Справа № 727/8006/16-ц
Провадження № 4-с/727/85/16
29 грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Скрипник Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та її скасування, заінтересована особа - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК»-
17 жовтня 2016 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою на дії старшого державного виконавця Чернівецького міського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та її скасування.
Посилалась на те, що 06.10.2016 року поштою вона отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 року, яка винесена старшим державним виконавцем Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_2
Вважає, що вказана постанова немає юридичної сили та підлягає скасуванню з наступних підстав: постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 року ВП №52525403 не скріплена мокрою печаткою установи та на ній відсутній підпис керівника установи. Крім того старший державний виконавець відкрив провадження за виконавчим листом, де закінчився термін пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме: до 15 квітня 2016 року.
Також заява стягувача не має юридичної сили, оскільки вона не скріплена печаткою банку; в ній невірно вказано назву банку - юридичної особи; дана заява підписана невідомою особою, яка просив провести стягнення заборгованості на її користь; стягувач просить прийняти до виконання виконавчий лист за №243/5797/14 від 02.03.2015 року, який виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці та надає в додатку оригінал, якого не існує, що встановлено Шевченківським районним судом м. Чернівці по справі №727/4238/16-ц від 22.06.2016 року.
А тому просила визнати дії старшого державного виконавця Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_2 протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 року ВП № 52525403.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 скаргу підтримала і в своїх поясненнях підтвердила обставини, викладені в скарзі.
Старший державний виконавець Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_2 та представник стягувача в судовому засіданні скаргу не визнали і просили відмовити в її задоволенні за безпідставністю. В останнє судове засідання представник банку не з'явився.
Заслухавши пояснення заявниці, державного виконавця та представника стягувача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні скарги необхідно відмовити у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що 02.12.2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист (а.с.14) для виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці та ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 15.04.2015 року по справі № 243/5797/14 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 22973,77 грн. за кредитним договором без номера від 04.03.2011 року, 24611,34 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2428,38 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, штраф 500 грн. - фіксована частина та 2500,67 грн. штраф процентна складова, судовий збір у розмірі 530,14 грн.
ОСОБА_4, як представник стягувача ПАТ КБ «ПриватБанк» 04.10.2016 року звернулась до Відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області з заявою про прийняття виконавчого листа до примусового виконання (а.с.13, 15).
04.10.2016 року старший державний виконавець Чернівецького міського відділу ДВС Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області ОСОБА_2 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52525403 про примусове виконання виконавчого листа №243/5797/14, виданого 02.12.2015 року Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ПАТ КБ «ПритватБанк» заборгованості в розмірі 22973,77 грн. за кредитним договором без номера від 04.03.2011 року, 24611,34 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2428,38 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, штраф 500 грн. - фіксована частина та 2500,67 грн. штраф процентна складова, судовий збір у розмірі 530,14 грн. (а.с.12).
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено обов'язок державного виконавця вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 387 ч.2 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Заявник в скарзі посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 року ВП №52525403 не скріплена мокрою печаткою установи та на ній відсутній підпис керівника установи, що передбачено ст. 18 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ст. 18 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
В статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» перераховані всі виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.
Але посилання заявника на це є безпідставним оскільки постанова державного виконавця, винесена під час виконавчого провадження не є виконавчим документом і на неї не розповсюджуються вимоги ст. 18 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження», а є документом виконавчого провадження ( ст. 31 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» ).
Згідно з ст. 25 ч. 2 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Отже чинним законодавством не передбачено, що постанова про відкриття виконавчого провадження повинна бути скріплена мокрою печаткою установи та на ній повинен бути підпис керівника ВДВС.
Ще однією підставою для скасування постанови на думу заявника є те, що заява стягувача не має юридичної сили, оскільки вона не скріплена печаткою банку; в ній невірно вказано назву банку - юридичної особи; дана заява підписана невідомою особою, яка просив провести стягнення заборгованості на її користь; стягувач просить прийняти до виконання виконавчий лист за №243/5797/14 від 02.03.2015 року, який виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці та надає в додатку оригінал, якого не існує, що встановлено Шевченківським районним судом м. Чернівці по справі №727/4238/16-ц від 22.06.2016 року.
Судом встановлено, що дійсно в заяві представника ПАТ КБ «Приватбанк» від 04.10.2016р. про прийняття виконавчого листа до примусового виконання ( а.с. 13 ) зазначено найменування стягувача не ПАТ КБ «Приватбанк», а тільки «Приватбанк», адреса зазначена не в м. Дніпро, а тільки вул. Стасюка 14 а, без міста, зазначено прохання прийняти до виконання виконавчий лист за №243/5797/14 від 02.03.2015 року, хоча в дійсності виконавчий лист за №243/5797/14 виданий 02.12.2015р.
Згідно з ст. 19 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 25 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що хоч і дійсно в заяві представника стягувача про прийняття виконавчого листа до примусового виконання і були невідповідності, але вони не є суттєвими і не тягнуть за собою обов'язкового скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Чинним законодавством не передбачені вимоги до заяви стягувача про прийняття виконавчого листа до примусового виконання, також не передбачено обов'язкове скріплення печаткою такої заяви. Обов'язок скріплення заяви представника банку печаткою також не передбачений довіреністю ні її ім'я ( а.с. 15 ). З цих підстав державний виконавець не мав права відмовити представнику стягувача у відкритті виконавчого провадження. Представником стягувача було надано оригінал виконавчого листа та довіреність, згідно з якою представник стягувача мав право на вчинення таких дій.
Незважаючи на вищезазначені недоліки суд вважає, що в оспорюваній постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець правильно вказав сторін, їх місцезнаходження та проживання, правильно зазначив номер виконавчого листа і правильну дату його видачі, тобто виконавче провадження було відкрито по існуючому виконавчому листу.
Також судом встановлено, що відділом ДВС у встановленому законом порядку було прийнято заяву з виконавчим листом до виконання і зареєстровано ( а.с. 47 ).
Що ж стосується тверджень заявника про те, що державний виконавець відкрив провадження за виконавчим листом, де закінчився термін пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме: до 15 квітня 2016 року, то необхідно зазначити наступне.
У виконавчому листі за №243/5797/14 від 02.12.2015 року, виданому Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ПАТ КБ «ПритватБанк» заборгованості в розмірі 22973,77 грн. за кредитним договором без номера від 04.03.2011 року, 24611,34 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2428,38 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, штраф 500 грн. - фіксована частина та 2500,67 грн. штраф процентна складова, судовий збір у розмірі 530,14 грн. встановлено кінцевий строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 15.04.2016р. ( а.с. 14 ).
Вперше заяву про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа представником стягувача було подано в лютому 2016р. і 02.02.2016р. державним виконавцем постановою було відкрито виконавче провадження ( а.с. 50 ).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.06.2016р. ( а.с. 30 ) ця постанова була скасована.
На підставі цієї ухвали суду 15.08.2016р. державний виконавець скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2016р. і в той же день виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ( а.с. 52, 53 ).
В серпні 2016р. представником стягувача вдруге було подано заяву про відкриття виконавчого провадження і 29.08.2016р. державним виконавцем постановою було відкрито виконавче провадження ( а.с. 54 ).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.09.2016р. ( а.с. 33 ) ця постанова була скасована.
На підставі цієї ухвали суду 26.09.2016р. державний виконавець скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2016р. і в той же день виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ( а.с. 56, 57 ).
04.10.2016р. стягувачем втретє було подано заяву про відкриття виконавчого провадження і в той же день державним виконавцем постановою було відкрито виконавче провадження ( а.с. 8 ).
Згідно з ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Отже після переривання строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання річний строк не починається заново, оскільки за правилом наведеної вище норми Закону строк, що залишився на час переривання є остаточним залишковим строком до якого будь-які інші періоди, у тому числі і той, що минув до переривання, не зараховуються.
У виконавчому листі встановлено кінцевий строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 15.04.2016р.
Вперше державним виконавцем постановою від 02.02.2016р. було відкрито виконавче провадження.
Отже до закінчення однорічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання залишалось 2 місяці та 13 днів.
Час, коли виконавчий лист знаходився на виконанні в виконавчій службі, до однорічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання не зараховується.
15.08.2016р. державний виконавець скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2016р. і в той же день виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Наступне виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 29.08.2016р.
З 15.08.2016р. до 29.08.2016р. минуло 15 днів, а тому однорічний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання скоротився з 2 місяців 13 днів до 1 місяця 29 днів.
Час, коли виконавчий лист знаходився на виконанні в виконавчій службі, знову ж таки до однорічного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання не зараховується.
26.09.2016р. державний виконавець скасував постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2016р. і в той же день виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Наступне виконавче провадження було відкрито державним виконавцем 04.10.2016р.
З 26.09.2016р. до 04.10.2016р. минуло 10 днів, а тому однорічний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання скоротився з 1 місяця 29 днів до 1 місяця 19 днів.
Отже станом на 04.10.2016р. у представника стягувача залишалось ще 1 місяць 19 днів, відповідно однорічний строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання не закінчився і державний виконавець правомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята без порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому в задоволенні скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити за безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 17, 18, 19, 23, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383, 384, 385, 386, 387 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій старшого державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 протиправними та скасування постанови старшого державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2016 року ВП № 52525403 про примусове виконання виконавчого листа №243/5797/14, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці 02.12.2015 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя :