іменем України
Справа № 210/3916/16-к
Провадження № 1-кс/210/986/16
"05" вересня 2016 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ФР Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області капітана податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 юристом 2 класу ОСОБА_4 ,у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040730000668 від 04 березня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України , -
про арешт тимчасово вилученого майна
особи, які беруть участь у розгляді клопотання: слідчий ОСОБА_3 , володілець тимчасово вилученого майна - ОСОБА_5 , представники володільця тимчасово вилученого майна - адвокати: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
Слідчий СВ ФР Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором, про накладення арешту на транспортні засоби, а саме:
-автомобіль MERSEDES BENS державний номер НОМЕР_1 , власник ОСОБА_9 , на підстав довіреності перебуває у володінні ОСОБА_5 ;
-автомобіль MERSEDES BENS державний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_10 , на підстав довіреності перебуває у володінні ОСОБА_5 ;
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що в провадженні СВ ФР Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040730000668 від 04.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.03.2016 року до чергової частини Жовтневого ВП КВП надійшла заява про те, що 04.03.2016 року приблизно о 15:00 годині невстановлена особа, знаходячись біля будинку № 70 на м-н Індустріальний в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, порушувала вимоги законодавчих та інших нормативно - правових актів про охорону праці, що виразилося в торгівлі дизельним паливом, без передбачених законом дозволів. Вищезазначені дії кваліфіковано за ознаками ст.204 ч.1 КК України.
В ході розслідування, встановлено що невстановлені особи на території м. Кривого Рогу організували незаконне придбання, зберігання, транспортування та збут підакцизних товарів. Вказану продукцію зазначені вище невстановлені особи реалізують у м. Кривому Розі, використовуючи автотранспорт марки VOLKSWAGEN Transporter.
В зазначених автомобілях знаходяться ємкості об'ємом по 1 м3, та приладдя (фільтр, лічильник, заправний пістолет). Також, проведеними заходами встановлено, що вище перелічені авто завантажуються пальним в гаражному комплексі, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , після чого в різних районах міста здійснюється його реалізація.
Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду від 18 серпня 2016 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та відшукання обладнання та знаряддя для незаконного виготовлення підакцизних товарів (фільтр, лічильник, заправний пістолета та іншого) та незаконно виготовлених підакцизних товарів, документів щодо походження та реалізації підакцизних товарів (дизельного пального тощо), грошових коштів отриманих злочинним шляхом, документів, комп'ютерної техніки, принтерів, телефонів, які використовуються для злочинної діяльності, а також пластикових ємностей з підакцизних товарів, тари та інших рідин, які мають ознаки підробки, нафти та нафтомістких сумішей, та інших предметів та речей пов'язаних з виготовленням підакцизних товарів.
У ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_11 , встановлено, що автомобілі, які знаходилися у гаражних боксах за зазначеною адресою, задіяні у транспортуванні та реалізації підакцизних товарів (дизельного пального), у зв'язку з чим дані автотранспортні засоби, було виявлено та вилучено, а саме:
-автомобіль MERSEDES BENS державний номер НОМЕР_1 ;
-автомобіль MERSEDES BENS державний номер НОМЕР_2 ;
На думку слідчого є достатні підстави вважати, що вищевказані автомобілі використовувались, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, та відповідно до ст.167 ч.7 ст.236 КПК України є тимчасово вилученим майном.
У зв"язку із чим слідчий просить накласти арешт на вищевказані автомобілі.
Клопотання подано до суду в межах територіальною юрисдикції знаходиться орган досудового розслідування.
У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, зазначив, що не накладення арешту призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворювання, пересування, передачі майна.
Володілець тимчасово вилученого майна та його представники заперечували проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_5 являється керівником ТОВ «Бджілка Енедржі», а також має у власності та у користуванні транспортні засоби - маршрутні таксі, займається господарською діяльністю, яка пов'язана із наданням послуг перевезення. Дизельне пальне було придбано офіційно на підставі цивільно-правових угод, використовується у господарській діяльності, про що органу досудового розслідування надавались підтверджуючи документи. Вважають дії органу досудового розслідування безпідставними. Крім того, в ході обшуку вилучені зразки дизельного пального, перешкод в проведенні досудового розслідування не створюється. Слідчий не довів підстав та мети арешту, оскільки не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що транспортні засоби містять сліди злочину, та що в разі не накладення арешту, транспортні засоби та дизельне пальне буде знищено, спотворено, тощо. Просили у задоволенні клопотання відмовити.
Дослідивши матеріали кримінального провадження за №12016040730000668 від 04 березня 2016 року, вислухавши осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя діє у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак зазначених вимог закону орган досудового розслідування, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Зокрема, посилаючись у клопотанні на те, що невстановлені особи на території м. Кривого Рогу організували незаконне придбання, зберігання, транспортування та збут підакцизних товарів, та невстановлені особи реалізують такі товари у м. Кривому Розі, використовуючи автотранспорт марки VOLKSWAGEN Transporter, слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку, оскільки володільцем тимчасово вилученого майна надано первинні фінансово-господарські документи на придбання пального та наявність установчих документів на здійснення підприємницької діяльності в сфері організації перевезення.
Так, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має керується вимогами закону. При накладенні арешту на майно слідчий та прокурор мають довести, а слідчий суддя має обов'язково переконатися, в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак старший слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, які у відповідності до ст. 94 КПК України, мають бути достатніми та взаємопов'язаними для ухвалення рішення щодо застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Між тим, клопотання слідчого та додані до нього матеріали взагалі не містять достатньо доказів на підтвердження того, що тимчасово вилучені в ході проведення обшуку транспортні засоби, вказані у клопотанні, використовувались як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
При цьому, як вбачається з витягу до ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення внесені за фактом порушення законодавчих актів про охорону праці, що виразилось в торгівлі дизельним пальним без передбачених дозволів.
Разом із тим, ч.1 ст. 204 КК України передбачена відповідальність за незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, а вчинення такого діяння передбачає санкцію у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий і прокурор не довели, що стосовно ОСОБА_5 , яка є володільцем тимчасово вилученого майна, чи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є власниками тимчасово вилученого майна, існує обґрунтована підозра щодо вчинення ними кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи те, що органом досудового розслідування не встановив відношення цих осіб до цього кримінального провадження.
Що стосується мети арешту, - то слідчий, незважаючи на те, що клопотання поверталося для усунення недоліків та слідчий суддя наголошував на необхідності визначення мети арешту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, у поданому повторно клопотанні взагалі не визначив мету арешту, а формально перерахував положення ч. 2 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що визначення мети арешту покладається саме н слідчого чи прокурора, оскільки досягнення тієї чи іншої мети породжує різні правові наслідки і в кожному конкретному випадку має різні правові підстави для накладення арешту на майно, передбачені або ч. 3, або ч. 5 ст. 170 КПК України.
На підставі вищевикладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ФР Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області капітана податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 юристом 2 класу ОСОБА_4 ,у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040730000668 від 04 березня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, - про арешт майна - залишити без задоволення.
Роз"яснити, що згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після розгляду клопотання про арешт майна та відмови в його задоволенні.
Ухвалу слідчого судді про відмову у накладенні арешту тимчасово вилученого майна може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді про відмову у накладенні арешту тимчасово вилученого майна набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07 вересня 2016 року о 9год.50хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1