 26 грудня 2014 року вартість відновлювального ремонту належного позивачці автомобіля складає 75 840 грн. Крім того, внаслідок пригоди позивачці завдано моральну шкоду.
Ураховуючи наведене, позивач просила стягнути з відповідача
23 176,98 грн матеріальної шкоди, завданої ДТП, 14 616 грн грошової компенсації спричиненої моральної шкоди.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 3 червня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2 365,98 грн матеріальної шкоди та 236,60 грн судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, змінено в частині стягнення судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2 000 грн грошової компенсації моральної шкоди та 1 102,40 грн судового збору. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції, змінити рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу, в цій частині ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому не перевіряються судом касаційної інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що цивільно-правова відповідальність винної особи у скоєнні ДТП була застрахована, вартість відновленого ремонту без урахування зносу автомобіля визначено 72 027,01 грн, вартість відновленого ремонту з урахуванням зносу визначена в 52 365,98 грн, а відтак відповідно до
ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з відновленим ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Суд, відповідно до ст. 212 ЦПК України, дав оцінку всім наданим позивачем доказів та прийшов до висновку, що належні докази на підтвердження понесених матеріальних збитків від ДТП, яке мало місце
15 липня 2014 року в розмірі 75 840 грн, відсутні.
Оскільки виплаченої страхової виплати недостатньо, суд вірно стягнув різницю між фактичними розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Рішення суду відповідає нормам ст. ст. 988, 990, 1194 ЦК України,
ст. ст. 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,
ст. 88 ЦПК України, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 3 червня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року в частині відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
М.К.Гримич
І.М.Фаловська