ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22131/16-ц
провадження № 2/753/8803/16
"16" грудня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем Горбань С.І., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення його позову до ОСОБА_3 про стягнення боргу,
У листопаді 2016 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в сумі 4477460,75 грн.
Одночасно з позовом позивач подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Посилаючись на те, що строк повернення позики давно минув, але відповідач на зв'язок не виходить і намагається будь-якими способами уникнути повернення позики, позивач просить: накласти арешт на грошові кошти відповідача на рахунках в банківських та фінансових установах, на його рухоме і нерухоме майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1; заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі в заставу, оренду тощо вищевказаної квартири та тимчасово, на період судового розгляду справи та виконання рішення суду, заборонити йому виїзд за межі України.
В судове засідання позивач не з'явився. Відповідач в судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову не викликався.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає заяву частково обґрунтованою з таких підстав.
Згідно з положеннями ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, і знаходиться у нього або в інших осіб.
Згідно з даними Єдиного реєстру заборон та відчуження об'єктів нерухомого майна відповідач ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, на яку вже накладено арешт постановою Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 19.07.2007 та ухвалою Дарницького районного суду м. Києві від 20.08.2007.
Враховуючи значний розмір позовних вимог ОСОБА_2, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що у разі задоволення позову не накладення арешту на вищевказану квартиру може утруднити виконання рішення суду.
Арешт нерухомого майна передбачає заборону розпорядження ним, а тому вимога заяви про заборону вчиняти будь-які дії щодо цього майна є зайвою.
Підстав для накладення арешту на грошові кошти відповідача в банківських установах суд не вбачає з огляду на ненадання доказів наявності у ОСОБА_3 таких рахунків.
Також відсутні підстави для заборони відповідачу виїжджати за межі України, оскільки тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України передбачене процесуальним законом лише для боржників на стадії виконання судових рішень.
Керуючись статтями 151, 152, 153 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
До вирішення справи по суті накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - один рік.
Суддя: