Справа № 537/2996/16-к Номер провадження 11-кп/786/809/16Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
27 грудня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 липня 2016 року,-
Ухвалою суду,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженому вироком Крюковського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.06.2009 року за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років,
відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відмовляючи в задоволенні клопотання засудженого, суд своє рішення мотивував тим, що поведінка ОСОБА_7 та його ставлення до праці можуть свідчити про те, що він лише став на шлях виправлення, при цьому не довів свого виправлення.
За весь час відбування покарання допустив сім разів порушення дисципліни та отримав 11 заохочень, при цьому, три порушення були у вигляді доган, оголошених як начальником відділення, так і керівним складом КВК, а три порушення у виді перебування в ДІЗО оголошених начальником установи, що є найбільш суворим покаранням за порушення режиму відбування покарання та розпорядку дня, що вказує на грубі порушення дисципліни з боку засудженого, свідчить про мінливий характер його поведінки та не може свідчити про сумлінну поведінку на яку можуть орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, засуджений ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Зазначає, що суд не врахував його погашені в законному порядку попередні стягнення, наявність 11 заохочень, 2 з яких були після останнього стягнення.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_7 , який просив задовольнити його апеляційну скаргу в повному обсязі, заперечення прокурора ОСОБА_6 , проти задоволення апеляційної скарги засудженого, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та особової справи засудженого, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно з п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Так, судом першої інстанції всебічно та повно вивчено дані про особу засудженого ОСОБА_7 , зокрема, що за час утримання в Бердичівській ВК УДПтС України в Житомирській області № 70, він характеризувався добре, мав три стягнення та вісім заохочень, за час відбування в Кременчуцькій виправній колонії УДПСУ в Полтавській області № 69 характеризується задовільно, має чотири стягнення, погашені та зняті у встановленому законом порядку та три заохочення. Працевлаштований на промисловій зоні установи.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції належним чином зробив висновки виходячи з сукупності даних про особу засудженого ОСОБА_7 , наявності великої кількості стягнень та заохочень, які свідчать про нестабільну та непослідовну поведінку засудженого на шляху до його виправлення.
Посилання засудженого в апеляційній скарзі щодо наявності двох заохочень після останнього стягнення, не можуть в повній мірі свідчити про його виправлення, оскільки виправлення засудженого, це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, а з огляду на тривалий час, протягом якого засудженим допускалися порушення режиму відбування покарання, не можна впевнено стверджувати про доведеність засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці за короткий проміжок часу, в який він отримав 2 заохочення, одне з яких (від 01.02.2016 року) - дострокове зняття раніше накладеного стягнення від 02.07.2015 року.
Таким чином, судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 , колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 липня 2016 року, якою засудженому ОСОБА_7 відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4