номер провадження справи 7/119/16-34/116/16
26.12.2016 Справа № 908/2516/16
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.
За участю представників: від позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 18.11.14); від відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 223/20-19 від 11.07.16)
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2516/16,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРОЖПРОЕКТ” (69035, АДРЕСА_1)
до відповідача: Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 137)
про стягнення суми
Сутність спору:
До Господарського суду Запорізької області звернулось ТОВ “Запорожпроект” з позовною заявою до Концерну “Міські теплові мережі” про стягнення 277772,03 грн., з яких: 24959,87 грн. - 3% річних, 252812,16 грн. - втрат від інфляції.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.09.2016р. порушено провадження у справі № 908/2516/16 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.), справі присвоєно номер провадження 7/119/16, справу призначено до розгляду на 12.10.2016р.
11.10.2016р., у зв'язку із закінченням повноважень судді Кутіщевої-Арнет Н.С., Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, справу № 908/2516/16 передано судді Науменку А.О.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2016р. справа № 908/2516/16 прийнята до провадження, присвоєно номер провадження 7/119/16-34/116/16, судове засідання призначено на 31.10.2016р.
У судовому засіданні 31.10.2016р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 28.11.2016р., потім - до 12.12.2016р.
Ухвалою суду від 12.12.2016р. в прядку ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено до 26.12.2016р. У судовому засіданні 12.12.2016р. оголошено перерву до 26.12.2016р.
26.12.2016р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
31.10.2016р. до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи № 908/2516/16 до отримання результатів розгляду касаційної скарги Концерну «МТМ» у пов'язаній з нею справою № 908/1051/16.
У судовому засіданні 12.12.2016р. позивач надав суду заяву, в якій зазначив, що не підтримує клопотання щодо зупинення провадження у справі та просить суд залишити його без розгляду.
Клопотання про зупинення провадження у справі № 908/2516/16 залишено судом без розгляду.
09.12.2016р. від позивача до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог до 277775,64 грн. До заяви додано оновлений розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що сума 3% річних становить 24951,32 грн., інфляційні втрати становлять 252824,32 грн.
Заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечить ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.
Таким чином, предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача суми 277775,65 грн., з яких сума 24951,32 грн. - 3% річних, сума 252824,32 грн. інфляційні втрати.
Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, зокрема, про наступне. Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.07.2016р. у справі № 908/1051/16 стягнуто з відповідача на користь позивача основну заборгованість у сумі 290240,08 грн. по окремим актам надання послуг, що підписані, але повністю або частково не оплачені в рамках договору на проведення проектних робіт № 102 від 12.02.2013р. Оскільки рішенням суду стягнено лише основну заборгованість, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 24951,32 грн. та інфляційні втрати в розмірі 252824,32 грн. Також представник позивача в усні формі зазначив, що 01.11.2016р. позивачем в повному обсязі сплачено суму 290240,08 грн. заборгованості стягнутої рішенням господарського суду Запорізької області від 28.07.2016р. у справі № 908/1051/16. На підставі ст.ст. 525, 526, 610, 625, 837 ЦК України просить позов задовольнити.
Відповідач заперечив проти позову, про що зазначив у своєму відзиві на позовну заяву та у доповненнях до нього, зокрема, з наступних підстав. По перше, у рішення господарського суду Запорізької області від 28.07.2016р. у справі № 908/1051/16 зазначено, що до матеріалів справи долучені позитивні звіти ДП «Укрдержбудекспертиза». Проте жодним судом не було встановлено факт передачі позивачем цих експертних звітів. Під час розгляду справи судами не встановлювалися факти з якого саме моменту підрядник мав розпочати роботи, коли йому були передані вихідні дані та чи було дотримано підрядником строки виконання робіт за договором. Також судами не було встановлено момент виконання позивачем робіт по об'єктам і коли ж почалось прострочення оплати, якщо таке мало місце. По-друге, відповідач вважає, що є всі підстави вважати, що в даній справі він звільняється від фінансових санкцій, оскільки має місце прострочення виконання зобов'язання позивачем, а саме: невиконання позивачем робіт у строк передбачений договором, ненадання рахунків на оплату, ухилення останнього від надання відповідних документів і проведення заліку взаємних вимог. По-третє, ціна позову є недоведеною, оскільки розрахунок позивача не ґрунтується на нормах законодавства і суперечить первинним документам. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.
23.12.2016р. відповідач подав до суду заяву про надання розстрочки виконання рішення суду у справі № 908/2516/16 в частині стягнення 3% річних ти інфляційних втрат строком на 24 місяця шляхом сплати щомісячно заборгованість рівними частинами, починаючи з січня 2017року.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
12.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мідас-Буд” (станом на час розгляду справи - ТОВ “Запорожпроект”, підрядник, позивач у справі) був укладений договір підряду на проведення проектних робіт № 102, за умовами якого підрядник зобов'язується за заявками замовника виконати проектні роботи з розробки проектно-кошторисної документації (надалі - ПКД) згідно із завданням на проектування та іншими необхідними вихідними даними, наданими замовником, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу згідно з умовами договору (п.1.1).
Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.6, 1.7 договору замовник доручає підряднику отримання необхідних технічних умов для проектування, узгодження ПКД з усіма зацікавленими організаціями, функцію замовника при проведенні експертизи ПКД, а також супроводження ПКД на всіх стадіях розробки та узгодження. Результатом виконання робіт, визначених в п. 1.1 договору, є проектно-кошторисна документація, погоджена у встановленому порядку з усіма зацікавленими організаціями, яка пройшла експертизу, та по результатам проведення якої було отримано позитивний звіт ДП “Укрдержбудекспертиза”. Термін виконання робіт встановлюється календарним планом по кожній окремій заявці, який після підписання є невід'ємною частиною даного договору. Датою початку виконання робіт по кожній окремій заявці є дата передачі замовником всіх вихідних даних підряднику згідно акту прийому-передачі та здійснення попередньої оплати, передбаченої п. 2.6. договору.
Загальна орієнтована вартість робіт за цим договором складає 1200000 грн., в т.ч. ПДВ 200000 грн. (п. 2.3).
Згідно з п. 2.5 договору за виконану роботу, відповідно до умов цього договору, замовник здійснює оплату підряднику вартості робіт на підставі рахунку, згідно підписаного сторонами акту виконаних робіт, по кожному окремому випадку згідно із заявками замовника.
За умовами пунктів 2.6, 2.7 договору замовник проводить попередню оплату у розмірі 30% вартості даних робіт у кожному окремому випадку. Замовник проводить оплату вартості виконаної роботи перед проведенням експертизи ПКД в розмірі 45% вартості даних робіт на підставі рахунку, наданого підрядником, згідно проміжного акту, підписаного сторонами.
Остаточний розрахунок за виконані роботи в кожному окремому випадку здійснюється на підставі рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника або в будь-який іншій формі, яка не заборонена діючим законодавством України, згідно акту виконаних робіт протягом 20-ти банківських днів з моменту підписання ОСОБА_3 прийому-передачі виконаних робіт (п. 2.8).
Розділом 4 договору сторони визначили порядок здачі та приймання робіт. Так, п. 4.2 договору погоджено, що після завершення робіт підрядник направляє замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт з додатком до нього чотирьох комплектів ПКД, узгоджених у встановленому порядку, разом з позитивним звітом ДП «Укрдержбудекспертиза».
Відповідно ж до п. 4.3 договору замовник протягом 5 днів з дня одержання зобов'язаний підписати акт прийому-здачі, при умові надання підрядником всієї необхідної документації, і повернути його підряднику або направити мотивовану відмову від прийому робіт.
Пунктами 3.1.1, 3.1.4 договору замовник зобов'язався сплатити підряднику встановлену вартість робіт у порядку, передбаченому розділом 2 цього договору. Відшкодовувати підряднику додаткові витрати, пов'язані із змінами вихідних даних для виконання проектних робіт, що виникли внаслідок обставин, але не були враховані у зведеному кошторисі по п. 2.2 даного договору, на підставі рахунку, оформленого належним чином, за умовами підтвердження фактично понесених витрат підрядником, шляхом надання замовнику копій актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).
Пунктами же 3.2. договору підрядник зобов'язався виконувати роботи згідно з вихідними даними для виконання проектних робіт і відступати від них тільки за згодою замовника. Передати ПКД після повного розрахунку.
Згідно пунктів 10.1, 10.2 договору він набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань та відповідальності, передбачених умовами цього договору.
Оскільки відповідач в порушення умов договору не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, а саме не здійснив у повному обсязі в погоджений строк оплату вартості виконаних робіт у розмірі 290240,08 грн., позивач у квітні 2016р. звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення наявної заборгованості.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.07.2016р. у справі № 908/1051/16 позовні вимоги ТОВ “Запорожпроект” до Концерну “Міські теплові мережі” задоволено. Стягнуто з Концерну “Міські теплові мережі” на користь ТОВ “Запорожпроект” заборгованість за договором підряду на проведення проектних робіт № 102 від 12.02.2013 року в сумі 290240 грн. 08 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 4353 грн. 60 коп.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. у справі № 908/1051/16 рішення господарського суду Запорізької області від 28.07.2016р. у справі № 908/1051/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016р. у справі № 908/908/1051/16 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. у справі № 908/1051/16 залишено без змін.
Судовими рішення встановлено, що на виконання умов договору, відповідач виконав проектні роботи з розробки проектно-кошторисної документації, які включають в себе також супровід експертизи документації, на загальну суму 513837,48 грн., що підтверджується підписаними між сторонами у справі без зауважень та заперечень актами надання послуг, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:
- актом про надання послуг № 398 від 02.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 403 від 02.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 395 від 02.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 392 від 02.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 426 від 09.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 432 від 09.09.2013 року на суму 26083,64 грн.;
- актом про надання послуг № 435 від 09.09.2013 року на суму 26083,64 грн.;
- актом про надання послуг № 480 від 11.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 468 від 11.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 483 від 11.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 489 від 11.09.2013 року на суму 26083,64 грн.;
- актом про надання послуг № 474 від 11.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 471 від 11.09.2013 року на суму 26083,64 грн.;
- актом про надання послуг № 503 від 13.09.2013 року на суму 36517,11 грн.;
- актом про надання послуг № 530 від 13.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 539 від 13.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 524 від 13.09.2013 року на суму 26083,64 грн.;
- актом про надання послуг № 536 від 13.09.2013 року на суму 36517,10 грн.;
- актом про надання послуг № 543 від 13.09.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 515 від 13.09.2013 року на суму 26083,64 грн.;
- актом про надання послуг № 777 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 719 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 722 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 728 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 731 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 734 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 737 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 740 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 746 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 749 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 756 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 759 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 765 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 337 від 25.09.2014 року на суму 1065,00 грн.;
- актом про надання послуг № 768 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 771 від 13.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 805 від 14.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 790 від 14.11.2013 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 33 від 12.02.2014 року на суму 852,00 грн.;
- актом про надання послуг № 621 від 15.10.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 630 від 15.10.2013 року на суму 10433,46 грн.;
- актом про надання послуг № 766 від 13.11.2013 року на суму 26083,65 грн.;
- актом про надання послуг № 769 від 13.11.2013 року на суму 36517,10 грн.;
- актом про надання послуг № 803 від 14.11.2013 року на суму 26083,64 грн.;
- актом про надання послуг № 31 від 12.02.2014 року на суму 8946,00 грн.;
- актом про надання послуг № 32 від 12.02.2014 року на суму 3564,00 грн.;
- актом про надання послуг № 282 від 06.08.2014 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 238 від 08.07.2014 року на суму 1704,00 грн.;
- актом про надання послуг № 336 від 25.09.2014 року на суму 2745,60 грн.
На оплату виконаних за договором робіт за вказаними актами позивачем були виписані відповідні рахунки, копії яких наявні в матеріалах справи № 908/1051/16.
Відповідачем були частково оплачені виконані роботи за вказаними актами надання послуг на загальну суму 223597,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, засвідчені копії яких також містяться в матеріалах справи № 908/1051/16. З урахування здійснених відповідачем часткових оплат сума заборгованості за договором складає 290240,12 грн.
Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Предметом позову у даній справі № 908/2516/16 є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 24951,32 грн. - 3% річних за загальний період з 01.10.2013р. по 25.09.2016р. та суми 252824,32 грн. інфляційних втрат, які, як вбачається з розрахунку, нараховані за загальний період з листопада 2013р. по серпень 2016р. Слід зазначити, що річні та інфляційні нараховані за порушення грошових зобов'язань за актами про надання послуг, які були предметом розгляду у справі № 908/1051/16.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
За приписами п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, станом на час розгляду даної справи рішення суду у справі № 908/1051/16 в частині стягнення основного боргу виконано в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 14269 від 01.11.2016р. на суму 290240,08 грн.
Тобто, нарахування позивач 3% річних та інфляційних за період з дня порушення зобов'язання до повного виконання судового рішення є правомірним.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд встановив, що період нарахування річних позивачем визначений вірно, в той же час допущено помилку при визначені їх розміру. У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне не змінюючи період нарахування, коригувати розрахунок 3% річних в частині визначення його розміру, а саме: за загальний період з 01.10.2013р. по 25.09.2016р. сума 3% річних складає 24951,13 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд також вважає за необхідне не змінюючи період нарахування, коригувати розрахунок інфляційних в частині визначення розміру, а саме: за загальний період з листопада 2013р. по серпень 2016р сума інфляційних втрат складає 252043,26 грн.
Таким чином, до стягнення підлягає сума 24951,13 грн. - 3% річних та сума 252043,26 грн. інфляційних втрат.
Що стосується доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, то суд зазначає, що обставини на які відповідач посилається у своєму відзиві були з'ясовані при розгляді справи № 908/1051/16 та при перегляді судового рішення у апеляційній та касаційній інстанції. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, дані доводи відповідач зазначав у відзиві на позовну заяву при розгляді справи 908/1051/16 та в апеляційній скарзі поданої на рішення господарського суду Запорізької області від 28.07.2016р. у справі № 908/1051/16.
Як вже зазначалось, відповідачем подано заяву про на розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат на 24 місяця шляхом сплати щомісячно заборгованість рівними частинами, починаючи з січня 2017року.
В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що стягнення всієї суми заборгованості призведе до дестабілізації роботи підприємства, у тому числі щодо невиконання ним зобов'язань перед контрагентами зі сплати за електричну енергію, холодне водопостачання та виплати заробітної плати працівниками підприємства. Неспроможність відповідача винайти кошти на оплату боргу викликана постійною недостатністю обігових коштів, внаслідок затримок в оплаті бюджетними організаціями та неповної оплати населенням теплової енергії. Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач зобов'язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів тому, що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста Запоріжжя. В умовах складної економічної ситуації в державі заборгованість має тенденцію до зросту. Станом на 01.12.2016р. загальна заборгованість споживачів за теплову енергію складає 662545,70 грн. Фактичне виконання судових рішень про стягнення заборгованості зі споживачів теплової енергії останнім часом знизилось з 46,2% до 11,6% відсотків. З 01.01.2016р. норматив відрахування коштів за Постановою Кабінету Міністрів України № 17 на рахунки ПАТ «Нафтогаз України» складає 95%, на рахунки газорозподільної організації ПАТ «Запоріжгаз» - 5%, на рахунки Концерну «МТМ» -0%. Вказані обставини роблять неможливим на даний час виконати рішення суду по даній справі, а арешт рахунків і як наслідок зупинка роботи підприємства у період опалювального сезону є недопустимими та виключними обставинами, оскільки можуть призвести до невідворотних наслідків як для відповідача так і д для споживачів м. Запоріжжя, оскільки як наслідок призведе до зриву опалювального сезону 2016/17 року, соціальної напруги серед населення та банкрутства підприємства.
Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому, суд не обмежений конкретними строками відстрочки або розстрочки.
Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).
Таким чином, при розгляді заяви відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення на 24 місяці, судом враховуються можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але суд також враховує такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобов'язань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення. У задоволенні клопотання відмовлено.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, оплати послуг адвоката.
Позивач просить, окрім сплаченого судового збору, відшкодувати витрати на оплату на послуги адвоката в розмірі 10000 грн.
В обґрунтування адвокатських витрат позивач зазначив, що правова допомога надається адвокатом ОСОБА_3, на підставі договору про надання правової допомоги від 01.09.2016р. Відповідно до п. 1 цього договору, адвокат надає послуги у справі щодо стягнення заборгованості з Концерну «МТМ» за договором підряду на проведення проектних робіт № 102 від 12.02.2013р., а саме: 3% річних та інфляційних збитків. За таких умов, договором про надання правової допомоги чітко передбачено, які саме послуги будуть надаватися адвокатом позивачу. Зазначене дозволяє однозначно говорити, що послуги адвоката, а відповідно і витрати на їх надання несуться позивачем саме в румаках цієї справи. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару» порядок обчислення гонорару, порядок для сплати тощо визначається в договорі про надання правової допомоги. в п. 4.1 укладеного договору про надання правової допомоги встановлено, що розмір гонорару сторони визначають за домовленістю сторін і він може змінюватися залежно від обсягу робіт, строку виконання доручення та ін. В свою чергу, в підписаному акті приймання-передачі встановлено, що розмір гонорару складає 10000 грн. та наводиться розрахунок цієї суми. Факт оплати послуг адвоката у розмірі 10000 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру. Згідно з п.п. 3.1,.3.3 постанови НБУ «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2014р., касові операції оформлюються, зокрема, касовими ордерами. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Відповідно до ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерську облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документи, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордеру, долученої до матеріалів справи, видана на підтвердження отримання адвокатом ОСОБА_3 коштів містить всі необхідні реквізити первинного документу, в тому числі печатку адвоката. І хоча граничних розмірів відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в господарському судочинстві законодавчо не визначено, сума, що пред'являється в якості адвокатських витрат є цілком співрозмірною і складає менше 4% від ціни позову.
Таким чином, на підтвердження витрат на послуги адвоката в матеріали справи надано: копію договору про надання правової допомоги від 01.09.2016р., укладений з адвокатом ОСОБА_3, копію квитанції до прибуткового касового ордера № 12 від 28.10.2016р. на суму 10000 грн., яка містить печатку та підпис адвоката ОСОБА_3, та копію акта приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 28.10.2016р., що є достатнім і належним обгрутуванням заявленої суми.
Згідно з приписами п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Статтею 49 ГПК України визначено, що суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору та оплати послуг адвоката покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 137; ідентифікаційний код юридичної особи: 31121458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорожпроект” (69035, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код юридичної особи: 33175792) суму сума 24951 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 13 коп. - 3% річних, суму 252043 (двісті п'ятдесят дві тисячі сорок три) грн. 26 коп. інфляційних втрат, суму 4154 (чотири тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 91 коп. судового збору, суму 9971 (дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 87 коп. адвокатських витрат.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.12.2016р.
Суддя А.О. Науменко