Кримінальне провадження №1-кп/760/97/16
Справа № 760/7826/15-к
09 грудня 2016 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
провівши відкрите судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.14, ч.1 ст.258, ч.2 ст.15 ч.1 ст.263. ч.2 ст.263-1, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.5 ст.27, ч.2 ст. 263-1 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.263 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014101110000134 від 19.08.2014 р.,
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 грудня 2016 р. включно.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор просив продовжити термін перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , зазначивши, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, може ухилитися від суду, а тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали.
Обвинувачений зазначив про необхідність участі його захисника ОСОБА_8 під час розгляду питання про доцільність продовження терміну перебування під вартою. Проти продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та зазначив про відсутність ризиків та будь-яких інших підстав тримання його під вартою.
Інші обвинувачені проти продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, думку ОСОБА_4 підтримали.
Заслухавши прокурора та обвинувачених, суд вважає за можливе розглянути питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою без захисника ОСОБА_8 виходячи із наступного.
Відповідно до вимог до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України розгляд питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою є не правом суду, а його обов'язком.
07 грудня 2016 р. під час судового засідання, що розпочалося в 14.00 год. захисник ОСОБА_9 відмовилася від захисту обвинуваченого ОСОБА_4 , а захисник ОСОБА_8 був відсутній в зв'язку із перебуванням в судовому засіданні в іншому суді.
Також захисник ОСОБА_8 ще двічі не з'явився в судові засіданні, які призначалися 08 грудня 2016 р. та 09 грудня 2016 р. Про поважність причин неявки на 08 грудня 2016 р. він повідомив суду, а причини неявки 09 грудня 2016 р. суду є невідомими.
На неодноразові намагання секретаря судового засідання зв'язатися із ним телефоном безпосередньо перед судовим засіданням 09 грудня 2016 р., не відповідав. Внаслідок цього судове засідання розпочалося із значним запізненням та без участі зазначеного захисника.
Разом з тим, участь захисника відповідно до положень ст. 52 КПК України не є обов'язковою, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачують ОСОБА_4 не є особливо тяжким, інших причин під час судового розгляду також встановлено не було, перекладач не залучався.
Крім того, обвинуваченому ОСОБА_4 було роз'яснена можливість залучення безкоштовного захисника для вчинення окремої процесуальної дії, оскільки розгляд даного питання про доцільність продовження строку перебування його під вартою є невідкладним з огляду на останній день, коли його можна вирішити.
Обвинувачений ОСОБА_4 відмовився від реалізації даного права, а суд не вправі призначати йому захисника без його згоди, оскільки участь захисника, як вже зазначалося вище, в даному провадженні не є обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 324 КПК України, суд відкладає судовий розгляд, якщо в судове засідання не з'явився захисник, де його участь є обов'язковою. Таким чином, в зазначеному випадку відкладення судового розгляду в зв'язку із неявкою захисника було б порушенням процесуального Закону.
Вирішуючи питання доцільності продовження перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд врахував наявність обставин, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, тяжкість кримінального правопорушення в якому обвинувачуються ОСОБА_4 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у обвинувальному акті, дають достатні підстави суду вважати, що ризики, зазначені в ухвалі суду від 16.09.2015 р. та передбачені ст. 177 КПК України на даний момент не зменшилися, а саме: обвинувачений і досі може переховуватися від суду, вплинути на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження, а застосування більш м'якого запобіжного заходу в силу вимог ч. 5 ст. 176 КПК України є неможливою.
Виходячи із змісту ч.5 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 258 Кримінального кодексу України. А тому суд в силу Закону не може змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший не пов'язаний з триманням під вартою. Скасування запобіжного заходу, враховуючи наявні ризики, також є неможливим.
Судом враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, вік та стан здоров'я, репутацію обвинуваченого. Злочин, у готуванні до якого обвинувачується ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 258 КПК України, є тяжким та пов'язаним з небезпекою для життя та здоров'я людей.
Враховуючи те, що з моменту винесення попередньої ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , фактичні обставини провадження не змінилися, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не встановлено.
Оскільки строк перебування під вартою обвинуваченого закінчується 10 грудня 2016 р. в суботу, що є неробочим днем, суд вважає за необхідне з метою забезпечення кримінального провадження продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на два місяці.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 199, 331 КПК України, суд,-
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.1 ст.258, ч.2 ст.15 ч.1 ст.263. ч.2 ст.263-1, ч.1 ст.263 КК України до 08 лютого 2017 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1