Справа № 755/14454/16-ц
"26" грудня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Дудник В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона зареєструвала з відповідачем шлюб 15 квітня 2006 року. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Розлад сімейного життя стався кілька років тому. Неодноразово вони припиняли спільне проживання внаслідок незадовільної, а подекуди і протиправної поведінки відповідача. На даний момент сім'я вже тривалий час повністю припинила свої існування.
В судовому засіданні 13 жовтня 2016 року позивач позовні вимоги підтримала, пояснила, що спільне життя з відповідачем не складається, між ними часто виникають сварки та непорозуміння. Після чергової сварки, вона разом з дітьми 31 серпня 2016 року пішла від відповідача.
Відповідач в судовому засіданні 13 жовтня 2016 року позов не визнав, пояснив, що кохає свою дружину, між ними дійсно виникали сварки та непорозуміння, однак він бажає зберегти сім'ю.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2006 року ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, про що у книзі реєстрації зроблено відповідний актовий запис за № 520 (а.с. 8).
Сторони від шлюбу мають малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6, 7).
У відповідності до ст. 111 Сімейного кодексу України, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавався строк на примирення терміном в два місяці.
Позивач в судове засідання 26 грудня 2016 року, призначеного після надання строку на примирення, не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без її присутності, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання 26 грудня 2016 року, призначеного після надання строку на примирення, не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути без його присутності, позов визнає в повному обсязі, просить його задовольнити.
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони не проживають разом з серпня 2016 року, з цього часу не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету. Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не відбудеться.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони проживають окремо, не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 112, 114 Сімейного кодексу України ст.ст. ст.ст. 10, 3, 4, 10, 11, 15, 57, 59-61, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 15 квітня 2006 року (актовий запис № 520) - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: