Справа № 539/3117/16-ц Номер провадження 22-ц/786/3158/16Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
27 грудня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді: Чумак О.В.
суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.
секретаря Філоненко О.В.,
за участі заявника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2016 року по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту належності до певної національності та зобов"язання вчинити дії, заінтересовані особи - Лубенський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Миргородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до місцевого суду з вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначив, щослідуючи німецьким традиціям батька та дідуся, відносить себе до німецької національності. З метою підтвердження та збереження дійсної національності прохав встановити юридичний факт, що його національність німець; зобов'язати Лубенський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області внести зміни до актового запису про народження доньки ОСОБА_3, зазначивши в графі з відомостями про батька ОСОБА_2 національність «німець» замість «росіянин»; видати свідоцтво про народження ОСОБА_3 з відповідними змінами про національність; внести зміни про національність ОСОБА_2 до актових записів в книгах реєстрації актів про розірвання шлюбів та про укладення шлюбу; зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану по м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції внести зміни до актового запису в книзі реєстрації актів про одруження №1 від 18 січня 1997 року, зазначивши національність ОСОБА_2 «німець» замість «росіянин».
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту належності до певної національності та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржив заявник ОСОБА_2, який, посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його заяви.
Вважає, що суд не вірно трактував положення ст. 256 ЦПК України, не врахував приписи ст. 234 ЦПК України та роз'яснення у Постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. № 5, а діючим законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту належності до певної національності, ніж як встановлення факту, що має юридичне значення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, заявника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо належності до певної національності.
Однак, колегія суддів не в повному обсязі може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно ст. ст. 234, 256 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Вказана норма не передбачає можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення факту національності. Хоча зазначений перелік справ, не є вичерпним, проте із змісту зазначених вище норм вбачається, що суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника правові наслідки.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення відповідно до статей 255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Разом з тим, відповідно ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Тобто чинним законодавством встановлено певний позасудовий порядок вирішення такого питання, який заявник не використав.
Крім цього, відповідно до Закону України «Про національні меншини в Україні», який проголошує рівність політичних, соціальних, економічних та культурних прав і свобод громадян України - незалежно від їх національного походження, та враховуючи, що за чинним українським законодавством жодний документ, що посвідчує особу громадянина, його національності не визначає факт належності особи до певної національності не має юридичного значення, а тому цей факт не може бути встановлений в судовому порядку, відповідно до ст. 234 ЦПК України.
Така позиція висловлена в узагальненні Верховного Суду України «Судова практика огляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 січня 2012 року в п.п. 11 п. 4 якого зазначено, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо належності особи до певної національності.
Оскільки судом першої інстанції розглянуто спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в разі відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни, вона може бути оскаржена до адміністративного суду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.303, 310, 205 ч.1 п.1, 314-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2016 року скасувати.
Провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту належності до певної національності та зобов'язання вчинити дії закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_1
Судді /підпис/ ОСОБА_4
/підпис/ ОСОБА_5
Суддя Апеляційного
суду Полтавської області ОСОБА_1