Справа № 819/1147/16
13 грудня 2016 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Ходачкевич Н.І.
при секретарі судового засідання Косюк О.П.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2З
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ПАТ "Тернопільський кар'єр" до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування приписів, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ПАТ «Тернопільський кар'єр» з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування п. 2, 10, 12 припису №3-2/1058 від 25.03.2016 р. та припису №3-2/2180 від 17.06.2016 р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:
На ПАТ «Тернопільський кар'єр» з 14.06.2016 року по 15.06.2016 року Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в частині дотримання вимог припису від 25.03.2016 року № 3-2/1058.
За результатами даної перевірки державним інспектором був складений ОСОБА_3 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 15.06.2016 р.; протокол про адміністративні правопорушення від 14.06.2016 р., в якому зафіксовані виявлені порушення вимог законодавства під час заходу державного нагляду при позаплановій перевірці; припис від 17.06.2016 року № 3-2/2180 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 15.06.2016 року № 29.
ПАТ «Тернопільський кар'єр» вважає, що припис № 3-2/2180 від 17.06.2016 року та припис 3-2/1058 25.03.2016 р. в частині невиконання п. 2. а саме - здійснити інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел передбачене дозволом на викиди забруднюючих речовин: п. 10 - розробити технічні паспорти на відходи від дроблення каменю вапняку: п. 12 - розробити план заходів щодо недопущення зберігання відходів від дроблення каменю у недозволених місцях та приведення засмічених земельних ділянок у попередній стан, є протиправними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив задовольнити в повному обсязі.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області не погоджується з позовними вимогами з підстав викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях направлених на адресу суду .В судовому засіданні представник Відповідача пояснив, що відповідно до чинного законодавства, зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Однак, Позивач зберігав відходи від дробіння каменю вапняку у недозволених для цього місцях. Крім того, у ПАТ «Тернопільський кар'єр» відсутні технічні паспорти на відходи від дробіння каменю вапняку. Внаслідок чого, Державною екологічною інспекцією видано оскаржувані приписи.
На підставі викладеного просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини:
Приписами частини 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII), державній охороні і регулюванню використання на території України піддягають: навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до п.п. а), е) ч. 1 ст. 20-2 Закону №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами -нерезидентами вимог законодавства в тому числі, про використання та охорону земель: надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.
Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011р. (далі - Положення) Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції україни і їй підпорядковується.
Як слідує з Положення Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами ОСОБА_4, ыноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства, зокрема законодавства про використання та охорону земель.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та плану роботи Держекоінспекції, на підставі Наказу №71 від 14.03.2016 р. та Направлення №126 від 14.03.2016 р. в період з 14.06.2016 року по 15.06.2016 року на ПАТ «Тернопільський кар'єр» Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області в особі державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища в Тернопільській області ОСОБА_3 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в частині дотримання вимог припису від 25.03.2016 року № 3-2/1058.
За результатами даної перевірки державним інспектором був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 14.06.2016 року ; протокол про адміністративні правопорушення від 14.06.2016 р., в якому зафіксовані виявлені порушення вимог законодавства під час заходу державного нагляду при позаплановій перевірці; припис від 17.06.2016 року № 3-2/2180 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 15.06.2016 року № 29.
В вищевказаному ОСОБА_3 перевірки зазначено, що пункти №2,10,12 не виконано, а саме: п.2 - не здійснено інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря; п.10 - не розроблено технічні паспорти на відходи від дроблення каменю вапняку; п.12 - не розроблено план заходів щодо недопущення зберігання відходів від дробіння каменю вапняку у недозволених місцях та приведення засмічених земельних ділянок у попередній стан.
Щодо невиконання пункту 10 «розробити технічні паспорти на відходи від дробіння каменю вапняку» та пункту 12 «розробити план заходів щодо недопущення зберігання відходів від дробіння каменю у недозволених місцях та приведення засмічених земельних ділянок у попередній стан» Припису № 3-2/1058 та №3-2/2180 суд зазначає наступне:
Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження, захоронення відходів здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 №187/98-ВР (далі - Закон №187/98-ВР).
Відповідно до ст.1 Закону №187/98-ВР:
відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких її власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр, тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
Відповідно до ст. 33 Закону №187/98-ВР та ст. 55 Закону №1264-XII зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Отже, як випливає із ст.1 Закону №187/98-ВР відходи - це товари, що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання та яких необхідно позбуватися шляхом утилізації чи видалення.
Разом з тим відповідно до технічних умов «Відсів від дроблення вапняку» ТУ У 08.1-00292623-002:2015, погоджених Головним управлінням Держсанепідслужби у Тернопільській області, відсів від дроблення вапняку, який утворюється після процесу грохочення або дроблення гірничої маси та виробництва вапняку технологічного є суміші основної осадової гірської карбонатної породи (вапняк) та кремнеземної породи (глина).
Даний відсів призначений для використання при проведенні гірничих, дорожніх, будівельних робіт, виробництва вапна, виробництва мінерального порошку та для інших цілей і виступає продукцією.
Сировиною для отримання відсіву є природні поклади вапняку та глинисті домішки Галущинецького, Максимівського, Старо-Збаразького родовища Тернопільської області. Відсів відноситься до малонебезпечних речовин відповідає 4 класу, згідно з ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007.
Крім того, в матеріалах справи наявна Бухгалтерська довідка ПАТ «Тернопільський кар'єр» №2332 від 19.09.2016 року, відповідно до якої станом на 19.09.2016 року підприємством реалізовано відсіву: 2015 рік - 104 804,074-тонни; 2016 рік - 166 739.887 тонни.
Відсів належить до групи негорючих матеріалів згідно з ГОСТ 12.1. 004 і є пожежовибухобезпечними.
Як вбачається з вищезазначеного відсів це продукція, яка не втратила свої споживчі властивості і має подальше використання.
У відповідності до Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва на залізорудних і флюсових кар'єрах, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 17.08.2004 року, №412: «Не належать до відходів виробництва гірничодобувних підприємств: некондиційна мінеральна сировина, яка складується в межах та за межами гірничого відводу; розкривні породи, шлами та хвости збагачення, інші нетоксичні утворення, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар'єри, у попередньо створені ділянки діючих кар'єрів при поетапній розробці родовищ корисних копалин або використовуються для технологічних потреб, для будівництва та виконання технічної рекультивації порушених гірничими роботами земель».
В п 2.10 вищезазначеного Положення вказано, що некондиційна мінеральна сировина - це мінеральна сировина, яка при існуючих технологіях не залучається до технологічного процесу, але в перспективі, при створенні ефективних технологій, може бути залучена до переробки, що ше раз підтверджує те. що відсів не являється відходами, а може в подальшому використовуватися у виробництві або для технічної рекультивації порушених гірничими роботами земель.
Також слід зазначити, що згідно протоколу № 204 від 09.12.2014 р. та протоколу № 125К від 28.07.2016 року за результатами випробувань щебеню та дрібних заповнювачів у складі сумішей з дроблених вапняків з найбільшими розмірами зерен до 20мм включно Максимівського родовища вапняків затвердженого філії Тернопільсепробуд у випробувальній лабораторії було дано висновок, що суміш фракцій щебеню та дрібних заповнювачів може застосовуватись для основ дорожнього одягу як заповнювачі для важких бетонів для дорожніх та інших будівельних робіт згідно ДСТУ Б В 2.7.-7Б-98. ДСТУ Б.В.2.7.-30:2013. ТУ У 08.1.-24601497-0042014.
Згідно ДСТУ «Б В.2.7-125:2006. Будівельні матеріали. Матеріали з маломіцних вапняків для дорожніх робіт. Технічні умови» матеріали з маломіцних вапняків для дорожніх робіт випускають у вигляді таких фракцій: щебенево-піщані (понад 0 мм до 70 мм включно; понад 0 мм до 40 мм включно; понад 0 мм до 20 мм включно; понад 0 мм до 10 мм включно) та піщані (понад 0 до 5 мм включно).
Таким чином, відсів як готова продукція ПАТ «Тернопільський кар'єр» не втратила своїх властивостей, а в подальшому може використовуватись у виробництві або для технічної рекультивації порушених гірничими роботами земель, для дорожніх робіт, може застосовуватись для основ дорожнього одягу, відтак не може виступати відходом виробництва.
Крім того, згідно Державного класифікатора відходів ДК 005-96 затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 року №89 із змінами згідно Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №18 від 22.01.2008 року відсів від видобування каменю вапняку не відноситься до відходів видобування корисних копалин інших А.8, оскільки до коду класифікації №1412.2.9.01 (розділу 1412) відносяться лише: залишки (пил, крихти, уламки) видобування вапняку в кар"єрах.
Отже, враховуючи викладене, відсів від дроблення вапняку - не є відходом, відтак, суд дійшов висновку, про неправомірність винесення п. 10, 12 Припису №3-2/1058 та п. 2,3 Припису 3-2/2180.
Щодо невиконання пункту 2 «здійснити інструментально-лабораторні вимірювання параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел передбачене дозволами на викиди забруднюючих речовин» Припису 3-2/2180 суд звертає увагу на таке:
23.05.2016 р. ПАТ «Тернопільськими карєр» направлено лист в Державну Екологічну інспекцію в Тернопільській області з інформацією, щодо невиконання п. 2 припису та надання відстрочки виконання припису у зв'язку з реорганізацією Підволочиської лабораторії Санепідемслужби у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та Наказу Державної санітарно-епідеміологічної служби України №92 від 24.05.2016 року.
Проте, листом від 07.06.2016 року №3-2/2056/1104 Державна екологічна інспекція повідомила Позивача про відмову у відтермінуванні виконання припису. Мотивуючи своє рішення тим, що Підволочиська лабораторія санепідемслужби не є єдиною організацією, що здійснює інструментально-лабораторні заміри параметрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стааціонарних джерел на території Тернопільської області.
Разом з тим, судом встановлено, що станом на день подання адміністративного позову зазначений пункт Позивач виконав, та повідомив про це Державну екологічну інспекцію в Тернопільській області листом №1608 від 19.07.2016 року. На підтвердження даного факту надано Звіт про результати інструментально - лабораторних вимірювань від 06.07.2016 року. Відбір проб та вимірювання вмісту забруднюючих речовин проведено СМП «УКРА».
Таким чином п. 2 припису ПАТ «Тернопільський кар'єр» визнаний, тому правові підстави для звернення до суду з такою вимогою у Позивача відсутні.
Відтак, позовна вимога ПАТ «Тернопільський кар'єр» про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції в Тернопільській області №3-2/1058 від 25.03.2016 року в частині невиконання п. 2 припису - не підлягає до задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, та те, що Державна екологічна інспекція в Тернопільській області як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності винесення п. 10, 12 Припису №3-2/1058 та п. 2, 3 Припису 3-2/2180, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1.Позов задоволити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати припис №3-2/1058 від 25.03.2016р. Державної екологічної інспекції в Тернопільській області в частині невиконання п.10,12 припису.
3.Визнати протиправним та скасувати припис №3-2/2180 від 17.06.2016р. Державної екологічної інспекції в Тернопільській області в частині невиконання п.2,3 припису.
4.В решті частині позовних вимог відмовити.
5.Стягнути за рахунок бюджентих асигнувань Державної екологічної інспекції в Тернопільській області на користь ПАТ "Тернопільський кар"єр" судовий збір в сумі 1378,00 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 19.12.2016р.
Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.
копія вірна
Суддя Ходачкевич Н.І.