печерський районний суд міста києва
Справа № 757/63838/16-к
23 грудня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
підозрюваної ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної у кримінальному провадженні № 22016130000000061 ОСОБА_3 , -
23.12.2016 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою В обґрунтування доводів клопотання, слідчий вказує
Слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженню № 22016130000000061, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що 07 квітня 2014 року у м. Донецьку Донецької області з метою здійснення терористичної діяльності утворено «Донецьку народну республіку» (далі «ДНР»), одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (а саме - шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого Конституцією України, згідно ст. ст. 2, 73 якої територія України є цілісною і недоторканою, а питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом). Вказана організація є стійким об'єднанням невизначеного кола осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.
Утримання території, яка тимчасово підконтрольна представникам терористичної організації «ДНР», потребує значних коштів, з метою отримання яких створено так звані «податкові та банківські системи «ДНР».
Так, 03.10.2014 прийнято та введено в дію «Временное Положение о налоговой системе Донецкой народной республики», яким визначено податкову систему «ДНР», введено реєстрацію підприємств та підприємців в так званих «податкових органах «ДНР». Також, 07.10.2014 «Міністерством фінансів «ДНР» створено так званий «Центральный Республиканский Банк «ДНР», який відповідно до «Положения о Центральном Республиканском Банке «ДНР» виконує функції розрахунково-касового центра «ДНР» та здійснює діяльність з надання банківських, фінансових та інших послуг, визначених Положенням.
Зазначені документи, видані представниками терористичної організації «Донецька народна республіка» та якими у своїй діяльності керуються представники «політичного блоку ДНР», приймалися з метою надання вигляду легітимності діяльності терористичної організації «ДНР» всупереч діючому законодавству України і є протиправними та такими, що суперечать основоположним принципам Конституції України та іншим законодавчим актам України.
Так, до 2014 року на території Донецької та Луганської областей здійснювали свою діяльність пов'язані між собою підприємства ТОВ «ТС Обжора» та ТОВ «Восход», що загалом утворювали торгову марку супермаркетів та закладів харчування під комерційною назвою «Обжора», одним із власників та керівників яких є ОСОБА_3 ..
Після захоплення терористичною організацією «ДНР» частини Донецької області у 2014 році ОСОБА_3 умисно, за попередньою змовою із невстановленими службовими особами торгівельної мережі «Обжора» прийнято рішення про офіційну реєстрацію ТОВ «Леотекс Групп» на захопленій території з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації.
Відповідно до інформації, яка міститься на інтернет-сайті «Міністерства економічного розвитку Донецької народної республіки» ТОВ «Леотекс Групп» здійснює реалізацію продукції в торгівельній мережі «Обжора».
Досудовим розслідуванням встановлено, що фактичним власником та керівником ТОВ «Леотекс Групп» є ОСОБА_3 , яка за допомогою електронної пошти та мобільного зв'язку контролює та координує діяльність продуктових супермаркетів «Обжора» через своїх довірених осіб, а також погоджує виплати заробітної платні, дивідендів, податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Таким чином, упродовж 2014 року і по теперішній час торгівельна мережа «Обжора» (ТОВ «Леотекс Групп») під керівництвом ОСОБА_3 здійснює торгівельну діяльність на території терористичної організації «ДНР» та сплачує відповідні податки, таким чином здійснюючи її фінансування.
Слідчий вказує, що в електронних файлах комп'ютера ОСОБА_3 міститься інформація про доходність російського товару по ТОВ «Леотекс Групп», відомості по оподаткуванню та взаєморозрахунках.
22.12.2016 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.12.2016 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Донецьк, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , громадянку України, повідомлено про підозру у вчиненні фінансування тероризму, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.
У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки зібрані на даному етапі досудового розслідування докази свідчать про обґрунтованість підозри у скоєнні підозрюваною інкримінованих кримінальних правопорушень та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зазначені в клопотанні. Зазначив, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 176 КПК України, розмір застави в даному кримінальному провадженні не визначається.
Підозрювана та її захисник заперечили щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної немає, оскільки підозра не обґрунтована, відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України..
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, надані сторонами докази, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженню № 22016130000000061, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.
22.12.2016 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.12.2016 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Донецьк, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , громадянку України, повідомлено про підозру у вчиненні фінансування тероризму, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування надані підозрюваному у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Прокурором у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.
Санкція ч. 1 ст. 258-5 КК України, яка інкримінується ОСОБА_3 , визначає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_3 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення дія встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, суспільний інтерес, особу підозрюваної ОСОБА_3 , вік та стан здоров'я підозрюваної, сімейний стан, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, майновий стан підозрюваної та надходить до висновку, що докази та обставини на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється та для запобігання ризикам, які зазначено у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на зазначене вище, обставини, які зазначені підозрюваною та її захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 .
Крім того, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, вважаю необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 258-258-5, 260 та 261 КК України.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, ч. 2 ст. 276, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Донецьк, громадянку України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 22016130000000061, тобто до 19.02.2017 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1