Справа № 522/7688/14-к
1-кп/522/1319/16
19 грудня 2016 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю адвоката - ОСОБА_4
за участю підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про закриття кримінального провадження зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42013171010000078 від 16.10.2013р., у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого вищу освіту, не працюючого, мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється в тому, що з 10.11.2003р. до 31.12.2010 р., відповідно до контракту, укладеного з ним Міністерством оборони України (наказ МО України №382 від 10.11.2003), перебував на посаді керівника - начальника державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» (далі ДП МОУ «ОЗБМ»).
Згідно п.1.1 контракту ОСОБА_5 повинен забезпечувати високоприбуткову діяльність підприємства, ефективне використання та збереження закріпленого за ДП МОУ «ОЗБМ» державного майна. Відповідно до п.2.3 контракту ОСОБА_5 зобов'язаний одержувати прибуток від господарської діяльності підприємства, спрямовувати його на задоволення потреб Збройних Сил України відповідно до статуту підприємства; проводити заходи щодо збереження та своєчасного ремонту основних фондів, майна, створення безпечних та сприятливих умов праці для працівників підприємства; забезпечити збереження коштів, майна та інших матеріальних цінностей, що знаходяться у повному господарському віданні підприємства, недопущення необгрунтованого зменшення статутного фонду підприємства.
З 04.01.2011р. по 11.08.2011р. ОСОБА_5 працював на посаді комерційного директора ДП МОУ «ОЗБМ». Згідно з п.2 посадових обов'язків вказаної посадової особи ОСОБА_5 повинен був забезпечувати ефективне використання матеріальних та фінансових ресурсів, зниження їх витрат, прискорення обігу обігових коштів.
Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посади керівника - начальника державного підприємства та його комерційного директора протягом вказаного періоду являвся службовою особою, оскільки за цими посадами на нього було покладено виконання організаційно - розпорядчих функцій з управління підприємством.
13.08.2010р. ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника ДП «ОЗБМ», являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, маючи на меті корисний мотив, порушуючи вимоги ст.ст. 139, 140 КЗпП України та вищевказаних вимог контракту з МО України, а також своїх посадових обов'язків, з порушенням чинного законодавства уклав договір позики з рідною донькою ОСОБА_6 , який був заздалегідь економічно необгрунтованим та суперечив інтересам підприємства, а відтак - держави.
Зокрема, згідно умов даного договору ОСОБА_6 (позикодавець) у день укладання угоди передала ДП МОУ «ОЗБМ» позику у розмірі 36 тис. грн. строком до 30.09.2010р. Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі, коли позичальник (ДП МОУ «ОЗБМ») не повернув позику у строк, він зобов'язується сплатити штрафні санкції у розмірі 1 % від неповернутої суми за кожен день прострочених виплат. Наведені умови вищевказаного договору суперечили вимогам ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч.1 ст.231 Господарського Кодексу України, якими передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Продовжуючи реалізовувати свій умисел, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду керівника - начальника ДП МОУ «ОЗБМ», маючи реальну можливість виконати договірні зобов'язання у передбачений договором строк, до 30.09.2010р. заборгованість перед ОСОБА_6 не погасив. Лише 25.11.2010р. ОСОБА_5 частково погасив заборгованість перед ОСОБА_6 , повернувши останній кошти у розмірі 18 тис. грн. Своїми діями ОСОБА_5 створив передумови до зростання заборгованості очолюваного ним підприємства перед контрагентом за вказаним договором.
У подальшому ОСОБА_6 подала до Приморського районного суду м. Одеси позовну заяву з метою стягнення з ДП МОУ «ОЗБМ» боргу у розмірі 18 тис. грн. та неустойки за вказаним договором. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2013р. позовні вимоги про стягнення боргу ОСОБА_6 до ДП МОУ «ОЗБМ» задоволені у загальному розмірі 154 800 грн. на користь позивачки. Відповідно до рішення суду ОСОБА_6 отримала у ДП МОУ «ОЗБМ» 20 тис. грн. відповідно до видаткового касового ордеру від 22.04.2013р. та 115 тис. грн. згідно видаткового касового ордеру від 05.07.2013р., а взагалі - 135 тис. грн.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 ДП МОУ «ОЗБМ», а відтак - державним інтересам, заподіяно матеріальні збитки у сумі 110120,62 грн., яка у сто та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто, спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 364 КК України, за кваліфікуючими ознаками: зловживання службовим становищем, тобто умисне використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Згідно з клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 від 05.12.2016р. прокурор просить кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України закрити на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України.
Розглянувши клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, підлягає задоволенню.
Санкція злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України на момент вчинення злочину, передбачала покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України класифікувався як злочин невеликої тяжкості, строк давності за який не зупинявся та не переривався.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним злочину та до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Керуючись ст.ст. 284 - 288 КПК України, на підставі ст. 49 КК України, суд,-
Клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 ,- задовольнити.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,- закрити, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
19.12.2016