ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1
м. Київ
28 грудня 2016 року № 826/17355/16
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Добрянської Ярослави Іванівни, розглянувши в порядку скороченого провадження справу
за позовом
Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
до
Публічного акціонерного товариства "Коровай"
про
стягнення заборгованості у розмірі 2663,78 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 10.11.2016 р. відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 01 грудня 2016 року або у десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.
Станом на час розгляд даної адміністративної справи жодних заперечень проти позовної заяви або інших клопотань від відповідача до суду не надходило.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058 від 09.07.2003 р. (далі Закон) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до статтею 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення, при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі Інструкція), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Відповідно до Інструкції плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до статті 2 Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення. Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Виходячи з аналізу названих вище законодавчих положень, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Судом встановлено, що позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками, копія яких знаходиться в матеріалах справи. Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з січня по квітень 2016 р. заборгованість відповідача перед УПФ по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка неохоплена заходами примусового стягнення і несплачена відповідачем, в загальному розмірі за Списком №2 складає 2663,78 грн., що також підтверджується витягом з карток особового рахунку відповідача.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 03.03.2015 р. внесено ряд змін до законодавства з питань пенсійного забезпечення. Так, однією із змін у законодавчій реформі має місце оподаткування сум пенсій. Зазначеним законом передбачено, що у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем отримано розрахунки Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими та обов'язковими для виконання.
При цьому, доказів оскарження розрахунків або дій органу Пенсійного фонду України щодо визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період відповідачем до суду не надано.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені УПФ обставини підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч. 2).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3).
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч. 4).
Звертаючись із даним позовом УПФ судового збору за звернення до суду сплачено не було. Між тим, ухвалою від 10.11.2016 р. судом відмовлено УПФ у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору та відстрочено УПФ сплату судових витрат до дати прийняття рішення у справі.
А відтак, з огляду на зазначені обставини, враховуючи несплату УПФ станом на дату прийняття рішення у справі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з УПФ суму необхідного до сплати судового збору, визначеного ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно вказаної норми судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн.), тобто: 2663,78 грн. * 1,5% = 40 грн., відтак належною до сплати сумою судового збору позивачем є 1378 грн.
При цьому суд зауважує, що платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях при зверненні з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва є наступні реквізити:
Отримувач коштів УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897;
Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві;
Код банку отримувача (МФО) 820019;
Рахунок отримувача 31218206784007;
Код класифікації доходів бюджету 22030101;
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Згідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Положеннями ст. 257 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення (ч. 1).
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (абз. 1 ч. 2).
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ч. 4).
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 5).
При цьому, виходячи з наведеного, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на висновки Європейського суду з прав людини, котрі, на переконання суду, є актуальними і для ситуації, що склалась.
Так, у п. 44 рішення у справі "Шмалько проти України" (Заява №60750/00) від 20.07.2004 р. суд, ставлячись із розумінням до того, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, чітко наголосив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат (ч. 2).
Таким чином, беручи до уваги наведені обставини, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність застосування в даному випадку положення ст. 267 КАС України та встановити судовий контроль за виконанням цього судового рішення в частині стягнення судового збору із суб"єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коровай" на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 в сумі 2663,78 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят три грн. 78 коп.).
Стягувач - Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (02225, м. Київ, вул.Каштанова,6, код ЄДРПОУ 40379527, р/р 25607301234875, МФО 322669).
3. Стягнути з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір в сумі 1378 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень).
4. Зобов"язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у місячний строк з дня набрання постановою законної сили до суду звіт про виконання постанови в частині стягнення судового збору.
5. Попередити суб"єкта владних повноважень про наслідки , які можуть настати в разі неподання такого звіту, а зокрема, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Добрянська Ярослава Іванівна