07 грудня 2016 року
справа № 808/7014/13-а
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В.
перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено
26 січня 2016 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу на вищезазначену постанову суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року апеляційну скаргу відповідача після залишення її без руху, повернуто заявнику.
24 жовтня 2016 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС вдруге звернулась до суду з апеляційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року, оскільки вперше звернувся з апеляційною скаргою вчасно, однак апеляційну скаргу залишено без руху, а потім повернуто у зв'язку з невиконанням вимог суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року апеляційна скарга відповідача залишена без руху, з огляду на те, що суд вважає, що зазначена обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до апеляційного суду та не може бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження. Надано скаржнику строк протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали надати до апеляційного суду пояснення з наведенням інших підстав для поновлення строку зведення до суду апеляційної інстанції.
На виконання вищезазначеної ухвали, скаржник направив на адресу суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу на відповідність норм Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування норм частині третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Оскаржувана постанова отримана відповідачем 18 січня 2016 року, що підтверджується підписом повноважного представника податкового органу на заяві про видачу копії постанови (а.с.183).
В клопотанні про поновлення строку відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року, оскільки вперше звернувся з апеляційною скаргою вчасно, однак апеляційну скаргу залишено без руху, а потім повернуто у зв'язку з невиконанням вимог суду, а саме - несплата судового збору.
Суд вважає, що зазначена обставина не є поважною причиною пропуску строку звернення до апеляційного суду та не може бути підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
Звертаю увагу на те, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Стосовно твердження скаржника про порушення права на доступ до правосуддя, суд зазначає наступне. Право на судовий захист не є абсолютним. Особа, яка звертається з позовом до суду, має дотримуватись певної процедури, встановленої законом. Зокрема, позовна заява має бути викладена за певною формою та змістом, подана дієздатною особою до суду відповідної юрисдикції. Однією з обов'язкових умов реалізації права на доступ до правосуддя, законодавством встановлений строк звернення до суду.
За таких обставин вважаю за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.
Керуючись ст.ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Ю.В. Дурасова