19 грудня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1804/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кузьменко Н.А.
при секретарі - Рябчич А.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.11.2016 р., -
встановив:
21 листопада 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" (далі - позивач, ТОВ «Зерноком Агроюг») до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ОДПІ) з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.11.2016 р.
Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Зерноком Агроюг» за липень 2016 року, за результатами якої складено акт №932/21-03-12-01/37464596 від 18 жовтня 2016 року. Висновком акту перевірки є несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року, в зв'язку з чим порушено вимоги пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України. На підставі висновків акту перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0008611201від 04 листопада 2016 року застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн за відповідно до приписів п.120.1 ст.120 ПК України. Позивач зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2016 року подавалась вчасно та була прийнята податковим органом 18 серпня 2016 року о 13:28:01 за реєстраційним №9148905791. Втім податковий орган відмовив у прийнятті вказаної декларації через помилку в назві контролюючого органу, що призвело до повторної подачі 30 серпня 2016 року цієї ж декларації. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.11.2016 р.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував, з підстав викладених в адміністративному позові.
Відповідач 08 грудня 2016 року подав до суду письмової заперечення в яких позовні вимоги не визнає посилаючись на ст.ст.46,48,49 ПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що на підставі п.200.10 ст.200 ПК України в порядку ст.76 ПК України податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Зерноком Агроюг» за липень 2016 року.
За результатами перевірки складено акт «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Зерноком Агроюг» за липень 2016 року» №932/21-03-12-01/37464596 від 18 жовтня 2016 року. Висновком акту перевірки є несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість чим порушено пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України, а саме: податкову декларацію з ПДВ за період липень 2016 року з граничним терміном подання 22.08.2016 року товариство подало 30.08.2016 року.
На підставі висновків акту перевірки №932/21-03-12-01/37464596 від 18 жовтня 2016 року ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0008611201 від 04 листопада 2016 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 170 грн.
Позивач стверджує, що податкова звітність з ПДВ за липень 2016 року вчасно направлялась до ОДПІ, що підтверджується квитанцією №2 про доставку 18 серпня 2016 року о 13:28:01 до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області податкової декларації №9148905791, яка прийнята податковим органом.
В подальшому податковий орган листом «Про відмову у прийнятті податкової звітності» №3802/10/21-03-08-02-26 від 23 серпня 2016 року повідомив, що в податковій декларації №9148905791 від 18.08.2016 року виявлено порушення, а саме: невірно вказано найменування контролюючого органу, до якого подається податкова декларація, а отже з урахуванням п.48.7 ст.48 ПК України така звітність не вважається податковою декларацією.
Товариство повторно направило податкову декларацію з ПДВ за липень 2016 року на адресу відповідача 30 серпня 2016 року о 13:40:49 за №9155627005 саме її ОДПІ зарахувала як податкову звітність та дійшла висновку про порушення термінів подання податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року, оскільки її було подано не 22 серпня 2016 року.
Позивач вважає, що відповідач самостійно своїми діями створив для товариства ситуацію, в якій останнє повинно було неминуче пропустити терміни для подання податкової звітності з ПДВ за липень 2016 року, оскільки змусило позивача повторно надіслати на адресу ОДПІ одну й ту ж саму податкову декларацію.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 ПК України).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 ПК України).
Передусім суд вважає за необхідне надати оцінку правомірності дій контролюючого органу при проведенні камеральної перевірки 18 жовтня 2016 року стосовно податкової звітності граничним терміном подання якої є 22 серпня 2016 року.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
За змістом пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
В розглядуваній ситуації судом з'ясовано, що 18 серпня 2016 року (на думку позивача) та 30 серпня 2016 року (за позицією ОДПІ) позивачем подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року.
В акті перевірки №932/21-03-12-01/37464596 від 18 жовтня 2016 року відповідач зазначив, що фактичною датою подання податкової декларації з ПДВ за липень 2016 року є 30 серпня 2016 року.
Однак камеральну перевірку даних, задекларованих товариством у зазначеній податковій звітності, проведено відповідачем лише 18 жовтня 2016 року (акт №932/21-03-12-01/37464596) тобто через 48 днів після отримання податкової декларації.
За таких обставин суд констатує порушення відповідачем при проведенні камеральної перевірки вимог п.200.10 ст.200 ПК України, як наслідок дії по проведенню камеральної перевірки та по оформленню її результатів є протиправними.
Така позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2015 року в справі № К/800/41412/13, в перегляді якої відмовлено постановою Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року №21-1048а15.
Отже, враховуючи наведені обставини та вимоги щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності встановлені п.200.10 ст.200 ПК України з 30 вересня 2016 року (30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації) у відповідача були відсутні законні підстави щодо проведення камеральної перевірки, та як наслідок, складення за її наслідками акту перевірки та прийняття за його висновками спірного податкового повідомлення-рішення від 04 листопада 2016 року №0008611201.
Окремо суд звертає увагу відповідача на наступне.
Відповідно до п. 48.1.ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Відповідно до п. 48.2 ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 ПК України).
Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України).
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 цього Кодексу (п. 48.7 ст. 48 ПК України).
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПК України).
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 49.3 ст. 49 ПК України).
Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.9 ст. 49 ПК України).
У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПК України).
Відповідно до п. п. 49.12 ст. 49 ПК України, у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.13 ст. 49 ПК України).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в квитанції № 2 про отримання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Зерноком Аргоюг» за липень 2016 року зазначено, що документ - податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2016 року було подано ТОВ «Зерноком Аргоюг» (ЄДРПОУ 37464596) та доставлено до Херсонської ОДПІ, виявлені помилки «-», дата прийняття 18 серпня 2016 року о 13:28:01, реєстраційний номер декларації НОМЕР_2.
При отриманні вищезазначеної податкової декларації, за даними податкової декларації з податку на додану вартість за спірний період та даних квитанції № 2 від 18.08.2016 року можливо ідентифікувати найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, найменування платника податків, що подає звітність, код ЄДРПОУ платника податку, тип поданого документа, звітний період, за який надавалась декларація, та інше.
Тобто, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
При дослідженні копій декларацій з податку на додану вартість, які знаходяться в матеріалах справи, встановлено, що спірні графи двічі (другий раз при поданні декларації 30 серпня 2016 року) були заповнені позивачем, а наявна в них інформація дає можливість правильно встановити найменування платника податків, що подає звітність, його код ЄДРПОУ та найменування контролюючого органу, до якого подається звітність тип поданого документа, звітний період, за який надавалась декларація, та інше.
Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в постанові від 05.10.2016 року №К/800/40957/15.
При цьому двічі 18 серпня 2016 року та 30 серпня 2016 року податковий орган надсилав на адресу позивача квитанції №2 в яких були відсутні виявлені помилки.
З урахуванням всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про протиправність дій відповідача.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 19 грудня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 04.11.2016 р. - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №0008611201 від 04.11.2016 р., яким до ТОВ «Зерноком Агроюг» застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 170 грн. 00 коп.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" (код ЄДРПОУ 37464596) за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області судовий збір в сумі 1378,00 грн., шляхом безспірного списання коштів органами державної казначейської служби.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 23 грудня 2016 р.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 8.3.3.