іменем України
Справа №2-а-2298/11
04 травня 2011 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Малишенко Т.О,розглядаючи в м. Славутичі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та стягнення пенсійних виплат , -
До Славутицького міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з вимогами до відповідача :
•Визнати бездіяльність відповідача щодо виплати державної соціальної допомоги дитини війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною.
•Зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу дитини війни з 01.07.2010 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з рівності, та виплачувати в подальшому і довічно з наступним підвищенням пенсії в зв'язку зі змінами у діючому законодавстві та встановленні нових розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідачем порушуються вимоги ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та щомісячна державна соціальна допомога дітям війни виплачується у нижчих розмірах, ніж передбачено Законом.
Відповідач подав письмові заперечення проти заявлених позовних вимог в яких посилається на правомірність своїх дій при розрахунку та виплаті пенсійних виплат позивачеві.
У судове засідання особи, які беруть участь у справі не з»явилися, у зв»язку з чим за правилом ч.6 ст. 128 КАС України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані письмові докази, оглянувши матеріали пенсійної справи позивача, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
З пенсійної справи позивача № 106677 судом встановлено, що ОСОБА_1 - позивач у справі перебуває на обліку в УПФУ м. Славутич - відповідача у справі, як отримувач пенсії за віком.
Оцінюючи дії відповідача з точки зору, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Констицією та Закону України, суд виходить із такого.
Згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, являється дитиною війни, оскільки на день закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) йому не виповнилося вісімнадцять років.
З матеріалів пенсійної справи позивача видно, що позивач ОСОБА_1 отримує підвищення до пенсії, як учасник війни, призначеної на підставі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
П.2 Прикінцевих Положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що особам, які мають право на пільги відповідно до цього закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги надаються за їх вибором згідно із одним із зазначених законів.
Як видно із матеріалів Пенсійної справи позивача, він користується пільгами, встановленими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Виходячи з вище викладеного, дії відповідача щодо відмови в підвищенні пенсії, як особі, що має статус дитини війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, не можуть бути визнані судом неправомірними.
Керуючись ст. 160-163 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів після одержання копії постанови.
Суддя Т. О. Малишенко