Справа № 761/39303/16-ц
Провадження № 2/761/8628/2016
26 грудня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Рибака М.А.,
при секретарі Сівоха І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від щомісячного доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем має спільного сина, який на теперішній час проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач добровільно допомоги на утримання малолітньої дитини не дає, участі у вихованні дитини не приймає, у зв'язку з чим позивач змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду повідомлена належним чином. В заяві до суду просила розглядати справу у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглядати справу за його відсутності, позов визнав у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 4 ст.155 СК України, встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
З матеріалів справи вбачається, що сторони 24 травня 2013 року уклали шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис № 757 (а.с.2).
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Згідно з ч.2 ст.182 СК мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею ст.191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як встановлено в судовому засіданні дитина проживає разом із позивачем, відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає. Доказів протилежного суду не надано.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, крім іншого, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач є молодим працездатним чоловіком.
Відповідно до довідки ГУНП у м. Києві від 19.09.2016 року ОСОБА_2 з 07.11.2015 року по теперішній час проходить службу в Національній поліції України. (а.с. 7). Відомостей про незадовільний стан його здоров'я суду не надано. Окрім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у нього є інші діти, окрім ОСОБА_3, а також не надано доказів на підтвердження того, що на його утриманні перебувають непрацездатні особи.
У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за обставин, які склалися та враховуючи те, що відповідач офіційно працює та має регулярний дохід, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання малолітньої дитини підлягають задоволенню , а саме: слід стягнути з відповідача на користь позивача, на утримання їх спільної доньки, аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину, відповідного віку, починаючи з 08.11.2016 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 130, 174, 208, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.79, 84, 141,180,182, 199-201 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини від щомісячного заробітку (доходу) на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 08.11.2016 року і до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Стягнути ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 551,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.А. РИБАК