Справа 2-1353/09
2 жовтня 2009 року.
Тячівський районний суд в складі головуючого судді Решетар В.І. при секретарі Марфіч В.В. з участю позивача та представника позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод користуванні дорогою загального користування та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. та судових витрат,
Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод користування дорогою загального користування, відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. та судових витрат та судових витрат.
Свої позовні вимоги позивачі мотивує тим, що вони являються власниками нерухомого майна саме домоволодіння № 87 по вул. Лесу Українки с. В.Лази, Тячівського району, а також земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння. По сусідству розташоване домоволодіння відповідачів. До них до позивачів проходить сільска дорога загального користування шириною 5 метрів. Однак відповідачі всіляко роблять перешкоди у можливості використання дороги шляхом складування на дорозі будівельних матеріалів, розміщенням автотранспорту. Неправомірними діями відповідачів їм заподіяно моральну шкоду у звязку з перенесенням ними душевних страждань, порушенням звичного розкладу їх повсякденного життя, чим їх принизили відповідачі їхню честь та гідність. Просять зобовязати відповідачів усунути перешкоди у користуванні сільською дорогою загального користування по всій ширині на ділянці, що веде до домоволодіння № 87 по вул. Л. Українки в с. вільхівці Лази та стягнути з відповідачів на їх користь 5000 грн. моральної шкоди судові витрати 250 грн. судового збору та 252 грн. витрат за оплату ІТЗ .
Позивач та представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала і розширила їх та пояснила, що відповідачі безпідставно та протиправно перешкоджають їй та її чоловіку користуватись дорогою до свого дворогосподарства. А саме відповідачі складують на дорозі будівельний матеріал, паркують автотранспорт, а тепер взагалі встановили шлагбаум з металічної трупи по всій ширині дороги, викопали рівчак, та встановили по ширині на дорозі залізобетонні блоки. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі в судове засіданні не зявились з не відомої суду причини, хоч належним чином були повідомлені про місце та час слухання справи, що стверджується телеграмою про вручення відповідачам телеграми про явку їх до суду, суду причин неявки відповідачі не вказали, заяви про відкладення розгляду справи не надіслали, а тому справу слід розглянути у відсутності відповідачів.
Заслухавши позивача та представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що розширені позовні вимоги позивачів підлягають до задоволення частково з слідуючих підстав.
У відповідності до ст. 3 ЦПК України “ Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів”.
Суд вважає доведеним ту обставину, що позивачі на законних підставах є власниками житлового будинку № 87 по вул. Лесу Українки с. В.Лази, та присадибної земельної ділянки що стверджується свідоцтвом про право власності та державним актом на землю.(а.с.5-7)
Факт створення відповідачами перешкод у користуванні дорогою позивачами стверджено постановою про відмову у порушення кримінальної справи від 18 листопада 2008 року проти відповідача ОСОБА_4 за ознаками ст. 296 ч.1, 129 ч.1 КК України.
Відповідно до рішення № 73 від 3 грудня 2008 року В. Лазівськоїх с/ради зобовязано ОСОБА_4 звільнити проїзжу частину дороги до будинку ОСОБА_3
Про те, що відповідачі перешкоджають позивачам у користуванні дорогою та самовільно захопили земельну ділянку стверджено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12 грудня 2008 року № 22/00128 та протоколом про адміністративне правопорушення від 15 грудня 2008 року.
Про те, що дорога до будинку позивачів є шириною 5 метрів стверджено довідкою ОСОБА_6 № 40 від 30 червня 2009 року.
Також відповідно до долучених до матеріалів справи шести фотографій випливає, що на дорозі розташовано будівельний матеріал, автотранспортні засоби та по всій ширині встановлено шламбаум з металічної труби на опорах, також встановлено бетонні блоки та вирито рівчак.
Відповідно до ст. 376 ч.1 ЦК України :”... будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинно збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм чи правил”.
Виходячи з вищенаведних норм цивільного законодавства, побудований відповідачем шламбаум вважається самочинно побудованим і є таким, що прорушує права позивачів на безперешкодний доступ до свого будинку, а тому самочиенно побудований шламбаум підлягає до знесення, а також бетонні блоки встановлені на дорозі за рахунок відповідачів.
Також всупереч ст. 18 Закону України « Про автомобільні дороги» яким забороняється розміщення будь яких обектів по всій ширині вулиці чи дороги відповідачі встановили по всій ширині шламбаум, бетонні блоки та вирили рівчак.
В частині вимоги позивачів до відповідачів про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. слід відмовити з тих причин, що між сторонами наявний спір з приводу користування підїздною дорогою до житлового будинку позивачів та чинне законодавство не передбачає підстав про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок наявного спору з приводу використання дороги без заподіяння матеріальної шкоди, а тому в цій частині позову слід відмовити. .
Керуючись ст.ст. 3, 80, 213-215 ЦПК України, ст. 376 ч.1, ст. ст. 152, 212 ЗК України, ст. 18 Закону України « Про автомобільні дороги»,
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, мешканці с. Вільхівці-Лази, вул. Л. Українки, 4, забрати з проїзджої частини сільської дороги загального користування на ділянці, що веде до домоволодіння № 87 по вул. Л. Українки в с. В. Лази, Тячівського району будівельні матеріали, власний чи орендований автотранспорт, бетонні блоки, зварену з металічних труб залізну загороду та закопати рівчак.
Відмовити ОСОБА_3, ОСОБА_1 в частині позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення 5000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_3, ОСОБА_1 судових витрат сплачений судовий збір 250 грн. та 250 грн. оплачені витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання рішення суду, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Закарпатської області через Тячівський районний суд з подачею копії скарги до апеляційного суду.
Головуючий суддя: Решетар В.І.
Справа № 2-59/01
І М ' М У К Р А Ї Н И
3 квітня 2001 року. М.Тячів
Тячівський районний суд в складі головуючого судді Решетар В.І при секретарі Микицей Р.М. з участю адвоката ОСОБА_7 розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про повернення самовільно захопленої земельної ділянки та стягненні шкоди.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є землекористувачем земельної ділянки розміром 1 га в урочищі “Прочка-Токи” в с. Лопухово на підставі договору про тимчасове користування землею, що був укладений між нею та Лопухівською с/ОСОБА_6 2 квітня 1997 року на підставі рішення Лопухівської с/ОСОБА_6 № 9 від 28 квітня 1996 року. З самого початку виділення їй спірної земельної ділянки відповідачка постійно перешкоджає використовувати землю по призначенню, самовільно скошує сіно яке забирає собі. В 2000 року відповідачка також самовільно скосила сіно на площі 1 га та забрала собі 15 цнт. Сіна