Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21
про повернення позовної заяви
28.12.2016 Справа № 907/890/16
Суддя господарського суду Кривка В.П.,
розглянувши матеріали за позовом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, м. Ужгород
до фермерського господарства «Тео», с. Тисобикень Виноградівського району
про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки
Дана позовна заява №9-7-0.7-11221/2-16 від 26.12.2016 року підлягає поверненню заявнику без розгляду з наступних підстав.
Згідно із п. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (зміни до статті внесені згідно із Законом України від 19.05.2011 року № 3382-VI, які набули чинності 18.06.11). Документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів додаються до позовної заяви (ст. 57 ГПК України), при цьому такими документами в розумінні коментованих норм, зокрема є квитанція поштового відправлення або фіскальний чек поштового відділення про відправлення кореспонденції та погоджений органом зв'язку опис вкладення надісланої кореспонденції. У разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК (п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18).
Всупереч вищезазначених положень процесуального закону заявником подано тільки докази надіслання відповідачу лише копії позовної заяви на 8 аркушах без додатків (опис вкладення, узгоджений органом зв'язку 27.12.2016 року та фіскальний чек № 0050429 від 27.12.2016 року, містить запис про вкладення у поштове відправлення відповідачу тільки позовної заяви на 8-ми аркушах, без додатків).
Крім цього, відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Законом України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон) передбачено, що одним із об'єктів справляння судового збору є позовна заява, що подається до суду (ч.1 ст. 3). Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору.
Виходячи з п. 2.2 ч. 2 ст. 4 коментованого Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1 378 грн.). У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір”, п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Звертаючись до суду з даним позовом, заявником пред'явлено 2 немайнові вимоги (вимога про припинення правовідносин та вимога про зобов'язання вчинити дію). Між тим, як вбачається з долучених до позовних матеріалів доказів сплати судового збору, при зверненні до суду з даною позовною заявою, позивачем було оплачено тільки 1 немайнову вимогу (платіжне доручення від 23.12.2016 року №389 про сплату судового збору в розмірі 1 378 грн.), решту заявлених вимог заявником не оплачено.
Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18).
За таких обставин дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду згідно п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України.
Поряд з цим роз'яснюю, що повернення позовної заяви не є перешкодою для звернення із позовною заявою в установленому порядку до господарського суду після усунення обставин, що спричинили повернення даної позовної заяви. При цьому, при повторному зверненні прошу звернути увагу на необхідність неухильного виконання вимог ст.ст. 54, 56, 57 ГПК України, а також визначення належного суб'єктного складу сторін спору, виходячи із суті та предмету заявлених вимог (розірвання договору між контрагентами).
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 56, 57, п. п. 4, 6 ч.1 ст. 63, ст. 86 ГПК України суд,
Позовну заяву №9-7-0.7-11221/2-16 від 26.12.2016 року на 8 аркушах та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя В.Кривка