про залишення позовної заяви без руху
28 грудня 2016 року справа № 823/2053/16
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
27 грудня 2016 року до суду з позовною заявою звернулася фізична особа - підприємець ОСОБА_1, в якій просить:
1) визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Черкаській області щодо проведення перевірки додержання суб'єктом господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування та складання відповідного акту перевірки №23-01-64/256;
2) визнати недійсною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №23-01-64/256-510 від 15.12.2016, відповідно до якої накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 1600,00 грн.
Крім цього, в адміністративного позові позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до 31.12.2016, у зв'язку з тим, що у нього рахунки відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк», які через націоналізацію тимчасово заморожені.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з частиною 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
22.05.2015 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №484-VIII, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема, частиною 2 статті 4 цього Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного позову майнового характеру фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Ч.3 ст.6 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016рік» № 928-VІIІ від 25.12.2015 установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.
Суддя вважає, що майновими адміністративними позовами є позова про оскарження рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, які можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи, і відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Оскільки адміністративний позов містить вимогу про скасування постанову про накладення штрафу від 21.11.2016 №23-24-46/0516, наслідком якого є зміна складу майна позивача, то дана вимога є майновою.
Таким чином, в даному адміністративному позові позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового .
Отже, за подання позовної заяви позивачу необхідно сплатити 1102 грн 40 коп.
Згідно зі ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідно до ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Із системного аналізу наведених положень випливає, що процесуальним законом передбачено з'ясування майнового стану сторони із метою зменшення тягаря несення судових витрат.
З урахуванням викладеного, підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи вищевикладене суддя зазначає, що позивач не додав до адміністративного позову документів, які підтверджують тяжке матеріальне становище позивача, що позбавляє суддю можливості вирішити по суті клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору. Крім того суддя зазначає, що на сьогоднішній день ПАТ КБ «Приватбанк» працює в штатному режимі, жодних обмежень для фізичних осіб немає.
Положенням пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України визначена вимога до позовної заяви, яка передбачає необхідність зазначення позивачем змісту позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суддя зазначає, що в описовій частині відсутні обґрунтування (фактичні та юридичні) позовної вимоги №2.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 106 КАС України.
Частиною 1 статті 108 КАС України передбачено, що у разі встановлення, що позовну заяву подано без дотримання вимог статті 106 КАС України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу їх усунення та строку, достатнього для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 104-107, 108 КАС України, суддя
ухвалив:
У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу, залишити без руху.
Встановити позивачу строк до 20 січня 2017 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.П. Тимошенко