Дата документу 13.09.2016 Справа № 554/4482/15-ц
07 вересня 2016 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Шевської О.І.
при секретарі -Федоренко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтави цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки, а саме, прохаючи суд виселити осіб, які зареєстровані та/або проживають у предметі іпотеки: житловому будинку з господарським спорудам, що розташований за адресою м. Полтава, вул. Ліхтарна, буд. 21; зняти з реєстраційного обліку осіб, які зареєстровані та/або проживають у предметі іпотеки, а саме житловому будинку з господарським спорудами, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Ліхтарна, буд. 21; стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 243,60 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 06.02.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір № МL-D00/003/2007 за умовами якого відповідач отримав від ЗАТ «ОТП Банк» кошти у розмірі 80 000,00 доларів США. Також 06.02.2007 року між відповідачем та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений договір іпотеки № PML-D00/003/2007, за умовами якого ОСОБА_1 передавав ЗАТ «ОТП Банк» в іпотеку нерухоме майно, що розташоване за адресою м. Полтава, вул. Ліхтарна, буд. 21.
18.03.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право вимог за вищевказаним кредитним договором та договором іпотеки. В зв»язку з порушенням умов кредитного договору № МL-D00/003/2007 від 06.02.2007 року та виниклою заборгованістю, позивач вважає, що має бути стягнута з відповідача заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
08.10.2015 року позивачем в порядку ст. 31 ЦПК України подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить викласти позовні вимоги в частині виселення мешканців будинку за адресою: м. Полтава, вул. Ліхтарна, буд. 21 в наступній редакції: виселити осіб, що зареєстровані та /або проживають в будинку за адресою: м. Полтава, вул. Ліхтарна, буд. 21 зокрема, але не виключно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а. с. 67 ).
Позивач в судове засідання не з»явився, надавши до суду заяву про слухання справи без участі представника, вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з»явилися, надавши суду заяви, в яких просять суд провести розгляд справи без їх участі вимоги позову не визнають та просять відмовити в їх задоволенні, з урахуванням наданих заперечень.
Представник третьої особи, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради в судове засідання не з»явився надіславши до суду заяву про розгляд справи без участі представника, а також заперечення, в якому повністю підтримує позицію відповідача та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, ознайомившись з матеріалами цивільної справи та вивчивши докази по справі, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
26.02.2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір № ML-D00/003/2007 за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 80 000, 00 доларів США. Також 06.02.2007 року між відповідачем та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений договір іпотеки № PML-D00/003/2007, за умовами якого ОСОБА_1 передав ЗАТ «ОТП Банк» в іпотеку нерухоме майно, що розташоване за адресою : м. Полтава, вул. Ліхтарна, буд. 21. ( а. с. 5-11). 30.06.2009 року державним реєстратором Голосіївського району у м. Києві державної адміністрації було проведено реєстрацію змін до установчих документів позивача відповідно до яких було змінено назву банку з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк». 18.03.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право вимоги за вищезазначеним кредитним договором та договором іпотеки ( а.с. 12-22)
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні, обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, до позивача перейшли усі права щодо вимоги до відповідача ОСОБА_1.
Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи, під час слухання справи № 22 ц-14258/2010 на стадії апеляційного провадження, а саме 18.03.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір про відступлення права на вимогу та договір купівлі-продажу кредитного портфелю, але у відповідності до ст. 512 ЦК України під час слухання вищезазначеної справи не відбулося заміни сторони позивача.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов»язуються надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно п. 1.9.1. кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов»язань в цілому або у випадку невиконання позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов»язань за кредитним договором, та/або умов договору іпотеки та/або умов договору поруки. При цьому зобов»язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов»язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 банківських днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.
06.11.2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було направлено ОСОБА_1 вимогу за № 556 про повне дострокове погашення кредитної заборгованості, відповідно до якої позичальник був зобов»язаний протягом 30 днів з моменту отримання досудової вимоги добровільно виселитися з предмету іпотеки, знятися з реєстраційного обліку з предмета іпотеки, а саме з житлового будинку за адресою : м. Полтава, вул. Ліхтарна, буд. 21, звільнити предмет іпотеки від своїх особистих речей та домашніх тварин та передати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки та передати предмет іпотеки в оперативне управління іпотекодержателю ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ( а с. 23 )
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 261 ЦК України, за загальним правилом перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливість реалізації свого права в примусовому порядку через суд.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов»язується не стільки зі строком дії ( припинення дії ) договору, як з певними моментам ( фактами ), які свідчать про порушення прав особи.
Зі змісту цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов»язання, які деталізують обов»язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов»язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак перебіг позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, якщо за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту укладення договору про відступлення права на вимоги ( місяця, дня ) невиконання позичальником кожного із цих зобов»язань. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 року № 6-169цс14.
Нормами ст. ст. 257, 258 ЦК України, загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимоги про стягнення неустойки ( штрафу, пені ) встановлена в один рік.
Таким чином, саме із дати укладення між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договору про відступлення права на вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» набуло право вимоги за вищезазначеним кредитним договором та договором іпотеки, а саме 18.03.2011 року, почав спливати термін позовної давності щодо будь-яких майнових претензій ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1.
Позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про захист своїх прав та інтересів, оскільки ще при укладені договору про відступлення права вимоги 18.03.2011 року йому було відомо про наявність порушення його права та інтересів, та однак на протязі трьохрічного строку позовної давності позивач не звернувся до суду з позовом про захист своїх прав та інтересів, і лише 06.11.2014 року ( вих. № 556) позивачем сформовано лист-претензію та направлено відповідачу ( а. с. 23-24 ).
Отже враховуючи вищевикладене, суд вважає за розумне застосувати в даному випадку строк позовної давності, оскільки ТОВ «ОТП Факторинг України» не прохав суд поновити строк позовної давності, та не навів поважних причин пропуску строку позовної давності, а отже з урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Керуючись ст. ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст.61, 256, 257, 258, 378,261, 512, 526, 1049,1050,1054 Цивільного Кодексу України,-
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І.Шевська