номер провадження справи 12/101/16
19.12.2016 Справа № 908/2698/16
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2698/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжсантехмонтаж”
та Приватного сільськогосподарського підприємства “Деметра”
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”
про визнання іпотек припиненими
за участю представників:
від першого позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1-д від 05.01.2016 року
від другого позивача - ОСОБА_1, довіреність від 02.03.2014 року
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 12.10.2016 року
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2016 року за клопотанням представника позивачів строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 26.12.2016 року.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство “Запоріжсантехмонтаж” та Приватне сільськогосподарське підприємство “Деметра” звернулися до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, в якій просять:
- об'єднати позовні вимоги ПАТ “Запоріжсантехмонтаж” та ПСП “Деметра” в одне провадження;
- визнати припиненими іпотеки, передбачені: іпотечним договором № 04/08/302/06-КЛТ від 26.04.2006 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Запоріжсантехмонтаж» та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та Приватним сільськогосподарським підприємством “Деметра”.
Відповідач у справі - Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” , 27.10.2016 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:
- вважає, що позовні вимоги суттєво порушують права відповідача - АТ «ОСОБА_3 як кредитора по кредитному договору № 04/08/06-КЛТ від 26.04.2006 року та іпотекодержателя за визначеними іпотечними договорами;
- рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.04.2016 року у справі № 908/1492/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Товариства обмеженою відповідальністю „Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», Публічного акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» та Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра», про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності за позивачем на предмет іпотеки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі;
- вказане рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів суду вартість предмета іпотеки при набутті у власність предмету іпотеки, оскільки строк дії звітів про незалежну оцінку вартості предмета іпотечного майна сплинув, позивач не надав суду нових звітів;
- позивач в якості обґрунтування припинення іпотек посилається на ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 593 ЦК України, якими визначено підстави припинення іпотеки, зокрема в інших випадках, передбачених законом, тобто позивач вважає, що іпотеки припинилися на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2016 року у справі № 908/1492/14;
- відповідно до ч. 3 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
- згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
- за системним аналізом зазначених норм права іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання, зокрема, на підставі виконання, при цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов'язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов'язання;
- згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту № 04/08/06-КЛТ від 26.04.2006 року, станом на 24.10.2016 року загальна сума заборгованості ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» складає 55795512,21 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 30627200,00 грн., сума заборгованості по процентам (грн.) - 16964591,94 грн., сума заборгованості по процентам (дол.) - 8203720,27 грн. (319166,52 дол. США);
- відповідно до рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29.09.2016 року по справі № 335/12367/14-ц за позовом АТ «Дельта Банк» до Особа 3, Особа 4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» про звернення стягнення на предмет іпотеки, скасовано рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2016 року по цій справі та ухвалено нове рішення, за яким позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» перед ПАТ «Дельта Банк» за Кредитним договором № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року в розмірі 59873137,68 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом 30627200 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту 2001256,76 грн., трьох процентів річних від суми простроченого кредиту 1641282,30 грн., заборгованості по процентам 16964591,94 грн., пені за несвоєчасне повернення процентів 1124254,04 грн., заборгованості по процентам 7041540,49 грн., пені за несвоєчасне повернення процентів 21439 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №06/01/101/06-НВклн від 17.03.2006 року, а також звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №04/08/102/06-КЛТ від 24.07.2006 року;
- вказує, що ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» з 19.08.2015 року знаходиться в стані припинення, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2016 року (суддя Шевченко Т.М.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест», визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора АТ «Дельта Банк» у розмірі 24629666,15 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- вказує, що справа про банкрутство ТОВ „ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» № 908/6299/15 перебуває у провадженні судді Ніколаєнко Р.А., ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.10.2016 року по цій справі заяву ПАТ «Дельта Банк» вих. № 18.5/2128 від 02.09.2016 року про усунення керівника боржника від посади та покладення обов'язків керівника боржника на розпорядника майна боржника залишено без задоволення, розгляд справи № 908/6299/15 відкладено на 14.11.2016 року о 10:00;
- вважає, що відсутні підстави припинення іпотеки та задоволення позову, оскільки викладене очевидно свідчить про наявність обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора. Просить в позові відмовити в повному обсязі.
15.11.2016 року на адресу суду від представника позивачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на 20 днів у зв'язку із захворюванням останнього.
Вказане клопотання задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 16.11.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 29.11.2016 року об 11:45.
25.11.2016 року на адресу суду від позивачів надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка мотивована неможливістю явки їх представника в судове засідання у зв'язку із зайнятістю в іншій справі у Вищому господарському суді України, яка призначена до розгляду на 29.11.2016 року. Також вказує, що ОСОБА_1 є також постійним представником ТОВ ЗППЗМР «Ресурс-Інвест», позичальника за кредитним договором № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року.
Вказане клопотання задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 29.11.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 12.12.2016 року о 14:30.
12.12.2016 року на адресу суду від представника позивачів надійшли додаткові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:
- сторони та інші особи у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а суд, в свою чергу, має створювати сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства;
- кожна із сторін судового процесу самостійно обирає шлях для захисту своїх інтересів;
- суд, як орган державної влади, ухвалюючи рішення іменем держави, застосовуючи норми права до конкретних правовідносин, виражає державну волю, спрямовану на регулювання суспільних відносин;
- право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист;
- відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, з чого спливає висновок щодо припинення (втрати) ПАТ «Дельта Банк» права на іпотеки. Просить прийняти вказані пояснення до розгляду.
12.12.2016 року на електронну адресу суду та через канцелярію від відповідача надійшли додаткові пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 13.03.2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» був укладений кредитний договір №04/08/06-КЛТ, права кредитора за яким перейшли до АТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 року. Позивач просить визнати припиненими іпотеки, передбачені іпотечним договором №04/08/302/06-КЛТ від 26.04.2006 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Запоріжсантехмонтаж» та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та Приватним сільськогосподарським підприємством «Деметра», що виступають в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» за кредитним договором № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року. При цьому вказує, що 20.06.2013 року між АТ «ДЕЛЬТА БАНК» (Заставодавець) та Національним Банком України (Заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав № 01/ЗМП-1, за умовами якого НБУ було передано в заставу майнові права, серед інших, за кредитним договором № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року, укладеним з ТОВ «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» з усіма додатковими договорами до нього, які є його невід'ємною частиною. Відповідно до п. 1.4. договору застави майнових прав № 01/ЗМП-1, надана застава забезпечує виконання Заставодавцем вимог Заставодержателя за кредитними договорами, (перелік наводиться в тексті угоди) та будь-якими додатковими договорами до них, укладеними між сторонами, за умовами якого Заставодавець зобов'язаний повернути Заставодержателю кредит з кінцевим терміном повернення 28.12.2016 року і сплачувати проценти за користування ним та пеню, відповідно до умов Кредитного договору та повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування ним і пеню в разі їх витребування Заставодержателем. Крім того, на підставі п. 3.4.1. договору застави майнових прав № 01/ЗМП-1, Заставодавець зобов'язаний у разі втрати майнових прав з будь-якої причини, у тому числі у разі списання Заставодавцем заборгованості за кредитними договорами, серед яких кредитний договір № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року, як безнадійної, протягом 24 годин письмово повідомити про це Заставодержателя і протягом 2 днів замінити його іншим рівноцінним майном (коштами). Разом з тим пояснює, що рішення апеляційного суду Запорізької області від 29.09.2016 року у справі № 335/12367/14-ц за позовом АТ «Дельта Банк» до Особа 3, Особа 4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗППЗМР «Ресурс-Інвест» про звернення стягнення на предмет іпотеки на теперішній час на примусовому виконанні не перебуває. Вказує, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.10.2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 335/12367/14-ц.
Представник позивачів в судовому засіданні 19.12.2016 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні 19.12.2016 року проти позову заперечив.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивачів, заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 13.03.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», далі ОСОБА_3, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», далі Позичальник, був укладений кредитний договір №04/08/06-КЛТ, далі Кредитний договір, за умовами якого (п. 2.1., 1.1.) ОСОБА_3 надає Позичальнику кредити, на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів. Цим Договором встановлюється процедура та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в межах загальної суми 2000000 (два мільйона) доларів США 00 центів з можливістю повної або часткової конвертації у гривні.
Згідно з п. 2.3. Кредитного договору підставою для надання кредитів за цим Договором є Додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір (контракт, угоду, рахунок-фактуру).
Умовами п. 5.1. Кредитного договору визначено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення Позичальником кредитів, процентів за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості - і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника (Боржника) за Кредитним договором були укладені відповідні договори іпотеки з майновими поручителями, а саме:
- Іпотечний договір № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року (далі Іпотечний договір 1) між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», далі Іпотекодержатель, та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжсантехмонтаж», далі Іпотекодавець, яким в іпотеку передано: майновий комплекс виробничих приміщень та споруд, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, провулок Тамбовський (вул. Промислова), будинок №1 (один), що належить Відкритому акціонерному товариству «Запоріжсантехмонтаж» на праві власності на підставі Наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області №955, виданого 09.08.1995 року, переліку нерухомого майна від 21.09.1999 року та зареєстрована згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 08.08.2001 року, записано в реєстрову книгу № 8, за реєстровим № 1449;
- Іпотечний договір №04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року (далі Іпотечний договір 2) між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», далі Іпотекодержатель, та Приватним сільськогосподарським підприємством «Деметра», далі Іпотекодавець, яким в іпотеку передана: автозапровочна станція, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Приморськ, вул. Мелітопольське шосе, буд. 12а та належить Приватному сільськогосподарському підприємству «Деметра» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.05.2003 року, серії САА № 487054, виданого на підставі рішення Приморської міської ради від 17.04.2003 року № 97 та зареєстрованого в Приморському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації 05.05.2003 року в реєстраційній книзі № 1 за реєстраційним № 73.
Відповідно до п. 2.1. Іпотечного Договору 1 цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Боржником зобов'язань перед Іпотекодержателем за Кредитним договором. Вказаний іпотечний договір був посвідчений 26.04.2006 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про що вчинено запис в реєстрі за № 402.
Згідно з п. 2.1. Іпотечного договору 2 цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Боржником зобов'язань перед Іпотекодержателем за Кредитним договором. Вказаний іпотечний договір був посвідчений 11.09.2007 року приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, про що в реєстрі вчинено запис за № 2340.
В подальшому 19.06.2013 року Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (правонаступник ВАТ «Кредитпромбанк»), далі Продавець, та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», далі Покупець, був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого та Додатку №1 до нього право вимоги за спірним Кредитним договором перейшло до Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк».
Позивач в позові вказує, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.04.2016 року у справі № 908/1492/14 у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмети іпотеки, що належать ПАТ «Запоріжсантехмонтаж» та ПСП «Деметра», відмовлено у повному обсязі. При цьому зазначає, що вказане рішення набрало законної сили 25.04.2016 року. З посиланням на ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про іпотеку», які передбачають, що право застави та іпотека припиняються з інших підстав, передбачених законом, вказує, що рішенням суду від 12.04.2016 року у справі № 908/1492/14 вимоги ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмети іпотеки не задоволені, у зв'язку з чим ці іпотеки мають бути визнані припиненими. Вважає, що вимоги, які спливають з договорів іпотеки є припиненими на підставі вказаного рішення суду, відтак зобов'язання позивачів, передбачені договорами іпотеки є припиненими.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою предмет спору пов'язаний з кредитним договором, виконання зобов'язань за яким було забезпечено іпотечними договорами. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 1054 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Згідно з приписами ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави про позику та договір позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із загальною нормою ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 575 Цивільного кодексу України визначені окремі види застав, до яких зокрема частиною першої вказаної статті віднесена іпотека, яка є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про іпотеку” № 898-IV від 05.06.2003 року іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України “Про іпотеку” іпотекодавцем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Частиною 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України “Про іпотеку” визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Так, пунктами 4.2., 4.3., 4.4. Іпотечного договору 1 сторони визначили, що Іпотекодержатель набуває право на звернення стягнення на майно у випадку порушення Боржником умов договору, або Іпотекодавцем умов цього договору. При настанні випадків, передбачених п. 4.2. цього договору, Іпотекодержатель за 30 календарних днів попереджає Іпотекодавця та Боржника про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки і якщо протягом цього строку зобов'язання, забезпечені іпотекою, не будуть виконані, Іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимоги одним із таких способів:
- від свого імені продає майно третім особам і спрямовує отримані кошти на задоволення своїх вимог;
- дає Іпотекодавцю згоду на реалізацію майна третім особам, визначеним Іпотекодержателем або погоджених з ним, від свого (Іпотекодавця) імені, за умови, що кошти, виручені від реалізації, будуть направлені на задоволення вимог Іпотекодержателя. Перебіг тридцятиденного строку починається з наступного дня після календарної дати вручення особисто директору (або особі, що виконує його обов'язки) повідомлення про свій намір укласти договір купівлі-продажу майна або отримання Іпотекодавцем такого повідомлення, направленого рекомендованим листом. Умови цього пункту мають силу договору про задоволення вимог Іпотекодержателя. У випадку, коли виконання пункту 4.3. цього Договору унеможливлюється діями або бездіяльністю Іпотекодавця, Іпотекодержатель має право здійснити звернення стягнення на майно іншим способом, передбаченим чинним законодавством України, в т.ч. звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду.
Умовами п. 4.2., 4.3., 4.4. Іпотечного договору 2 передбачено, що Іпотекодержатель набуває право на звернення стягнення на майно у випадку порушення Боржником умов договору, або Іпотекодавцем умов цього договору. При настанні випадків, передбачених п. 4.2. цього договору, Іпотекодержатель за 30 календарних днів попереджає Іпотекодавця про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки і якщо протягом цього строку зобов'язання, забезпечені іпотекою, не будуть виконані, Іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимоги одним із таких способів:
- набуває право власності на майно;
- від свого імені продає майно третім особам і спрямовує отримані кошти на задоволення своїх вимог;
- дає Іпотекодавцю згоду на реалізацію майна третім особам, визначеним Іпотекодержателем або погоджених з ним, від свого (Іпотекодавця) імені, за умови, що кошти, виручені від реалізації, будуть направлені на задоволення вимог Іпотекодержателя. Перебіг тридцятиденного строку починається з наступного дня, після календарної дати відправлення Іпотекодержателем повідомлення про свій намір укласти договір купівлі-продажу майна, за місцезнаходженням Іпотекодавця, зазначеним у цьому договорі. Умови цього пункту мають силу договору про задоволення вимог Іпотекодержателя. У випадку, коли виконання пункту 4.3. цього Договору унеможливлюється діями або бездіяльністю Іпотекодавця, Іпотекодержатель має право здійснити звернення стягнення на майно іншим способом, передбаченим чинним законодавством України, в т.ч. звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду.
Предметом спору в даній справі є вимоги позивачів про визнання припиненими іпотек, передбачених: іпотечним договором № 04/08/302/06-КЛТ від 26.04.2006 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Запоріжсантехмонтаж» та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та Приватним сільськогосподарським підприємством “Деметра”.
Частиною 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека віднесена на різновиду застави, а саме є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Підстави припинення іпотеки визначені статтею 17 Закону України «Про іпотеку», відповідно до ч. 1 якої іпотека припиняється у разі:
- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
- визнання іпотечного договору недійсним;
- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;
- з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 5 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
З аналізу наведених норм вбачається, що припинення іпотеки як засобу забезпечення виконання зобов'язання пов'язано з припиненням основного зобов'язання, тобто в даній справі з припиненням кредитного договору №04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року.
Так, умовами п. п. 2.1. Іпотечних договорів 1 та 2 чітко визначено, що вони набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення та діють до повного виконання Боржником зобов'язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором №04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Докази належного виконання Боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» зобов'язань за кредитним договором №04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року в матеріалах справи відсутні, що в свою чергу свідчить, що зобов'язання за вказаним кредитним договором не припинились в розумінні приписів ст. 599 ЦК України.
Оскільки основне зобов'язання (кредитний договір №04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року) не припинено виконанням проведеним належним чином, відтак строк дії іпотечного договору № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року та іпотечного договору № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року не закінчився, отже іпотеки, передбачені вказаними договорами є дійсними на даний час.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості підстави для визнання припиненими іпотек, передбачених іпотечним договором № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року, позивач посилається на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.04.2016 року у справі № 908/1492/14, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсантехмонтаж» та Приватного сільськогосподарського підприємства “Деметра” про звернення стягнення на предмети іпотеки, в т.ч. за іпотечним договором № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року в розмірі 51938203,82 грн.
Вказане рішення господарського суду у справі № 908/1492/14 мотивовано тим, що позивач (Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”) не довів суду, що він відповідно до п. 4.3. договорів іпотеки за 30 календарних днів попередив іпотекодавців - Приватне сільськогосподарське підприємство “Деметра” та ВАТ «Запоріжсантехмонтаж» про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки (не надав суду таке попередження та докази направлення або вручення їх іпотекодавцям). При цьому в рішенні зазначено, що позивач (Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”) безпідставно просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно ТОВ Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» та ВАТ «Запоріжсантехмонтаж» за іпотечними договорами № 04/08/303/06-КЛТ від 27.04.2006 року та № 04/0/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року, оскільки вказані договори не містять застереження як набуття права власності на предмет іпотеки. Разом з тим в рішенні суду вказано, що позивач не довів суду вартість предмета іпотеки при набутті у власність предмету іпотеки, оскільки строк дії звітів про незалежну оцінку вартості предмета іпотечного майна сплинув, позивач не надав суду нових звітів, а тому безпідставно просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.
Відмова у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” про звернення стягнення на предмети іпотеки рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.04.2016 року у справі № 908/1492/14 не є відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про іпотеку» підставою для припинення іпотек, передбачених іпотечним договором № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року.
Крім того вказаним рішенням господарського суду не встановлені ані обставини припинення кредитного договору №04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року, ані обставини припинення іпотечного договору № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року та іпотечного договору № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року.
Разом з тим у рішенні Господарського суду Запорізької області від 12.04.2016 року у справі № 908/1492/14 зазначено, що 11.11.2014 року Господарським судом м. Києва було прийнято рішення у справі № 910/16481/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест» до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним кредитного договору № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року, яким у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 року повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі № 910/16481/14.
Таким чином, рішення Господарського суду м. Києва від 11.11.2014 року у справі № 910/16481/14 набрало законної сили, відтак кредитний договір № 04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року не визнаний недійсним.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки основне зобов'язання (кредитний договір №04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року) не припинено, в т.ч. не визнано вказаний договір недійсним, іпотечні договори № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року та № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року не визнані недійсними, строк дії вказаних договорів не закінчився, підстави для припинення іпотеки за іпотечним договором № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року, згідно викладених у позові обставин, відсутні. При цьому, відомостей про наявність інших підстав, визначених статтею 17 Закону України «Про іпотеку», для припинення іпотек, передбачених зазначеними іпотечними договорами, матеріали справи не містять.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Вимоги статті 34 ГПК України визначають, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач не довів суду наявність передбачених чинним законодавством України підстав припинення іпотек, передбачених іпотечним договором № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року, а відтак і підстав для задоволення позовних вимог згідно викладених у позові обставин.
За таких обставин, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Запоріжсантехмонтаж” та Приватного сільськогосподарського підприємства “Деметра” до Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” про визнання припиненими іпотек, передбачених іпотечним договором № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Запоріжсантехмонтаж», та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та Приватним сільськогосподарським підприємством “Деметра” слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на першого позивача у справі - Публічне акціонерне товариство “Запоріжсантехмонтаж”, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на другого позивача у справі - Приватне сільськогосподарське підприємство “Деметра”, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 19.12.2016 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Запоріжсантехмонтаж” та Приватного сільськогосподарського підприємства “Деметра” до Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” про визнання припиненими іпотек, передбачених іпотечним договором № 04/08/З02/06-КЛТ від 26.04.2006 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ВАТ «Запоріжсантехмонтаж», та іпотечним договором № 04/08/І03/06-КЛТ від 11.09.2007 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та Приватним сільськогосподарським підприємством “Деметра”, відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на першого позивача у справі - Публічне акціонерне товариство “Запоріжсантехмонтаж”, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на другого позивача у справі - Приватне сільськогосподарське підприємство “Деметра”, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Повне рішення складено - 26.12.2016 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.