Справа № 761/33056/16-ц
Провадження № 2/761/7711/2016
19 грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарях Савенко О.І., Голопич Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація про порушення (невизнання) прав та інтересів щодо поліпшення житлових умов проживання та зобов»язання вчинити дії,
Позивачі звернулись до суду з даним позовом та просять визнати рішення (дії) відповідача оформлене підпунктом 2.1 пункту 2 Протоколу № 3 засідання Комісії від 22.04.2016 р. в частині надання двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 незаконним та зобов»язати скасувати його; визнати рішення (дії) відповідача, оформлене пунктом 1 Протоколу № 4 засідання Комісії від 11.05.2016 р., щодо відміни рішення відповідача в частині надання ОСОБА_2 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 протиправними та зобов»язати скасувати його; визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право отримати окрему квартиру жилою площею не менше 27 кв. м., з усіма вигодами, яка відповідає санітарним та технічним вимогам; зобов2язати відповідача надати ОСОБА_1, ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Вимого позивачу мотивують тим, що вони з 03.06.1994 року перебувають на квартирному обліку в Голосіївському районі м. Києва та у позачерговому списку за категорією потерпілих у зв»язку з аварією на ЧАЕС. Після смерті ОСОБА_7 в 2011 році позивачі проживають родиною з 6 осіб в трикімнатній квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була приватизована в 1993 році в рівних частинах на ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 відповідач станом на день звернення до суду вживає незаконні дії 9бездіЯльність) направлені на порушення прав позивачів. До дня відзначення 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи Київська міська державна адміністрація вирішила надати 10 квартир громадянам, які перебувають в позачерговому списку за категорією потерпілих у зв»язку із аврією на ЧАЕС. 22.04.2016 р. відповідач приймає рішення по надання ОСОБА_1 з сім»єю із 6 осіб двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Це рішення є незаконним в частині надання квартири іншим членам сім»ї, які не перебувають на квартирному обліку, крім позивачів. 11.05.2016 р. відповідач відміняє своє рішення та позбавляє позивачів законного права отримати квартиру в цьому році згідно до черги. Таке рішення є протиправним та таким, що порушує законні інтереси позивачів щодо поліпшення умов проживання. Позивачі відмовились від пропозиції отримати квартиру за умовами запропонованими відповідачем - на сім2ю з 6 осіб, натомість запропонували надати таке помешкання безпосередньо особам, які перебувають на обліку. Проте, відповідач надав згадану квартиру іншому черговику. Такі дій відповідача прийняті всупереч вимогам чинного законодавства України, зокрема, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Житлового кодексу України, правилам обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм приміщень в Українській РСР та положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян. Які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За таких обставин позивачі і звернулись до суду з позовом.
ОСОБА_2, яка одночасно є представником другого позивача в судовому засіданні підтримала вимоги, просила задовольнити.
Представник виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) заперечував щодо задоволення позову. Пояснив у судовому засіданні, що 22.04.2015 р. відповідачем було розглянуто квартирну справу ОСОБА_1 за № 14127, що її було надано Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією, яка перебуває на квартирному обліку разом із донькою ОСОБА_2 в пільговій черзі «Потерпілі у зв»язку з аварією на ЧАЕС категорії 1» з 03.06.1994 року. Черга позивача - № 3. За результатми розгляду заяви було прийнято перереднє рішення про надання родині ОСОБА_1 на сім»ю з 6 чоловік двокімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 33,26 кв. м., з урахуванням житлової площі, яка перебуває у приватній власності. Дане рішення було прийнято з урахуванням вимог чинного законодавства. Зважаючи на те, що позивачі відмовились отримати зазначену квартиру, помешкання було надано іншій родині, яка перебуває на черзі.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.
Вислухавши пояснення учасників процесу дослідивши матеріали справи суд вважає. що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
За приписами ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», сім»я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову житлову площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Встановлено, і це визнано представником відповідача. що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на квартирному обліку в Голосіївському районі м. Києва в пільговій черзі «Потерпілі в зв»язку з аварією на ЧАЕС 1 категорії», осіб які потребують поліпшення житла з 03.06.1994 року, квартирна справа № 14127, черга - 3.
З нагоди відзначання 30-их роковин Чорнобильської катастрофи, 22.04.2016 р. на засіданні комісії по розподілу житлової площі, що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь - якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, сім»ям, що втратили годувальника з числа осіб. віднесених до категорії 1, особам, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чонобильській АЕС, було прийнято рішення про розподіл житлової площі громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, сім»ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1.
Прийняті рішення оформлено протоколом № 3 від 22.04.2016 р. та в п.п 2.1 зазначено, що комісією вирішено: надати ОСОБА_1 на сім'ю із 6 осіб (вона - 1946 р.н., дочка - ОСОБА_2, 1978 р.н., син - ОСОБА_8, 1976 р.н., дружина сина - ОСОБА_4, 1976 р.н., онука - ОСОБА_5, 1997 р.н., онук - ОСОБА_6, 2007 р.н.) двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, з урахуванням приватної жилої площі.
Запросити ОСОБА_1 та всіх вищевказаних членів її сім'ї до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Комарова,7) для надання згоди на отримання запропонованого житла.
Враховуючи , що на квартирному обліку перебувають ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позивачі надали згоду на отримання зазначеного житла саме на таких осіб.
Зазначені обставини не заперечувались у судовому засіданні представниками сторін.
11.05.2016 р. . на засіданні комісії по розподілу житлової площі, що надається громадянам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь - якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, сім»ям, що втратили годувальника з числа осіб. віднесених до категорії 1, особам, які самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чонобильській АЕС, було прийнято рішення, яким зокрема, відмінила попереднє рішення комісії від 22.04.2016 (протокол № 3) про надання родині ОСОБА_1 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та перерозподілити її відповідно до черги, згідно Реєстру громадян, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами та сімей, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1 та перебувають на квартирному обліку в районних державних адміністраціях м. Києва, станом на.01.04.2016.
Позивачі зазначають, що їх права порушено, квартира має бути надана особам, які перебувають на квартирному обліку - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Рішення відповідача не є законними, вони мають право на додаткову житлову площу, що цілком узгоджується із нормативно-правовими актами України щодо норми такої площі, яка припадає на одну особу.
Статтею 42 ЖКУ та пунктом 37 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, утверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 З 470 (регламентовано, що жилі приміщення надаються тільки гроомадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових і ов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
За змістом пункту 55 Правил жиле приміщення надається громадянинові -.і всіх членів сім'ї, які перебувають разом з ним на квартирному обліку.
Статтею 43 ЖКУ та пунктом 38 Правил встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Відповідно до статті 48 ЖКУ та пункту 53 Правил жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі (розмір якої 13,65 кв.м на одну особу, стаття 47 ЖКУ), але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Згідно із постановою виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів Президії Київської міської Ради профспілок від 15.07.1985 № 582 «Про порядок застосування в місті Києві Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень в Українській PCP» рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві жилою площею 9 кв.м на одну особу.
Відповідно до статті 49 ЖКУ понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.
Пунктом 3 Порядку надання додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям-інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім»ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1 , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 51.12.1996 № 1589, визначено, що додаткова жила площа надається сім'ям, що втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа осіб, віднесених до категорії 1, - у розмірах не нижче середньої забезпеченості у ньому населеному пункті, але не вище норми, передбаченої статтею 47 ЖКУ.
Як встановлено в судовому засіданні, родина ОСОБА_1 проживає в трикімнатній квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі сім'ї із 6 осіб ОСОБА_1, дочка - ОСОБА_2, -, син - ОСОБА_8, дружина сина - ОСОБА_4, , онука - ОСОБА_5,, онук - ОСОБА_6, 2007 р.н.
Також, як свідчать матеріали справи зазначена квартира належить на праві приватної власності членам сім'ї, а саме: 2/3 частини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та 1/4 - ОСОБА_8 Інші члени родини ОСОБА_1 права власності на жилу площу в м. Києві не мають.
Дані обставини. Як свідчить витяг із протоколу № 3 Комісію було враховано при прийнятті оскаржуваних рішень.
Зважаючи на такі обставини, з огляду на те, що згідно чинного законодавства жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі та з урахуванням жилої площі, що перебуває у приватній власності громадян, відповідачем було запропоновано надати ОСОБА_1 з урахуванням приватної жилої площі, двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, на сім'ю із 6 осіб (вона - 1946 р.н., дочка - ОСОБА_2, 1978 р.н., син - ОСОБА_8, 1976 р.н., дружина сина - ОСОБА_4, 1976 р.н., онука - ОСОБА_5, 1997 р.н., онук - ОСОБА_6, 2007 р.н.) за умови згоди всіх членів сім'ї.
Представник відповідача пояснив в судовому засіданні, що у приватній власності ОСОБА_1 та її доньки - ОСОБА_2 знаходиться 30,68 кв. м.
Згідно статті 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Статтею 4 Закону передбачено, що житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.
Крім того, відповідно до пунктів 66, 67 Інформаційного листа Верховного суду України від 26.05.2001 «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право) (копія листа додається) зазначено, що при вирішенні питання щодо відповідності житловому законодавству розміру надаваного жилого приміщення судам слід мати на увазі, що він повинен не перевищувати норми жилої площі (13,65 кв. м на одну особу), але й не бути меншим розміру, який визначається Кабінетом Міністрів і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа в жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, які не використали житлові чеки.
Громадянам, які на час поліпшення житлових умов (або виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення) мають на праві власності жиле приміщення, надається жиле приміщення в межах зазначених норм, якщо вони набули це право з використанням житлових чеків або коли вони передали займане ними приміщення органу, який здійснює поліпшення житлових умов. В іншому разі розмір надаваного жилого приміщення визначається з урахуванням жилої площі, що перебуває в приватній власності громадян (стаття 48 ЖК).
Разом з тим, під час розгляду справи не було отримано доказів, які б свідчили про використання житлових чеків позивачами.
З відсутності письмової згоди всіх членів родини ОСОБА_1 відповідачем прийнято рішення про відміну попередньої пропозиції щодо надання квартири АДРЕСА_1, про що викладено у протоколі № 4 від 11.05.2016 р.
Згідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В свою чергу положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами ст. 60 ЦПК України передбачено обов»язок кожної сторони довести ті обставини, на яку вона посилається як на підставу своїх вимог та інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ст. 11 ЦПК України.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що права позивачів не порушені. Вони перебувають на квартирному обліку у пільговій черзі, відповідно до вимог чинного законодавства.
Слід зазначити. що оскаржувані рішення відповідача оформлені протоколами № 3 та № 4 не суперечать вимогам чинного законодавства та не свідчать про відсутність права позивачів отримати окрему квартиру.
Зважаючи на викладене відсутні і підстави для зобов»язання відповідача надати ОСОБА_1, ОСОБА_2 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Розподіляючи судові витрати. Суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,11,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, ст.ст. 15 ЦК України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЖК України, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя