Справа № 381/5454/14-ц Головуючий у І інстанції Буймова Л.П.
Провадження № 22-ц/780/4350/16 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.
Категорія 18 20.12.2016
Іменем України
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого:Березовенко Р.В.,
суддів:Олійника В.І., Верланова С.М.,
при секретарі:Якимчук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення, -
У листопаді 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось із позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позову вказувало, що 05.07.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № KIFOGA00003431, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 35000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.07.2017 року.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував і станом на 13.10.2014 року має заборгованість - 52 244,85 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_5 05.07.2007 року уклали договір іпотеки № KIFOGA00003431.
Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 33,90 кв. м., житловою площею 26,60 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 51 000 грн.
Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 52 244,85 грн. звернути стягнення на будинок та виселити відповідача і інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у даному будинку.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2015 року позов задоволено.
Звернуто стягнення на будинок загальною площею 33,90 кв. м., житловою площею 26,60 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (049094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу іпотеки.
Виселено ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки у позичальника наявна заборгованість, яка станом на 13 жовтня 2010 року становить 52 244,85 грн., то в рахунок погашення цього боргу відповідно до договору іпотеки є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечено виконання основного зобов'язання, а саме: будинок загальною площею 33,90 кв.м., житловою площею 26,60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу іпотеки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у зазначений строк.
В силу ст. 33 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № KIFOGA00003431. Згідно договору ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 35000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.07.2017 року.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав. У зв'язку з порушеннями виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_5 станом на 13.10.2014 року має заборгованість - 52 244,85 грн., зокрема:
- 35800,62 грн. - заборгованість за кредитом;
- 10531,68 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 747,80 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 2438,80 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
- 250,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 2475,95 грн. - штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_5 05.07.2007 року уклали договір іпотеки № KIFOGA00003431. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 33,90 кв.м., житловою площею 26,60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Погоджена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 51 000 грн.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Встановивши вказані обставини справи, з врахуванням предмету та правових підстав позову, доказів на підтвердження обґрунтованості позову, положень Кредитного Договору, Договору іпотеки, вимог статей 543, 575, 1050 ЦК України, ст.ст. Закону України "Про іпотеку", суд прийшов до законного і обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору та відповідно виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані у спірному будинку.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги стосовно невідповідності нарахування розміру заборгованості умовам кредитного договору, а отже, недоведення позовних вимог щодо наявності заборгованості саме у розмірі 52 244,85 грн., то вони колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
За клопотанням представника відповідача ухвалою апеляційного суду від 03 жовтня 2016 року по справі було призначено судово-економічну експертизу з метою визначення відповідності умовам крединого договору визначеного позивачем розміру заборгованості, однак проведення експертизи не було оплачено відповідачем і ухвала суду повернулася без виконання.
За таких обставин, заперечення відповідача та доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованості розміру заборгованості не спростовують висновків місцевого суду, оскільки не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, і тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Проте, колегія суддів на підставі ч.3 ст. 303 ЦПК України, приходить до висновку, що рішення суду необхідно змінити із наступних підстав.
За вимогами частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Суть іпотеки як засобу забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань полягає у тому, що кредитор (іпотекодержатель) набуває право в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення своїх вимог з вартості іпотечного майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Це право відповідно до Закону України «Про іпотеку» підлягає підтвердженню з боку суду.
Згідно з положеннями частини першої статті 39 цього Закону в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду.
Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки дає право на примусовий продаж іпотечного майна, то, викладаючи резолютивну частину такого рішення, суд повинен обов'язково врахувати вимоги зазначеної норми, тобто встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».
У справі, яка переглядається, ухваливши рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд на порушення вимог статті 39 Закону України «Про іпотеку» не зазначив у рішенні необхідних складових, передбачених цією нормою, зокрема початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої цієї статті.
Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, а також з аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» колегія суддів дійшла висновку, що в розумінні норми статті 39 цього Закону зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, визначеної за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону, означає встановлення її в грошовому вираженні.
Вказана правова позиція викладена Веховним Судом України в постанові від 02 листопада 2016 року (справа № 6-1923цс15), яка відповідно вимог ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Як вбачається, у резолютивній частині рішення суду в порушення зазначених вимог Закону судом не зазначено всі складові загального розміру вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а саме не визначено початкову ціну предмета іпотеки.
Пунктом 24 Договору іпотеки (а.с.18) зазначено, що у випадку порушення Кредитного договору позичальником або цього договору Іпотекодавцем Іпотекодержатель направляє Іпотекодавцю і Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом 30 денного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 18.8.1, 18.8.2, 18.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.
При зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку сторони погодились, що початкова ціна предмету іпотеки встановлюється у розмірі зазначеному у п. 35.5 цього Договору, Іпотекодержатель має право реалізувати предмет іпотеки за ціною, вище зазначеної в цьому пункті.
В п. 35.5 Договору сторони визначили, що вартість Предмета іпотеки складає 51 000 грн.
Згідно ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом сторони погодили ціну продажу предмета іпотеки, що не суперечить ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку" і визначили її в розмірі 51 000 грн., що було зазначено у позовні заяві та не заперечувалося відповідачем в ході розгляду справи.
Враховуючи наведене, відповідно до ст.309 ЦПК України, оскільки суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно змінити, визначивши початкову ціну предмета іпотеки в розмірі 51000 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2015 року змінити, визначити початкову ціну предмета іпотеки в розмірі 51000 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Р.В.Березовенко
Судді: С.В.Верланов
В.І.Олійник