27 грудня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/1032/16-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг на загальну суму 8215,50 грн до Державного бюджету України.
В обґрунтування позовних вимог Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області зазначає, що станом на 05 грудня 2016 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в сумі 8215,50 грн.
Вказана сума заборгованості виникла на підставі податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0020661304 від 03 червня 2016 року, №0020671304 від 03 червня 2016 року, які винесені на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року №646/24-12-13-04/НОМЕР_1 від 15 квітня 2016 року.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу позивачем була направлена податкова вимога форми "Ф" від 18 липня 2016 року №1002-17. Однак вжитті заходи не призвели до погашення наявного боргу у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд стягнути податковий борг з відповідача на загальну суму 8215,50 грн.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи був належним чином повідомлений. Зокрема, на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було направлено ухвалу про відкриття провадження по справі в якій зазначено дату, час та місце розгляду справи. Однак конверт із такою ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти про не вручення, причина - "за закінченням терміну зберігання".
Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 58000; код за РНОКПП НОМЕР_1.
Як вбачається із матеріалів справи за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 8215,50 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0020661304 від 03 червня 2016 року, згідно якого сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями становить 170, 00 грн; податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0020671304 від 03 червня 2016 року, згідно якого сума грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями становить 6436,40 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1609,10 грн, прийнятих на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року №646/24-12-13-04/НОМЕР_1 від 15 квітня 2016 року.
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу у розмірі 8215,50 грн не сплатив, Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулась до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-17.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.
Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Згідно пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно абзацу д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку визначено, що становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" №1002-17 від 18 липня 2016 року на суму 8215,50 грн.
На момент утворення заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0020661304 від 03 червня 2016 року, податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0020671304 від 03 червня 2016 року та податкова вимога форми "Ф" №1002-17 від 18 липня 2016 року направлялись Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області на адресу місцезнаходження відповідача.
Станом на день розгляду даної справи вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, доказів їх оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано.
Відтак, зазначене вище податкове зобов'язання є узгодженим.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 8215,50 грн.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
З огляду на вказані норми податкового законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (58000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державного бюджету України податковий борг на загальну суму 8215 (вісім тисяч двісті п'ятнадцять) грн 50 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк