Справа № 524/4460/16-а
Провадження 2-а/524/276/16
22.12.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ДПП НП України - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України ОСОБА_3, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП НП України Департаменту патрульної поліції Національної Поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
16 червня 2016 року до суду звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначив, що постановою поліцейського роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України - ОСОБА_3 від 29 травня 2016 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він ( позивач ) нібито близько 16 год. 10 хв. 29 травня 2016 року, керуючи транспортним засобом Hyndai Sonata, р.н. ВІ 3944 BX, в м. Кременчуці по вул. Приходька здійснив зупинку ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.15.9 (е) ПДР України.
Вважав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки йому не було надано можливості надати свої пояснення щодо відповідної події. Також не було надано доказів та пояснення яким поліцейський керувався при винесені постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №669829 від 29 травня 2016 року.
Ухвалою суду від 16 листопада 2016 року до участі у справі було залучено відповідачем: Департамент патрульної поліції Національної поліціїУкраїни.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача - ДПП НП України - ОСОБА_2, з позовом не погодився, пояснив, що інспектор не порушив процедуру щодо винесення постанови, діяв в межах наданих йому законом повноважень. Мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення та винести постанову. Зупинка була здійснена позивачем фактично біля зупинки маршрутних транспортних засобів.
Відповідач - поліцейський роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України - ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, про день, час та місце слухання справи була повідомлена в законом встановленому порядку, надала до суду заява про розгляд справи в її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України постає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 2 ст. 71 КАС України визначає особу, на яку покладається тягар доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Також, у відповідності до ст.251 КпАП України доказами по адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші суттєві обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються як протоколом про адміністративне правопорушення, так і поясненнями самої особи, поясненнями свідків, потерпілих, показаннями технічних приладів та технічних засобів, та іншими.
У ч.ч. 1 - 4 ст. 258 КпАП України зазначено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.15.9 (е) ПДР України затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (в редакції станом на 29 травня 2016 року) зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Судом достовірно встановлено, що постановою поліцейського роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України - ОСОБА_3 від 29 травня 2016 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
У постанові у викладі обставин зазначається про те, що позивач близько 16 год. 10 хв. 29 травня 2016 року, керуючи транспортним засобом Hyndai Sonata, р.н. ВІ 3944 BX, в м. Кременчуці по вул. Приходька здійснив зупинку ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.15.9 (е) ПДР України.
Постанова оформлювалася та ухвалювалася відповідачем ОСОБА_3 після зазначення позивачеві характеру допущеного порушення, роз'яснення прав та обов'язків, відібрання письмових пояснень. Копія постанови була вручена позивачеві після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Суд також враховує, що відповідач ОСОБА_3 ухвалюючи постанову, врахувала всі обставини стосовно позивача, призначивши штраф у відповідності до ч. 1 ст. 122 КпАП України у межах санкції.
Крім того, суд не вбачає в діях поліцейського роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України ОСОБА_3 жодних порушень при ухваленні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, вчиненні відносно нього будь-яких неправомірних та незаконних дій.
Позивач не подав належних і допустимих доказів на підтвердження позову, спростування встановлених і наведених обставин, наявності підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідності, відсутності факту та події проступку, його вини у скоєнні проступку та в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи позивача про не вчинення ним проступку не заслуговують уваги, оскільки з пояснень відповідача ОСОБА_3, з відеозапису події вбачається, що знак про попередження наявності зупинки був встановлений так, що автомобіль позивача знаходився в зоні дії знаку «Зупинка заборонена» та в межах зупинки громадського транспорту.
За таких обставин, позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 287 - 289 КпАП України, ст.ст. 17, 19, 69, 70, 71, 158-163, 171-2 КАС України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до поліцейського роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП НП України ОСОБА_3, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП НП України Департаменту патрульної поліції Національної Поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2016 року.
Суддя: