Справа № 2-н-152/08
Категорія
25 листопада 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Декаленко В. С. ,
при секретарі - Кравцовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання державного виконавця Центрального Відділу ДВС м. Вінниця ОСОБА_1 про видачу дублікату, суд,-
Державний виконавець звернувся до суду з вищезазначеним поданням, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.05.2015 року до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшов на виконання виконавчий лист Подільського районного суду м. Києва №2-Н-152/08 від 27.03.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» коштів в сумі 6 355,96 грн. та судових витрат 46,78 грн.
Зазначає, що в ході проведення виконавчих дій, виконавчий лист було втрачено.
Посилаються на ст. 370 ЦПК України та ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», звертається з даним поданням до суду та просить виписати дублікат виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва №2-Н-152/08 від 27.03.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» коштів в сумі 6 355,96грн. та судових витрат 46,78 грн.
Державний виконавець, представник стягувача та боржник в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд вважає за можливе розглядати заяву за відсутності вищезазначених осіб відповідно до вимог ч. 2 ст. 370 ЦПК України, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні суду дійсно перебувала цивільна справа № 2-Н-152/08 за заявою ВАТ «РОДОВІД БАНК» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 2007-000095ФО235С від 17.06.2007 року.
27.03.2008 року по вищезазначеній цивільній справі судом було видано судовий наказ № 2-Н-152/08 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором № 2007-000095ФО235С від 17.06.2007 року в розмірі 6 355, 96 грн. та судових витрат в розмірі 46, 78 грн., який набрав законної сили 19.04.2008 року.
Зазначений судовий наказ набрав законної сили 19.04.2008 року та був виданий 12.05.2008 року стягувачу для пред'явлення його до виконання.
04.06.2008 року ВАТ «РОДОВІД БАНК» на адресу Ленінського ВДВС Вінницького РУЮ було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження разом із оригіналом судового наказу № 2-Н-152/08.
20.06.2008 року державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Джигою О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-152 від 27.03.2008 року виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором в розмірі 6 355, 96 грн.
Судом встановлено, що в подальшому оригінал вищезазначеного судового наказу був втрачений органом ДВС, у зв'язку з чим 02.09.2013 року судом за заявою стягувача було видано його дублікат та поновлено строк для пред'явлення його до виконання.
Як вбачається зі змісту подання державного виконавця Центрального Відділу ДВС м. Вінниця ОСОБА_1 останній звертаючись із ним до суду вказує на те, що 07.05.2015 року до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця надійшов на виконання виконавчий лист Подільського районного суду м. Києва № 2-Н-152/08 від 27.03.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» коштів в сумі 6 355,96 грн. та судових витрат 46,78 грн., однак в ході проведення виконавчих дій, виконавчий лист було втрачено.
Тобто з викладеного вище можна зробити висновок, що до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця було подано вже дублікат судового наказу № 2-Н-152/08, який зі слів державного виконавця знову ж таки втрачено.
Частина перша статті 370 ЦПК України визначає, що замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.
Зі змісту вищезазначеної норми цивільно-процесуального Закону вбачається, що дублікат виконавчого листа або судового наказу, якщо не стоїть питання про стягнення аліментів, може бути виданий лише у випадку втрати їх оригіналів.
Згідно ст.ст. 6, 11 ЗУ «Про виконавче провадження», чинного на день виникнення правовідносин державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати заходів необхідних для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасного і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що в порушення зазначених норм чинного законодавства України, державним виконавцем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, не тільки надходження на виконання до Центрального Відділу ДВС м. Вінниця судового наказу Подільського районного суду м. Києва № 2-Н-152/08 від 27.03.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № 2007-000095ФО235С від 17.06.2007 року в розмірі 6 355, 96 грн. та судових витрат в розмірі 46, 78 грн. та здійснення будь-яких виконавчих дій з його виконання, а й не надано доказів з його втрати, що є умовою видачі його дублікату.
З врахуванням вищевикладеного, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги державного виконавця не знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим подання задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 370 ЦПК України, суд,-
В задоволенні подання державного виконавця Центрального Відділу ДВС м. Вінниця ОСОБА_1 про видачу дублікату - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. С. Декаленко