ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
Справа № 210/5532/16-ц
Провадження № 2/210/2174/16
іменем України
"16" грудня 2016 р.
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,
14 грудня 2016 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, в якій позивач просить суд:
- виділити у власність ОСОБА_3, 1/2 частину Автомобіля Toyota Aurion, 2007 року випуску, державний номер: АЕ 6322 НК, придбаний у грудні 2013 року;
- виділити у власність ОСОБА_4, 1/2 частину Автомобіля Toyota Aurion, 2007 року випуску, державний номер: АЕ 6322 НК, придбаний у грудні 2013 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.
Зазначаємо, що відповідно до п.п.1, 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, яка складає 1378 грн. (1378,00х0,4=551,20) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (1378,00х5=4134).
З позовної заяви вбачається, що позов подано позивачем, що містить дві вимоги майнового характеру , та надано до суду квитанції, на підтвердження сплати судового збору у розмірі 560,00 грн. відповідно до квитанції № 0.0.667887936.1.
Окрім цього, до позову не долучено правоустановчий документ на вказане майно та позивачем не подано клопотання про витребування такого документу у разі наявності складнощів у його отримані.
Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України, ціна позову повинна дорівнювати дійсній вартості майна на цей час.
У позові позивачем не визначено ціну позову.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1ст. 8 ЦПК України,суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір (ч. 5 ст. 8 ЦПК України).
Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Тому, з урахуванням вищевикладеного та вищезазначених положень ЦПК України щодо вимог до позовної заяви та вимог Закону України «Про судовий збір», позивачам необхідно виправити недоліки позовної заяви, а саме:
- визначити у позовній заяві ціну позову, яка повинна дорівнювати станом на цей час дійсній ринковій вартості спірного майна;
- надати до суду доказ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, що містить вимогу майнового характеру (сума судового збору повинна вираховуватись з визначеної ціни позову, яка повинна дорівнювати ринковій вартості спірного майна на цей час, з урахуванням вже сплаченої суми судового збору в сумі 560 гривня 00 копійок, та сплачена за ставками встановленими Законом України «Про судовий збір»);- судовий збір повинен бути сплачений за подання до суду позовної заяви, що містить одночасно дві вимоги майнового за реквізитами Дзержинського районного суду міста ОСОБА_1 , а саме: отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ; код отримувача: 38032510; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача: 805012, рахунок отримувача: 31216206700020, код класифікації доходів бюджету: 22030101 , призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа);
- надати правоустановчі документи на спірне майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Керуючись ч. 1 ст.121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Ро"зяснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк і неподання до суду необхіднихдокументівпозовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивеві.
Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судового збору шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд міста ОСОБА_1 протягом п"яти днів з моменту отримання її копії.
В іншій частині - ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Чайкіна