Дата документу 22.12.2016 Справа № 554/9439/16-ц
Провадження № 2/554/3658/2016
22 грудня 2016 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого-судді Кулешової Л.В.,
при секретарі судового засідання Ткаченко А.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
15 листопада 2016 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якому просить визнати спільним майном подружжя, визнати за позивачем право власності та поділити спільне майно між подружжям.
Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 22.12.2016 року після надходження до суду відомостей в порядку ст.122 ЦПК України.
У позовній заяві, а також у заяві від 15.11.2016 року позивач, керуючись ст.ст.151-152 ЦПК України, для правильного та об'єктивного розгляду справи та з ціллю забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду по цій справі просить накласти арешт на автомобіль «Вольво», державний номер НОМЕР_1, до вирішення судом справи по суті.
Згідно ст.153 ЦПК України дана заява розглядається судом без повідомлення відповідача і інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши заяву, дослідивши наявні письмові матеріали, суд вважає, що вимоги заявника про забезпечення позову не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як визначено у ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частина 3 ст. 152 ЦПК України зазначає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Види забезпечення позову визначені ст. 152 ЦПК України, зокрема п. 1 ч. 1 цієї статті передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦПК України).
Разом із тим, як вбачається із заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, позивач просить накласти заборону на відчуження автомобіля «Вольво», державний номер НОМЕР_1, однак відсутні будь-які документально підтверджені дані про вказане майно, внаслідок чого суд позбавлений можливості дійти до обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову щодо цього майна.
Крім того, позивачем у заяві не наведено обґрунтованих причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, внаслідок чого відсутні обґрунтовані підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підстав для накладення арешту на вищевказаний у заяві автомобіль, немає, а тому відмовляє у задоволенні цієї заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.152, 153, 293 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги через Октябрський районний суд м.Полтави.
Суддя: Л.В. Кулешова