"26" грудня 2016 р.Справа № 915/549/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Жекова В.І.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
Представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016
у справі №915/549/16
за заявою боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про визнання банкрутом
У травні 2016 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання банкрутом в порядку ст.ст. 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з неспроможністю задовольнити зобов'язання перед кредиторами в сумі 14 223 018,50 грн., відсутністю майна та грошових коштів для задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію), тощо.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 14.06.2016 визнано ФОП ОСОБА_2 банкрутом, відкрито відносно ФОП ОСОБА_2 ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором ФОП ОСОБА_2 призначено арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну, тощо.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016 встановлено порядок і розмір задоволення вимог кредиторів ФОП ОСОБА_2, зокрема, у другу чергу вимоги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області у сумі 100 336,26 грн.; у третю чергу вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 15 325 850,25 грн., вимоги ОСОБА_5 у сумі 763 154,00 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 (суддя Адаховська В.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_2, припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2, припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Безабчук Алли Володимирівни, припинено провадження у справі №915/549/16, тощо.
Судова ухвала мотивована тим, що наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута станом на 24.10.2016 року свідчать про відсутність у останнього основних і оборотних засобів для ведення господарської діяльності, погашення заборгованості та відновлення платоспроможності, а тому судом визнано за можливе затвердити звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута та ліквідувати фізичну особу-підприємця.
Не погоджуючись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 у справі №915/549/16 про затвердження звіту ліквідатора та припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала винесена незаконно, судом неповно встановлено всі обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права.
Посилаючись на приписи ч. 5 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" апелянт зазначає, що відповідно до звіту ліквідатора від Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відповіді за запит ліквідатора №01-34/317 від 21.06.2016 до ліквідатора не надходило.
Однак, як зазначає апелянт, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до Центрального відділу держаної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області подано до виконання два накази господарського суду Миколаївської області та за результатами винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме, постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2016 р. на суму 47 968,24 грн. та постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2016 р. на суму 102 344,90 дол. США.
За твердженням апелянта, вказані виконавчі провадження навіть не зупинялися органами ДВС і стягнення по ним відбувалося весь час паралельно зі справою про банкрутство.
Скаржник зазначає, що з вищевказаного та на підставі звіту ліквідатора можна зробити висновок, що ліквідатор не вжив всіх дій, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а саме, в звіті вказано, що ліквідатором подано заяву до відділу примусового виконання рішень та Центрального ДВС. Однак, апелянт вважає, якщо в Центральному ДВС перебувають провадження ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", то можуть перебувати виконавчі листи інших стягувачів, по яким відбувається стягнення паралельно зі справою про банкрутство.
Також, апелянт зазначає, що є незрозумілим, чому ліквідатор звернувся лише до двох відділів ДВС, оскільки лише в місті Миколаїв ще є Заводський відділ ДВС, Інгуський відділ ДВС та інші.
Крім того, скаржник зазначає, що у звіті ліквідатора, затвердженого господарським судом вказано, що ліквідатором бралася Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.08.2016, але, як стверджує апелянт саме в Інформаційній довідці міститься інформація, що 24.05.2016 р. Центральним В ДВС накладено арешти на нерухоме майно ОСОБА_2, а тому, на думку скаржника ліквідатор та суд не могли не знати, що державними виконавцями проводяться виконавчі дії та існують не зупинені виконавчі провадження.
Апелянт вважає, що вищевикладене є прямим порушенням ч. 5 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та підтверджує передчасність подання до звіту ліквідатора до суду та його затвердження господарським судом, так як ліквідатор не здійснив всіх дій, що передбачені законом, а суд не звернув на це увагу.
До того ж, скаржник зазначає, що ФОП ОСОБА_2 злісно ухилявся від виконання зобов'язань щодо погашення боргів перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", про що свідчить дуже значна сума кредиторських вимог, що утворилася. Апелянт відзначає, що ФОП ОСОБА_2 відмовився вести переговори з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та переоформив все своє нерухоме та рухоме майно на інших осіб, що вбачається з Інформаційних довідок по нерухомому майну та відповідей МВС. Після чого, на думку апелянта, боржник через процедуру банкрутства намагається уникнути виконання зобов'язань перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 15 325 850,25 грн.
Також, апелянт вважає, що про умисне або фіктивне банкрутство може свідчити той факт, що адреси для листування вказані в матеріалах справи, одного з кредиторів (ОСОБА_5.) та боржника (ФОП ОСОБА_2) с однаковими, а саме; АДРЕСА_2. Апелянт вважає, що ліквідатор повинен були проаналізувати, що це за кредиторські вимоги ОСОБА_5 в сумі 763 154,00 грн., які були прийняті ліквідатором та затверджені судом і чи не вбачаються ознаки фіктивності банкрутства. Після чого, на думку скаржника, ліквідатор повинен був звернутися до уповноважених органів МВС для встановлення факту щодо фіктивності банкрутства.
Отже, на думку скаржника, вбачається передчасність подання до суду звіту ліквідатора арбітражним керуючим, так як останній не проаналізовано вищевказані факти, а суд першої інстанції не звернув увагу ліквідатора на необхідність перевірки вказаних фактів на фіктивність банкрутства.
До того ж, посилаючись на приписи ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" скаржник зазначає, що ліквідатором та судом першої інстанції не було взято до уваги та не проаналізовано договори дарування та відчуження майна, що були укладені боржником у 2014 році та згідно яких власником майна боржника стала ОСОБА_6, на предмет ухиляння боржника від виконання своїх зобов'язань перед кредиторами.
Також, посилаючись на приписи ст. 26, 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скаржник відзначає, що ліквідатор навіть не намагався збирати збори кредиторів, а тим паче створювати комітет кредиторів, хоча сума кредиторських вимог банку становить 95% від загальної суми заявлених кредиторських вимог. Тому, апелянт вважає, що сама процедура банкрутства повинна була відбуватися тільки за врахування думки найбільшого кредитора по справі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", але, всупереч вищевказаному, ліквідатор Безабчук A.B. надала ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ліквідаційний звіт тільки після його затвердження господарським судом Миколаївської області, не попередивши банк заздалегідь, чим, на думку апелянта, порушила право банку на погашення кредиторських вимог з боку боржника.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.
У судове засідання від 26.12.2016 представники учасників провадження у справі про банкрутство не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 13.12.2016.
Враховуючи строки розгляду ухвали господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка представників учасників провадження, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з приписами спеціальних норм ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності. Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.
Частинами 4, 6 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. У постанові про визнання фізичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
За приписами ст. 139 ГК України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Відповідно до ч. 2 - 7 наведеної норми залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.
Відповідно до постанови господарського суду Миколаївської області від 14.06.2016 ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом, відкрито відносно ФОП ОСОБА_2 ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором ФОП ОСОБА_2 призначено арбітражного керуючого Безабчук Аллу Володимирівну, тощо.
В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором, відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в цілях пошуку та виявлення можливого майна підприємства банкрута, були зроблені запити у відповідні організації та установи, на яких покладено проводити реєстрацію права власності юридичних та фізичних осіб на відповідне майно, про надання інформації щодо реєстрації майнових активів банкрута.
Як вбачається із звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ФОП ОСОБА_2 станом на 24.10.2016, ліквідатором було вчинено певні дії з пошуку майна боржника.
Так, ліквідатором було направлено запити до Миколаївської митниці ДФС щодо надання інформації про наявність майна ввезеного на митну територію України за вих. №01-34/311 від 21.06.2016, Державної авіаційної служби України за вих. №01-34/313 від 21.06.2016 стосовно надання інформації про авіаційні транспортні засоби ФОП ОСОБА_2, що належать йому на праві власності та зареєстровані за банкрутом, Регіонального сервісного центру МВС України у Миколаївській області за вих. №01-34/335 від 21.06.2016 щодо надання інформації про рухоме майно (транспортні засоби), яке зареєстроване за ФОП ОСОБА_2 та належить йому на праві власності, Держсільгоспінспекції в Миколаївській області за вих. №01-34/319 від 21.06.2016 щодо надання інформації про рухоме майно (сільськогосподарські транспортні засоби), яке зареєстроване за ФОП ОСОБА_2, Управління Держпраці у Миколаївській області за вих. №01-34/318 від 21.06.2016 щодо надання інформації про зареєстровані с/г транспортні засоби за ФОП ОСОБА_2, Управління Держгеокадастру в Миколаївській області за вих. №01-34/322 від 21.06.2016 щодо наявності/відсутності земельної ділянки, яка зареєстрована за ФОП ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України за вих. № 01-34/323 від 21.06.2016 стосовно надання інформації про наявність/відсутність об'єктів інтелектуальної власності, зареєстрованих за ФОП ОСОБА_2, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за вих. № 01-34/326 від 21.06.2016 стосовно надання інформації щодо наявності/відсутності у ФОП ОСОБА_2 рахунків, на яких обліковуються цінні папери, УСБУ у Миколаївській області за вих. №01-34/329 від 21.06.2016 стосовно надання інформації про здійснення/не здійснення ФОП ОСОБА_2 діяльності, пов'язаної з державною таємницею та наявністю дозволів на здійснення відповідної діяльності, Служби капітана Миколаївського Морського торгівельного порту за вих. №01-34/330 від 21.06.2016 стосовно надання інформації про морські та річкові плавзасоби ФОП ОСОБА_2, які належать йому на праві власності та зареєстровані за банкрутом, Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області за вих. №01-34/332 від 21.06.2016 стосовно надання інформації про наявність/відсутність державного майна та корпоративних прав, зареєстрованих за банкрутом, ПАТ "Національний депозитарій України" за вих. №01-34/325 від 21.06.2016 про надання інформації стосовно наявності/відсутності у ФОП ОСОБА_2 рахунків, на яких обліковуються цінні папери, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва за вих. №01-34/321 від 21.06.2016, Головного управління регіональної статистики за вих. №01-34/315 від 21.06.2016 стосовно надання інформації чи являється ФОП ОСОБА_2 учасником (засновником) в статутних фондах інших юридичних осіб. Також, направлено запити до ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області вих. №01-34/316 від 21.06.2016 та Центрального відділу ДВС ММУЮ за вих. №01-34/317 від 21.06.2016.
В результаті направлення вищевказаних запитів, було отримано наступні відповіді.
Регіональний сервісний центр МВС України у Миколаївській області за вих. №31/14-2063 від 04.07.2016 повідомив, що за ФОП ОСОБА_2 не зареєстровано транспортних засобів.
Управління Держгеокадастру у Миколаївській області за вих. №33-14-0.31-7549/2-16 від 06.07.2016 повідомило, що згідно даних Державного земельного кадастру інформація, стосовно наявності зареєстрованих за ФОП ОСОБА_2 земельних ділянок відсутня.
Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області за вих. №775/7-09 від 15.07.2016 повідомила, що за банкрутом не зареєстрована сільськогосподарська та спеціальна техніка.
Державна служба інтелектуальної власності України за вих. №7-15/5339 від 02.07.2016 повідомила, що ФОП ОСОБА_2 не є власником об'єктів інтелектуальної власності. Окрім того, як зазначив ліквідатор, останнім досліджено відомості державних реєстрів охорони документів на об'єкти промислової власності на офіційному веб-порталі ДСІВ.
Капітан Миколаївського Морського Торгівельного порту за вих. №КП-26/100-16 30.06.2016 повідомив, що за банкрутом не зареєстровані морські та річкові плавзасоби.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за вих. №09/01/15325 від 12.07.2016 повідомила, що ФОП ОСОБА_2 серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів відсутня.
СБУ України в Миколаївській області за вих. №64/20-8371 від 02.08.2016 повідомила, що ФОП ОСОБА_2 спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею не видавався.
Відповідно до витягу з загальнодоступної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ФОП ОСОБА_2 серед емітентів в сфері регулювання цінних паперів не знайдено.
РВ Фонду державного майна України по Миколаївській області за вих. №14-18-01245 від 02.07.2016 повідомила, що інформація, щодо наявності об'єктів державної власності на балансі ФОП ОСОБА_2 у Регіонального відділення відсутня.
Державна авіаційна служба України за вих. № 13.2.19-6905 від 13.07.2016 повідомила, що за ФОП ОСОБА_2 повітряні судна не зареєстровані. Окрім того, як зазначив ліквідатором, останнім було досліджено Реєстр цивільних повітряних суден України, розміщений на офіційному веб-порталі Державіаслужби, що знаходиться у відкритому доступі.
Миколаївська Митниця ДФС за вих. №3154/10/14-70-10-27 від 18.07.2016 повідомила, що ФОП ОСОБА_2 митне оформлення не здійснювалось.
ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області за вих. №3177 від 01.07.2016 повідомило, що згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих упроваджень виконавчі документи, за якими стороною виконавчого провадження визначено ОСОБА_2 на виконанні у відділенні не перебувають та не надходили.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №49867224 від 01.07.2016 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація відсутня.
Управління Держпраці у Миколаївській області за вих. №01-08.02/3052 від 19.07.2016 повідомило, що в Управлінні Держпраці за ОСОБА_2 майно не зареєстроване.
Національний депозитарій України за вих. №1692/09 від 07.07.2016 повідомив, що депозитарій не володіє інформацією щодо депозитарних установ, що відкрили ФОП ОСОБА_2 рахунки в цінних паперах.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №63765234 від 19.07.2016 у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно відомості відсутні.
Отримано відповідь ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва за вих. №1194/Б/14-03-08-01-20 від 01.07.2016 в якій зазначено, що за ФОП ОСОБА_2 відкриті розрахункові рахунки не обліковуються.
20.06.2016 ліквідатором від банкрута було прийнято свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 від 19.05.2006, свідоцтво платника єдиного податку Серії НОМЕР_1 від 25.05.2012, виписку Серії АВ № 731084 від 20.11.2013, про що складено акт приймання-передачі документації.
Як вбачається з інвентаризаційного опису від 20.07.2016, інвентаризаційною комісією виявлено майно банкрута у кількості 1 шт., а саме 3-кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1, яке перебуває в іпотеці АТ "ОТП Банк" на підставі договору іпотеки №303 від 17.02.2010.
Ліквідатором відзначено, що частку, яка належить банкруту в спільному майні (у т. ч. сумісної власності подружжя), не виявлено, оскільки шлюб ОСОБА_2 було розірвано на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.08.2015 у справі №490/6196/15-ц.
Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ФОП ОСОБА_2 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 14.06.2016 за № 32551.
У встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк до ліквідатора банкрута та до господарського суду звернулися кредитори з заявами про визнання грошових вимог до банкрута, а саме ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 15 325 850,26 грн. (визнані ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.08.2016); ОСОБА_5 у сумі 763 154,00 грн. (визнані ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.08.2016); ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в сумі 100 336,26 грн. (визнані ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.09.2016).
Листом №1078/36 від 01.07.2016 Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" повідомило ліквідатора, що станом на 30.06.2016 за споживачем ОСОБА_2 рахується заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 61,42 грн., проте, в звіті ліквідатор банкрута зауважив, що належним чином оформлені кредиторські вимоги направлені не були.
Листом №01/22-4868 від 04.08.2016 публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" повідомило ліквідатора, що у банкрута заборгованість відсутня.
Листом № 04-2078 від 07.07.2016 Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва повідомив ліквідатора, що банкрут не був платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Листом №1606/01-16/03 від 04.07.2016 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв повідомило ліквідатора, що заборгованість за страхувальником ОСОБА_2 відсутня.
Листом № 06-20-551 від 18.07.2016 Миколаївська міська виконавча дирекція Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомила ліквідатора, що остання перевірка страхувальника проведена 09.09.2010 за період з 01.10.2008 по 01.07.2010, за результатами якої порушень не виявлено; з 01.07.2010 по 31.12.2010 страхувальник, як роботодавець, сплачував до бюджету Фонду страхові внески, в 1 кварталі 2015 року отримав від Фонду для надання матеріального забезпечення застрахованим особам кошти в сумі 5 862,78 грн., що відповідає звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП; згідно наданої звітності зобов'язання по розрахунках із соціального страхування відсутні, однак, у зв'язку з неможливістю виявити місцезнаходження банкрута, перевірка дотримання порядку використання страхових коштів Фонду не проведена.
За результатами проведеної роботи, ліквідатором банкрута складено ліквідаційний баланс боржника станом на 24.10.2016, згідно даних якого у боржника відсутні будь-які активи та рахуються поточні зобов'язання у розмірі 16 189,3 (код рядка 1695); дебіторська заборгованість на балансі не обліковується.
У зв'язку з відсутністю ліквідаційної маси та грошових коштів розрахунки з кредиторами не проводились та документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів відсутні.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції було зазначено в оскаржуваній ухвалі, що наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута станом на 24.10.2016 року свідчать про відсутність у останнього основних і оборотних засобів для ведення господарської діяльності, погашення заборгованості та відновлення платоспроможності, а тому господарський суд Миколаївської області визнав за можливе затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута з подальшим припиненням провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2
Проте, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно з ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до частини 1 статті 190 ЦК України майном, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зокрема, різновидом майнових прав є корпоративні права учасника господарського товариства, які він одержав внаслідок передання майна у власність господарського товариства як вкладу до його статутного (складеного) капіталу відповідно до пункту 1 частини 1 статті 115 ЦК України.
Згідно з частиною 2 статті 41 та частиною 1 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством та формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури.
Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів подати свої грошові вимоги, здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута, що включене до складу ліквідаційної маси.
У відповідності до ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.
Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФОП ОСОБА_2, а також припиняючи провадження у справі не звернув уваги та не надав оцінку тій обставині, що на момент здійснення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 у провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебували виконавчі провадження №51465207 від 16.06.2016 та №50463543 від 15.03.2016, що були відкритті на виконання наказу господарського суду Миколаївської області №915/1403/15 від 23.11.2015 та відповідно до яких з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" стягнуто заборгованість у розмірі 102344,90 дол. США та 47968,24 грн.
На офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень містяться лише постанови про відкриття виконавчих проваджень №51465207 від 16.06.2016 та №50463543 від 15.03.2016. Колегія суддів відзначає, що як на час винесення оскаржуваної ухвали, так й до теперішнього часу ліквідатором не надано інформації щодо даних виконавчих проваджень, а саме щодо їх закриття, зупинення або виконання боржником.
Відповідно до ч. 5 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання фізичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється, зокрема, стягнення з фізичної особи за всіма виконавчими документами.
Враховуючи приписи ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів вважає, що ліквідатором у порушення даних приписів не було вжито заходів щодо зупинення стягнення органами Державної виконавчої служби за виконавчими провадженнями №51465207 від 16.06.2016 та №50463543 від 15.03.2016, яке відбувалось у порушення приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2
До того ж, колегія суддів відзначає, що бездіяльність ліквідатора щодо отримання інформації від органів державної виконавчої служби щодо виконавчих проваджень відкритих стосовно боржника, свідчить також й про те, що ліквідатором не було здійснено заходів й щодо отримання інформації стосовно дебіторської заборгованості стосовно ФОП ОСОБА_2
За результатами аналізу звіту ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційного балансу судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором не надано суду документи, які підтверджують вчинення ним у повному обсязі дій, націлених на пошук майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, виявлення показників дебіторської заборгованості боржника та повернення цієї заборгованості.
Наявні в матеріалах справи документи належними доказами не є, оскільки в ліквідаційній процедурі ліквідатор не повинен обмежуватись лише направленням запитів. Завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна боржника та вжиття заходів щодо повернення цього майна до ліквідаційної маси, а також вжиття відповідних заходів для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тощо.
Отже, наявні у справі матеріали свідчать, що арбітражним керуючим здійснені не всі необхідні і можливі заходи передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції передчасно затвердив звіт ліквідатора.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на приписи п.5 ст. 92 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" яким визначено, що господарський суд за вмотивованим клопотанням будь-кого з учасників у справі про банкрутство, арбітражного керуючого або за власною ініціативою може не допустити звільнення фізичної особи від зобов'язань, якщо боржник ухилявся від виконання зобов'язань щодо погашення боргів; вчинив дії щодо приховування майна; не надавав необхідну інформацію або надавав недостовірну інформацію господарському суду, який розглядає справу про банкрутство.
Між тим, як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам щодо відчуження боржником майна за договорами, посилання на які містяться в інформаційних довідках, що наявні в матеріалах справи та які були вчинені боржником до порушення провадження у справі про банкрутство, що також свідчить про передчасність затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.
Таким чином, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали при розгляді звіту ліквідатора, колегією суддів апеляційної інстанції приймаються до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не були досліджені всі фактичні обставини справи, що і призвело для передчасного затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.
Згідно з ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно із ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали, зокрема, про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Враховуючи допущену судом першої інстанції неповноту у встановленні обставин, що мають значення для даної справи при затвердженні звіту ліквідатора та припинення провадження у справі, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.11.2016 у справі №915/549/16 скасувати та направити справу №915/549/16 на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Постанову направити Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, Головному управлінню статистики у Миколаївській області, Головному територіальному управлінню юстиції у Миколаївській області для виконання.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Жеков В.І.