Справа № 524/2987/16-а
Провадження 2-а/524/220/16
22.12.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, поліцейського роти № 1 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України - ОСОБА_3, представника відповідача - ДПП НП України - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України ОСОБА_3, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП НП України, Департаменту патрульної поліції Національної Поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У квітні 2016 року до суду звернувся ОСОБА_1 із вказаним адміністративним позовом.
Зазначив, що 22 квітня 2016 року о 112 год. 55 хв. год. в м. Кременчуці по проспекту Лесі Українки, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, р/н НОМЕР_1 та був зупинений відповідачем, котрий склав відносно нього постанову, в якій було зазначено, що він (позивач) нібито здійснив зупинку на перехресті проспекту Л.Українки та вул. Г.Сталінграду, чим порушив п.15.9 (г) ПДР України, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки при русі по проспекту Л.Українки на бортовому комп'ютері його автомобіля засвітилось позначення несправності електрики, акумулятора та генератора. Відповідно до інструкції транспортного засобу негайно вжив заходів із зупинки автомобіля не створюючи загрози та забезпечуючи безпеку дорожнього руху зупинився на вільному місці паркування, але не міг включити аварійно світлову сигналізацію, так як вийшов з ладу акумулятор.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд визнати незаконними дії поліцейського та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 665630 від 22 квітня 2016 року.
Ухвалою суду від 16 листопада 2016 року до участі у справі було залучено відповідачем - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позовній заяві.
Відповідач - інспектор роти № 1 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України - ОСОБА_3, представник відповідача - ДПП НП України - ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позову. Пояснили, що поліцейський не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих йому законом повноважень, наполягали на тому, що ОСОБА_1 порушив вимогу п.15.9 (г) ПДР України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно зі ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку з ч. 1 тієї самої статті, з якої випливають, що захист прав та інтересів юридичних осіб, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно - правових відносин.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 1 ч. 1 ст. 17 згаданого Кодексу України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Частина 2 ст. 71 КАС України визначає особу, на яку покладається тягар доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заявлені відповідачі не з'явились в судове засідання , ігнорували вимогу суду про необхідність надання матеріалів адміністративного провадження, письмових заперечень , доказів, доводів і спростувань позовних вимог не надали, тому суд вирішив спір на підставі доказів, що були надані позивачем.
Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Skoda Octavia, р/н НОМЕР_1, був зупинений у м. Кременчуці по проспекту Лесі Українки відповідачем - поліцейським роти № 1 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України - ОСОБА_3, котрий склав відносно нього постанову, в якій було зазначено, що він (позивач) нібито здійснив зупинку на перехресті проспекту Л.Українки та вул. Г.Сталінграду, чим порушив п.15.9 (г) ПДР України, внаслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Копія постанови була вручена позивачеві на місці його складання та ухвалення під розпис. Права та обов'язки відповідачем були роз'яснені позивачеві.
Дана постанова була ухвалена, за висновком суду, передчасно, з порушенням вимог ст.ст. 33 - 35, 222, 268, 276 КпАП України, та підлягає скасуванню за наступних обставин.
Так, з пояснень позивача постає, що 22 квітня 2016 року близько 12 год. 55 хв. він керував вказаним транспортним засобом та при русі по проспекту Л.Українки на бортовому комп'ютері його автомобіля засвітилось позначення несправності електрики, акумулятора та генератора, після чого негайно вжив заходів щодо зупинки автомобіля, не створюючи загрози та забезпечуючи безпеку дорожнього руху, зупинився на вільному місці паркування, але не міг включити аварійно світлову сигналізацію, так як вийшов з ладу акумулятор. Після чого за ним під'їхав службовий автомобіль патрульної поліції, з якої вийшов поліцейський - відповідач ОСОБА_3, який і повідомив його про скоєне ним правопорушення. На його пояснення про вимушену зупинку співробітник патрульної поліції не відреагував, склав постанову про адміністративне правопорушення відносно позивача.
З наданих позивачем документів постає, що після даного випадку автомобіль позивача перебував у ремонті у ФОП ОСОБА_6
Суд також враховує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення не були враховані всупереч вимогам ст. 280 КпАП України обставини щодо вчинення проступку, вини позивача чи підлягає позивач адміністративній відповідальності, не були встановлені обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто фактично не були перевірені вимоги які зазначаються у ст.ст. 17 - 22, 33 - 35 КпАП України.
Відповідачі не подали належні і допустимі докази на спростування встановлених обставин, на підтвердження правомірності дій при ухваленні стосовно позивача постанови.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху було безпідставним, а тому вказану постанову необхідно визнати протиправною та скасувати.
Крім того, необхідно стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір на користь держави у розмірі 1378 грн. (станом на день подання позову).
Керуючись ст.ст. 287 - 289 КпАП України, ст.ст. 17, 19, 69, 70, 71, 158-163, 171-2 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 № 665630 від 22 квітня 2016 року, ухваленої поліцейським роти № 1 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України ОСОБА_3, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на користь держави.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної Поліції України судовий збір на користь держави у розмірі 1378 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2016 року.
Суддя: