Справа № 539/3951/16-к
26 грудня 2016 року м.Лубни
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області - ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про надання дозволу на призначення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Полтавській області,-
23.12.2016 року прокурором Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 до суду подано клопотання про надання дозволу на призначення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Полтавській області діяльності ДП «Лубенське лісове господарство» при розпорядженні землями державної власності на території Лубенського та Чорнухинського районів Полтавської області.
Клопотання мотивоване тим, що Лубенською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво кримінального провадження, 07.12.2016 року внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016171240000155 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.
Встановлено, що невідомими особами самовільно, без передбаченого законом дозволу здійснено зайняття частини земельної ділянки земель лісового фонду та земель сільськогосподарського призначення на території Лубенського та Чорнухинського районів Полтавської області.
Відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України 07 грудня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016171240000155 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України та розпочато досудове розслідування.
В ході досудового розслідування встановлено, що на території Калайдинцівської сільської ради Лубенського району, на межі Лубенського та Чорнухинського районів розташована земельна ділянка площею 104,7506 га з цільовим призначенням для ведення лісового господарства. Користувачем вказаної земельної ділянки є ДП «Лубенське лісове господарство».
Одночасно з цим, біля вищевказаної земельної ділянки на території Калайдинцівської сільської ради Лубенського району розташовані землі державної власності - пасовища та сіножаті площею близько 30 га.
Згідно інформації Держгеокадастру у Лубенському районі Полтавської області вказані земельні ділянки в Державному земельному кадастрі не зареєстровані та не надані у власність чи користування.
Окрім того, в ході огляду місця події від 22.12.2016 встановлено що невідомими особами самовільно використовуються земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення на території Калайдинцівської сільської ради площею близько 30 га. Одночасно з цим, частина земельної ділянки для ведення лісового господарства також розорена та використовується як рілля.
Таким чином, вищезазначені земельні ділянки сільськогосподарського та лісогосподарського призначення перебувають у користуванні інших осіб без належних на те підстав.
Відповідно до ст. ст.91,92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
В цілях доказування фактів чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні можуть використовуватись документи - висновки ревізій та акти перевірок (п. 4 ч. 2 ст. 99 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, перевірка в кримінальному провадженні не є заходом забезпечення кримінального провадження, в розумінні визначеному в розділі ІІ КПК, а є законним способом збирання стороною обвинувачення доказів, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК.
Згідно положень чинного законодавства України слідчий або прокурор у кримінальному провадженні, не можуть самостійно ініціювати питання про призначення відповідної перевірки., оскільки:
- відповідно до пп. б, п.12 прикінцевих положень Закону України «Про Прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у Кримінально процесуальному кодексі України виключено положення п.6 ч.2 ст. 36 КПК України, відповідно до якого прокурор був уповноваженим призначати ревізії та перевірки в порядку, передбаченому законом.
- відповідно до пп. в, п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про Прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у Кримінальному процесуальному кодексі України виключено пункт 4 частини другої статті 40, відповідно до якого слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня-грудня 2014 року виключно з дозволу КМУ або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки».
Крім того, на виконання ст.31 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінетом Міністрів України було затверджено Постанову № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13 серпня 2014 р., відповідно до п. 2 якої надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно з додатком до Постанови № 408 від 13 серпня 2014 р. «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» Держекоінспекція України є однією із держаних інспекцій, якій надається дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб підприємців.
Згідно п.п.2 «б» п.4 Положення про Державну екологічну інспекцію України затвердженого Указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) здійснює державний нагляд (контроль) за одержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель
Згідно п.п.5 п.6 зазначеного положення Держекоінспекція України має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.
Відповідно до п.7 зазначеного положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря)
Згідно п.1 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011 Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.
Відповідно до п.п.«б» п.4.2. зазначеного положення Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель.
При цьому, п.5 ч. 6 Положення передбачено, що Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції.
Матеріали перевірки Держекоінспекції України з питань дотримання вимог земельного законодавства у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме за допомогою цих матеріалів можливо встановити факти порушення екологічного законодавства.
Таким чином, задля забезпечення дієвості чинного законодавства, з метою виявлення можливих правопорушень при розпорядженні землями державної власності необхідно перевірити дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ДП «Лубенське лісове господарство» (37500, м. Лубни, вул. Інститутська, 6, код: 00992705) перевірку додержання якого віднесено до компетенції Державної екологічної інспекції у Полтавській області.
Ознайомившись з заявленим клопотанням та доданими до нього матеріалами, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Порядок кримінального провадження врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України, відповідно до ст.ст. 84, 99 якого висновки ревізій та акти перевірок відносяться до документів як процесуальних джерел доказів.
Пункт 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку передбаченому, КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Положення КПК України не відносять до компетенції слідчого судді вирішення питання щодо надання дозволу на проведення перевірки, ст. 132 КПК України не передбачає такого заходу кримінального провадження, не регламентує порядок розгляду таких клопотань, обсяг доказування при розгляді такого клопотання, критерії, за якими слідчий суддя повинен визначати достатність підстав для надання дозволу на проведення перевірки. Положеннями КПК України не передбачено повноважень слідчого судді призначати перевірку.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в ньому належним чином не обґрунтовано та не доведено необхідність призначення цієї перевірки на підставі ухвали слідчого судді, оскільки, кримінально-процесуальним законодавством України не передбачено, що саме слідчим суддею розглядаються клопотання про призначення перевірок.
Крім того, перевіривши надані матеріали клопотання, слідчим не було доведено наявність достатніх підстав для призначення позапланової виїзної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Лубенське лісове господарство» при розпорядженні землями державної власності.
Так, вказане кримінальне провадження порушене за ознаками злочину, передбаченого ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.
З матеріалів поданого клопотання вбачається, що частина захопленої, на думку слідчого, земельної ділянки перебуває у законному користуванні саме ДП «Лубенське лісове господарство», що вказує на те, що це підприємство є потерпілим від злочину. Відтак, незрозумілим є необхідність проведення перевірки саме цього підприємства.
Крім того, клопотання мотивоване з посиланням на норми ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який втратив чинність.
Відтак підстави для задоволення клопотання відсутні.
Керуючись ст.ст.131, 132, 159-166, 309 КПК України,
В задоволенні клопотання клопотання прокурора Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про надання дозволу на призначення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Полтавській області відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1