Справа № 761/42266/16-к
Провадження № 1-кс/761/25889/2016
Іменем України
06 грудня 2016 року місто Київ
Cлідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
з участю слідчого ОСОБА_2 ,
власника майна ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у м.Києві ОСОБА_2 , погоджене з прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_5 , про арешт майна по матеріалам досудового розслідування за № 12015100000000500 внесеного до ЄРДР 23.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у м.Києві ОСОБА_2 , погоджене з прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_5 , про арешт майна, а саме автомобіля «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 , для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні № 12015100000000500 від 23.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що Слідчим управлінням ГУ Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100000000500 від 23.03.2016 по факту скоєння дорожньо-транспортної пригоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.03.2016 приблизно о 20 год. 12 хв. водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на з'їзді з мосту Дарницький у м. Києві, зі сторони вулиці Сортувальна у напрямку вул. Григоренка, навпроти електроопори №3 від вул.Сортувальна, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який отримав тілесні ушкодження внаслідок чого загинув на місці пригоди.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 належить громадянці ОСОБА_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
До СУ ГУ Національної поліції у м. Києві надійшли вказівки прокуратури м. Києва про необхідність звернення з клопотанням до суду про арешт майна, а саме автомобіля «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 , для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні.
Зазначений автомобіль Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 , має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, з метою забезпечення збереження речового доказу, необхідно накласти на нього арешт.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому, просив його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що 03.12.2016 року нею було придбано автомобіль «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 , у ОСОБА_8 . Зазначає про те, що на момент придбання автомобіля, він не містив ознак пошкодження, перебував у технічно справному стані, про що надала відповідні документи та фотознімки із зображенням вказаного автомобіля. Крім того, ОСОБА_3 повідомила, що постановою слідчого ОСОБА_9 від 31.05.2016 року кримінальне провадження № 12015100000000500 було закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, після чого автомобіль «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 було відремонтовано. Враховуючи зазначене, на даний час автомобіль «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 не містить на собі будь-яких ознак кримінального правопорушення і не відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України. Також просить врахувати, що у межах здійснення досудового розслідування до його закриття у даному кримінальному провадженні вже були проведені огляд транспортного засобу та відповідні експертизи, а тому арешт майна на даний час є недоцільним.
Слідчий суддя, вислухавши доводи слідчого, власника майна ОСОБА_3 , перевіривши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження №12015100000000500 від 23.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у двох томах, вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Як вбачається із матеріалів клопотання та матеріалів кримінального провадження №12015100000000500 від 23.03.2016 року, 23.03.2016 старшим слідчим ВР ДТП СУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_9 розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100000000500, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.03.2016, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на з'їзді з мосту Дарницький в місті Києві, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , внаслідок чого останній помер на місці пригоди.
В ході досудового розслідування було проведено огляд автомобіля «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 та постановою слідчого ОСОБА_9 від 14.04.2016 року вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом. Після проведення досліджень автомобіль передано на зберігання ОСОБА_6
31.05.2016 за результатами розслідування зазначеного кримінального провадження, старшим слідчим ВР ДТП СУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_9 прийнято рішення про його закриття на підставі п. 2 ч.1 ст.284 КПК України.
13.06.2016 прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12016100000000500, за ч.2 ст.286 КК України, матеріали кримінального провадження направлено до СУ ГУ Національної поліції у м. Києві для організації подальшого розслідування.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи, що на момент звернення слідчого із клопотанням про арешт автомобіля «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 з метою його зберігання як речового доказу, вказаний транспортний засіб вже був оглянутий, проведені відповідні дослідження, а також враховуючи, що автомобіль відремонтований та не зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про те, що на даний час автомобіль «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 , не відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Отже, накладення арешту на автомобіль «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 буде безпідставним та не відповідатиме меті відповідно до положень ст. 170 КПК України.
Таким чином, слідчий не довів необхідність накладення арешту на автомобіль «Lexus-ES 350», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись, ст.ст. 170 -173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у м.Києві ОСОБА_2 , погодженого з прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_5 , про арешт майна по матеріалам досудового розслідування за № 12015100000000500 від 23.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, а якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя