27 грудня 2016 року Чернігів Справа № 825/2233/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1В.) та просить стягнути з відповідача заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6329,44 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства. Однак відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач також до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив та заперечень на позов не подав. Судові документи направлялись за адресою реєстрації місця проживання відповідача, проте повернулись до суду з відміткою «за не запитом».
За таких обставин, враховуючи ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, та з урахуванням ч.1 ст.41 Кодексу, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована в Чернігівській ОДПІ як платник податків.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6329,44 грн.
Даний борг виник у відповідача у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, визначеного наступними податковими повідомленнями - рішеннями:
- від 29.01.2016 № НОМЕР_1, яким відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 4192,03 грн. за основним платежем та 1048,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), в загальній сумі - 5240,04 грн.;
- від 29.01.2016 №0000271701, яким до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 170,00 грн. (а.с. 9).
Вказані податкові повідомлення-рішення надсилались ОСОБА_1, проте не були вручені, а отже податкове зобов'язання визнається узгодженим в силу п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, оскільки податкові повідомлення-рішення було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації місця проживання відповідача.
На підставі ст.129 Податкового кодексу України ОСОБА_1 було нараховано пеню в розмірі 919,40 грн. за несвоєчасну сплату податкового боргу.
Отже загальна сума заборгованості по вищезазначеному податку складає: 4192,03 грн. + 1048,01 грн. + 170 грн. + 919,40 грн. = 6329,44 грн.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідачу було направлено податкову вимогу від 21.03.2016 №55-17, яка повернулась з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржувались.
Однак, передбачені законодавством заходи не призвели до погашення податкового боргу та станом на день розгляду справи податковий борг у розмірі 6329,44 грн. відповідачем не сплачено.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Чернігівської ОДПІ про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6329 (шість тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 44 коп. на р/р 33119341700002, код платежу 11010500; код виду сплати 85, одержувач: Місцевий бюджет, банк отримувач: ГУДКСУ в Чернігівській області, код 38054398, МФО 853592.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя В.І. Д'яков