печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53555/16-ц
26 грудня 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Москаленко К.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІБІО ГРУП», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Альфа-Банк» - про визнання договорів недійсними, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, -
Ухвалою судді від 03.11.2016 позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без руху, оскільки позовна заява не відповідала вимогам ст.119 ЦПК України, та надано позивачам строк для усунення нижче вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання позивачами ухвали судді.
Зокрема, ухвалою судді встановлено наступні невідповідності позовної заяви вимогам ст.119 ЦПК України.
В порушення вимог ч.5 ст.119 ЦПК України позивачі не надали документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік".
Згідно даних доданих до позовної заяви квитанцій, представником позивачів ОСОБА_4 сплачено судовий збір окремо за вимоги немайнового характеру - однією сумою у розмірі 552 грн. 00 коп. та за вимоги майнового характеру - 1 663 грн. 00 коп., що є неналежним розміром судового збору та порушенням визначеного законом порядку його оплати.
Щодо оплати судового збору за заявлені позивачами немайнові вимоги.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до абз.2 ч.6 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Таким чином, відповідно до абз.2 ч.3, абз.2 ч.6 ст.6 Закону України "Про судовий збір" кожному позивачу слід було сплатити судовий збір окремо за кожну заявлену ним немайнову вимогу:
- про визнання недійсним укладеного з цим позивачем договору купівлі-продажу;
- про визнання недійсним укладеного з цим позивачем договору споживчого кредиту;
- про стягнення на користь цього позивача моральної (немайнової) шкоди, виходячи з її розміру окремо щодо кожного позивача.
При цьому, кожен з позивачів мав сплатити судовий збір за заявлені немайнові вимоги окремим платіжним документом.
Крім того, в частині заявленої позивачами немайнової вимоги про відшкодування моральної шкоди шляхом стягнення на користь позивачів грошової суми у розмірі 50 000 грн. 00 коп., позовна заява не відповідала вимогам п.3), п.5) ч.2 ст.119 ЦПК України.
Так, в позові не зазначено зміст вимог позивачів про відшкодування моральної шкоди в розумінні п.3) ч.2 ст.119 ЦПК України, зокрема не зазначено розмір моральної шкоди, який кожен з позивачів просить стягнути на свою користь та обставини, в обґрунтування її заподіяння кожному з позивачів.
При цьому, позивачам слід було врахувати, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, серед іншого, в чому полягає ця шкода та з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Щодо оплати судового збору за заявлені позивачами майнові вимоги.
Відповідно абз.1 ч.6 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Так, відповідно до абз.1 ч.3, абз.2 ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір», виходячи з загальної суми заявленої позивачами майнової вимоги у розмірі 55 355 грн. 10 коп., за яку належить оплатити судовий збір у розмірі 553 грн. 55 коп., кожному позивачу слід було сплатити судовий збір пропорційно його долі в заявленій позивачами майновій вимозі, що становить:
- для позивача ОСОБА_1, виходячи з суми вимоги у розмірі 20 240 грн. 02 коп., що становить 37% від загальної суми вимоги позивачів у розмірі 55 355 грн. 10 коп., - належить до оплати сума судового збору у розмірі 204 грн. 81 коп.;
- для позивача ОСОБА_2, виходячи з суми вимоги у розмірі 6 900 грн. 38 коп., що становить 13% від загальної суми вимоги позивачів у розмірі 55 355 грн. 10 коп., - належить до оплати сума судового збору у розмірі 71 грн. 96 коп.;
- для позивача ОСОБА_3, виходячи з суми вимоги у розмірі 27 914 грн. 70 коп., що становить 50% від загальної суми вимоги позивачів у розмірі 55 355 грн. 10 коп., - належить до оплати сума судового збору у розмірі 276 грн. 78 коп.
При цьому, кожен з позивачів мав сплатити судовий збір за свою долю в майновій вимозі окремим платіжним документом.
Судовий збір сплачується за реквізитами:
отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі '
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 04 897
рахунок отримувача 312 142 067 00007
банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві
код банку отримувача 82 00 19
код класифікації бюджету 220 30 101
призначення платежу 22030101;050; "Судовий збір", Печерський р/с, 02896745, за (вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору)
ПІБ (назва) платника.
В частині вимоги позову про стягнення з відповідача ТОВ "СТІБІО ГРУП" на користь відповідача ПАТ КБ "Альфа-Банк" суми пені та штрафних санкцій, нарахованих за договорами, укладеними з позивачами, станом на день надання позову - 2 333 35 грн. 00 коп.
Виходячи з підстав позову та зазначених в їх обґрунтування обставин, дана вимога про стягнення суми пені та штрафних санкцій, які передбачені договорами з позивачами і відповідно виражаються в грошовій формі, є вимогою про стягнення грошових коштів і відповідно є майновою.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Разом з тим, позивачами в порушення вимог п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України не зазначено ціну позову з урахуванням суми даної вимоги.
Крім того, позивачам слід було сплатити та подати суду докази сплати судового збору за подання даної вимоги в розмірах та порядку, визначених відповідно до ч.2 ст.4, абз.1 ч.3, абз.2 ч.6 ст.6 Закону України "Про судовий збір", ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік", аналогічно роз'ясненому та викладеному вище.
Крім того, оскільки позивачі звертаються з вимогою про стягнення з відповідача ТОВ "СТІБІО ГРУП" на користь відповідача ПАТ КБ "Альфа-Банк" грошових коштів, по суті, ця вимога є вимогою на захист прав та інтересів іншої особи - ПАТ КБ "Альфа-Банк".
Відповідно до ч. 7 ст.119 ЦПК України у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Відповідно до ч. 2 ст.3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Відповідно до ч.1 ст.45 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Таким чином, позивачам в позові належало обґрунтувати - зазначити обставини, положення відповідного Закону та докази, на їх підтвердження, які б вказували на наявність у позивачів законних підстав для звернення з даною вимогою в інтересах ПАТ КБ "Альфа-Банк".
Також суддею було зазначено, що виходячи з загальних з засад цивільного процесу, визначених ст.3, ч.1 ст.30, ст.32, ч.2 ст.40, ч.2 ст.119 ЦПК України, позивачі не можуть звертатись з вимогами в інтересах або на користь осіб, зазначених як відповідачі щодо іншої частини вимог за одним позовом.
Позивачам було роз'яснено, що у разі невиконання відповідно до цієї ухвали вимог ст.119 ЦПК України, позовна заява відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачам.
21.12.2016 від представника позивачів ОСОБА_4, у визначений законом строк, надійшла заява з додатками в усунення недоліків згідно ухвали судді від 03.11.2016.
Так, в заяві представником зазначено обґрунтування обставин та розміру моральної шкоди, а також до заяви було додано квитанції про оплату кожним з позивачів окремим платіжним документом судового збору пропорційно його долі в заявленій позивачами майновій вимозі: позивачем ОСОБА_1 - 204 грн. 81 коп.; позивачем ОСОБА_2 -71 грн. 96 коп.; позивачем ОСОБА_3 - 276 грн. 78 коп.
Також в заяві представником зазначено, що сплачений при первинному поданні позову згідно доданих квитанцій представником позивачів ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 552 грн. 00 коп. та у розмірі 1 663 грн. 00 коп. суду вважати сплаченим одним платіжним документом представником позивачів від кожного з трьох позивачів по 552 грн. 00 коп. у сумі 1 663 грн. 00 коп., а також від позивача ОСОБА_5 - 552 грн. 00 коп. ще за одну її майнову вимогу.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що недоліки усунуто в частині зазначення обґрунтування обставин моральної шкоди, а також оплату кожним з позивачів окремим платіжним документом судового збору пропорційно його долі в заявленій позивачами майновій вимозі усього у розмірі 55 355 грн. 10 коп.
В іншій частині вказані в ухвалі судді недоліки позивачами не усунуто.
Посилання представника позивачів про оплату при первинному поданні позову кожним з позивачів в особі представника одним платіжним документом судового збору за кожну з немайнових вимог, також не може бути прийнято до уваги, оскільки такий порядок сплати та розмір у сумі 1 663 грн. 00 коп. не є належним розміром судового збору за подання даного позову та порушує визначений законом порядок його оплати, про що викладено вище.
Таким чином, оскільки позивачі вказані в ухвалі судді від 03.11.2016 недоліки згідно ст.119 ЦПК України не усунули, позовна заява відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України вважається неподаною і підлягає поверненню позивачам.
На підставі викладеного, керуючись ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік", ч.2 ст.4, абз.1 ч.3, абз.2 ч.6 ст.6 Закону України "Про судовий збір", ст.3, ч.1 ст.30, ст.32, ч.2 ст.40, ст.81, ч.2 ст.119, ст.121, ст.210, ст.293 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІБІО ГРУП», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Альфа-Банк» - про визнання договорів недійсними, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, - повернути позивачам.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали Апеляційному суду міста Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Печерського
районного суду м.Києва К.О. Москаленко .