Справа № 544/1208/16-ц
№ пров. 2/544/573/2016
Номер рядка звіту 4
іменем України
14 грудня 2016 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Нагорної Н.В.,
за участю секретаря Ралець О.С.,
у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Пирятин розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 28 грудня 2003 року помер його рідний брат ОСОБА_3, Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло, в тому числі, і право його померлої 30 квітня 1999 року дружини ОСОБА_4 на земельну частку (пай) реформованого ВАТ «Каплинцівське» без визначення меж цієї частки у натурі (на місцевості) розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарів. Вказане право на земельну частку (пай) після смерті останньої успадкували її чоловік та син - ОСОБА_5 в рівних частинах, проте вони не оформили нотаріально своє право на вказане спадкове майно. Після смерті ОСОБА_5 належну йому частку у праві на земельну частку (пай) фактично успадкував його батько ОСОБА_3 19 грудня 2003 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 Після смерті брата він звернувся до Пирятинської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але в отриманні свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно було відмовлено, оскільки правовстановлюючі документи на неї втрачені. На підставі викладеного позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті свого брата ОСОБА_3, який помер 28 грудня 2003 року, право на земельну частку (пай) реформованого ВАТ «Каплинцівське» без визначення меж цієї частки у натурі (на місцевості) розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарах, що належало померлій 30 квітня 1999 року ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0313491, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по ВАТ «Каплинцівське» за №237.
Представник позивача ОСОБА_6 на позовних вимогах наполягає, просить справу розглядати без його та позивача участі, про що надав відповідну заяву.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, у якій вказав, що з позовом згоден, та просить розглянути справу без його участі.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
За життя ОСОБА_4 отримала сертифікат серії ПЛ №0313491, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по ВАТ «Каплинцівське» за №237, на право на земельну частку (пай) реформованого ВАТ «Каплинцівське» без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розміром 3,65 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради, (а.с.13).
30 квітня 1999 року ОСОБА_4 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_4 вказане право на земельну частку (пай) прийняв її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено записом акта про народження №28 (а.с.27) та її чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено записом акта про шлюб №12 (а.с.28), в рівних частинах шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджено довідкою №385 від 11.10.2016 року, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради (а.с.10). Проте ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не оформили нотаріально свого права на дане спадкове майно, до нотаріуса вони не звертались, спадкова справа не заводилась, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру.
18 жовтня 2003 року ОСОБА_5 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_5 його частку в праві на земельну частку (пай), яку він прийняв після смерті матері, прийняв його батько ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджено довідкою №386 від 11.10.2016, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради (а.с.12). Проте ОСОБА_3 також не оформив нотаріально свого права на дане спадкове майно, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру.
За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 19 грудня 2003 року секретарем Каплинцівської сільської ради Пирятинського району, яким заповів все своє майно своєму брату ОСОБА_1. На день смерті заповідача даний заповіт не змінено і не скасовано (а.с.48).
28 грудня 2003 року ОСОБА_3 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с.7).
Оскільки спадкодавець помер й спадщина відкрилась 28 грудня 2003 року, тобто до набрання чинностіЦК 2003р., тому дані правовідносини регулюються ЦК 1963р. й застосовуються норми ЦК 1963р.
Згідно ст. 549 ЦК Української РСР 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Позивач прийняв спадщину після померлого ОСОБА_3 шляхом фактичного володіння спадковим майном.
Згідно зі ст.524 ЦК Української РСР 1963р. спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.
Згідно зі ст.534 ЦК Української РСР 1963р. кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Позивач ОСОБА_1, як брат спадкодавця, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ЯЦ №917334 та архівною довідкою №06-13/247 від 23.04.2013 року (а.с.37, 40), та спадкоємець за заповітом подав заяву до Пирятинської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3, у зв'язку з чим була заведена спадкова справа №188/2013 (а.с.30-60).
20 червня 2013 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право наземельну частку (пай) розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), у землі, яка перебувала в колективній власності ВАТ «Каплинцівське», що належало померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0313490 (а.с.8).
При цьому нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), у землі, яка перебувала в колективній власності ВАТ «Каплинцівське», що належало померлій 30 квітня 1999 року ОСОБА_4 на підставі сертифіката серії ПЛ №0313491, та яке було прийнято спадкодавцем після її смерті, у зв'язку із втратою правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно (а.с.14).
Відповідно до заведеної спадкової справи №188/2013 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с.30-60) інших спадкоємців, в тому числі, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, немає.
Отже з матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, що складається в тому числі з права його померлої 30 квітня 1999 року дружини ОСОБА_4 на земельну частку (пай) реформованого ВАТ «Каплинцівське» без визначення меж цієї частки у натурі (на місцевості) розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарах. Відповідно до заповіту, що залишив спадкодавець, все майно він заповів своєму брату - позивачу по справі. Проте за життя спадкодавець втратив оригінал правовстановлюючого документу на дане спадкове майно, а повторна видача чи видача дублікату законодавством не передбачена, що унеможливило оформлення позивачем спадщини у нотаріуса в позасудовому порядку.
На підставі викладеного та враховуючи, що позивачу з незалежних від нього причин відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, але ніхто, крім нього на спадщину не претендує і він бажає її отримати, при цьому обраний позивачем спосіб захисту його прав є належно обраним, суд вважає за можливе визнати за ним право на земельну частку (пай) реформованого ВАТ «Каплинцівське» без визначення меж цієї частки у натурі (на місцевості), розміром 3,65 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради та яка належала померлій 30 квітня 1999 року ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0313491, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по ВАТ «Каплинцівське» за №237.
Керуючись ст.ст.5-11, 60, 209, 212-215, 234, 256, 292 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 28 грудня 2003 року, право на земельну частку (пай) реформованого ВАТ «Каплинцівське» без визначення меж цієї частки у натурі (на місцевості) розміром 3,65 умовних кадастрових гектарів, що належало померлій 30 квітня 1999 року ОСОБА_4 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0313491, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по ВАТ «Каплинцівське» за №237
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.В.Нагорна