ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
28 грудня 2016 року м. Київ № 826/7207/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., суддів: Федорчука А.Б., Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1,
до відповідача-1 Національної поліції України,
відповідача-2 Головне управління Національної поліції України у м. Києві,
відповідача-3 Атестаційна комісія Головного управління Національної поліції України у м. Києві,
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України у м. Києві, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції України у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачем порядку проведення атестації ОСОБА_1, оскільки законом не передбачено проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції. З огляду на викладене, на думку позивача, оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, позивач зазначив, що оскаржуваний наказ та рішення атестаційних комісій є суб'єктивними та безпідставними, не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про Національну поліцію» та положеннях Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, а тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні.
Представники Національної поліції України та Головного управління Національної поліції України у м. Києві заперечували щодо задоволення позовних вимог, та зазначив, що за результатами атестування атестаційною комісією було прийняте рішення про те, що позивач займаній посаді не відповідає і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову відповідність відповідно до п.п.4 п. 15 Розділу IV Інструкції, затвердженої Наказом МВС №1465 від 17.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських», що підтверджується атестаційним листом.
Представник атестаційної комісії Головного управління Національної поліції України у м. Києві письмових заперечень проти позову не надав, своєї позиції по справі не висловив.
Суд, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, 11.08.2016 представник відповідача-1 надав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог:
"- визнання протиправним та скасування рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 2 наказу НП України від 26.11.2015 № 116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України,
- визнання протиправними дій Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1,
- визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії ГУ НП у м. Києві від 30.12.2015, відповідно до якого ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про прийняття відповідачем рішення про невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність 28.01.2016, відповідно до власноручно напису на зворотному боці атестаційного листа.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення Національної поліції України щодо включення позивача до списку поліцейських, що підлягають атестуванню, та оскарження рішення щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Водночас, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 06.05.2016, тобто через 4 місяці після прийняття оскаржуваного рішення.
Підставою для припинення трудових відносин роботодавця з працівником за загальним правилом є наказ про його звільнення. Однак, заявлені позивачем позовні вимоги, як вбачається, стосуються не лише наказу про звільнення позивача, а й висновку атестаційної комісії про службову невідповідність позивача, тому норма ч. 3 ст. 99 КАС України застосуванню до позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Національної поліції України щодо включення позивача до списку поліцейських, що підлягають атестуванню, та оскарження рішення щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на переконання суду, підлягає, а тому доводи відповідача стосовно цього є вірними.
А відтак, з огляду на наведене, до цих позовних вимог слід застосовувати по ч. 2 ст. 99 КАС України, згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому в даному випадку суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (Суд). Так, Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі Guйrin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37).
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, p. 3255, § 45). Суд підкреслює, що, оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., mutatis mutandis, рішення у справі Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97, § 37, ECHR 2001-I; та у справі «Звольський та Звольська проти Чеської Республіки» (Zvolskэ and Zvolskб v. the Czech Republic), заява № 46129/99, § 51, ECHR 2002-IX).
Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною 2 статті 100 КАС України визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
При цьому слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду та матеріали справи свідчать про недотримання позивачем строку такого звернення, підстав для поновлення цього строку не має, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.99, 100, 102, 160 КАС України, суд, -
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України у м. Києві, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції України у м. Києві в частині позовних вимог
"- визнання протиправним та скасування рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 2 наказу НП України від 26.11.2015 № 116 "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України,
- визнання протиправними дій Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1,
- визнання протиправним та скасування рішення Атестаційної комісії ГУ НП у м. Києві від 30.12.2015, відповідно до якого ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Головуючий суддя Я.І. Добрянська
Судді В.А. Кузьменко
А.Б. Федорчук