печерський районний суд міста києва
Справа № 757/63301/16-к
22 грудня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судового засіданні судове провадження за клопотанням старшого слідчого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 про направлення підозрюваного у кримінальному провадженні № 42016010000000245 від 15.11.2016 ОСОБА_3 до медичного закладу для проведення комплексної стаціонарної психолого-психіатричної експертизи,-
21 грудня 2016 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури та підтримання державного обвинувачення АР Крим ОСОБА_5 , у якому слідчий просив направити підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 103-а для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, строком до двох місяців.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що Слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури АР Крим здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 15.11.2016 до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42016010000000245, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в листопаді 2016 року (більш точної дати не встановлено) ОСОБА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння смерті іншій людині, замовив та організував вбивство потерпілого ОСОБА_7 .
10.12.2016 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
10.12.2016 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 лютого 2017 року.
Слідчий вказує, що під час проведення слідчих дій, зокрема при затриманні, розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, допиті в якості підозрюваного, поведінка ОСОБА_3 є неадекватною, а саме проявляється в порушенні мислення і емоцій, що виражається в відсутності логічного зв'язку між окремими судженнями, нечіткому, суперечливому використанні понять, тощо.
13.12.2016 для з'ясування психічного стану підозрюваного ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення, призначено стаціонарну комплексну психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що воно є безпідставним.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані до суду докази, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжні заходи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 508 КПК України передбачено, що до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи як поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Відповідно до вимог ст. 509 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо). У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду. Крім того, конкретні питання експертам повинні бути зазначені в ухвалі слідчого про призначення судово-психіатричної експертизи, що є компетенцією слідчого.
В іншому випадку, згідно зі ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000, кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Під час розгляду клопотання про направлення підозрюваного на стаціонарну психолого-психіатричну експертизу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо осудності або обмеженої осудності підозрюваного.
В долучених до клопотання документах відсутні будь-які обставини, які б свідчили, що ОСОБА_3 захворів на психічну хворобу, відсутні медичні документи, які б свідчили про розлад його психічної діяльності або психічного захворювання, не доведено, що його поведінка під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була неадекватною. Відсутність вказаних обставин ставить під сумнів висновки слідчого, про необхідність проведення стаціонарної психіатричної експертизи та потребу у здійсненні за ОСОБА_3 тривалого спостереження та дослідження.
Разом з тим, варто зазначити, що відповідно до вимог чинного КПК, слідчий, прокурор вправі самостійно залучити експерта для проведення експертизи, тобто призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу, за висновками якої вирішити питання про доцільність призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, проте стороною обвинувачення дані вимоги кримінально-процесуального закону було проігноровано.
З приводу зазначеного, слідчий суддя в контексті вищевказаних положень закону та усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Заїченко проти України (№ 2), заява № 45797/09), звертає увагу, що згадані обставини, без отримання попереднього медичного висновку та за відсутності у матеріалах справи будь-яких медичних або інших документів, які б викликали сумніви щодо стану психічного здоров'я підозрюваного ОСОБА_3 , апріорі не можуть бути підставою для призначення стаціонарної психіатричної експертизи та поміщення його до психіатричної лікарні.
Не вбачаючи підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування з огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 18, 242, 376, 509 КПК України, Законом України ««Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_6 про направлення підозрюваного у кримінальному провадженні № 42016010000000245 від 15.11.2016 ОСОБА_3 до медичного закладу для проведення комплексної стаціонарної психолого-психіатричної експертизи залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1