Справа № 755/10580/16-ц
"27" жовтня 2016 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді САВЛУК Т.В.
при секретарі Костів Л. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», звертаючись з позовом до суду, просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013 року у розмірі 1 202 919,81 грн. також судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору, що є предметом позову. Обгрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач посилається на наступне, що 30 травня 2013 року між ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №47/5-41/13-980/16, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит в розмірі 600 000,00 грн. терміном повернення 20 липня 2013 року зі сплатою за користування кредитними коштами 30%. 05 травня 2014 року між Банком та позичальником було укладено Договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно якого було продовжено строк виконання зобов'язань до 01 вересня 2014 року. З метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором 30.05.2013 року між ПАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №47/5-41/13-980/16-01. 05 травня 2014 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін до договору поруки №47/5-41/13-980/16-01 від 30.05.2013 року відповідно до якого було продовжено строк виконання зобов'язання до 01 вересня 2014 року, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед Банком солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором, а саме: повернення основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання позичальнику кредитних коштів у відповідності до умов кредитного договору. Однак, всупереч вимог цивільного законодавства та умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконує договірні зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 16.05.2016 року складає 1 202 919,81 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом в розмірі - 600 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками за період з січня 2015 року по квітень 2016 року - 239 508,19 грн., сума пені за прострочення погашення кредиту із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення - 294 050,03 грн., сума пені за прострочення погашення відсотків із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення - 69 361,59 грн., яку позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також відшкодувати за рахунок відповідачів судові витрати. (а.с. 1-4)
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки відповідачі суд не повідомили, процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористались.
На підставі ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 30 травня 2013 року між ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №47/5-41/13-980/16, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит в розмірі 600 000,00 грн. з терміном повернення не пізніше 20 липня 2013 року зі сплатою за користування кредитними коштами 30%.
22 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін до кредитного договору №47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013 року, відповідно до п. 1 якого, сторони погодили строк повернення кредитних коштів не пізніше 05 вересня 2013 року.
05 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін до кредитного договору №47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013 року, відповідно до п. 1 якого, сторони погодили строк повернення кредитних коштів не пізніше 05 травня 2013 року.
05 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін до кредитного договору №47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013 року, відповідно до п. 1 якого, сторони погодили строк повернення кредитних коштів не пізніше 01 вересня 2014 року..
Пунктом 4.5 Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються за поточний календарний місяць з урахуванням фактичного періоду користування кредитом на фактичну суму заборгованості із врахуванням фактичної кількості днів у році (методом «факт/факт»). При розрахунках враховується перший день видачі кредиту (його частини) і не враховується день повернення кредиту (його частини).
Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій передбачених цим договором, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення..
З метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором, 30.05.2013 року між ПАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2. було укладено Договір поруки №47/5-41/13-980/16-01, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед Банком нести в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання Позичальником зобов'язань перед Банком по погашенню одержаного кредиту відповідно до Кредитного договору №47/5-41/13-980/16 від 13 травня 2013 року в сумі 600000 грн., укладеного між Банком та Позичальником кінцевим терміном погашення 20 липня 2013 року, належних за користування кредитом відсотків з розрахунку 30% річних, а також штрафів та пені. (а. с. 13-14)
22 липня 2013 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін до договору поруки №47/5-41/13-980/16-01 від 30.05.2013 року відповідно до якого було продовжено строк виконання зобов'язання до 05 вересня 2013 року. (а. с. 15)
05 вересня 2013 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін до договору поруки №47/5-41/13-980/16-01 від 30.05.2013 року відповідно до якого було продовжено строк виконання зобов'язання до 05 травня 2013 року. (а.с. 16)
05 травня 2014 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін до договору поруки №47/5-41/13-980/16-01 від 30.05.2013 року відповідно до якого було продовжено строк виконання зобов'язання до 01 вересня 2014 року,. (а.с. 17)
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 554 ЦК передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч.1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Зміст договору як угоди (правочину) становить сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обов'язки, що становлять зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, котрим визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. (ч.1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається з матеріалів справи, підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем ОСОБА_1 порушено умови Кредитного договору в частині повернення заборгованості за кредитом та сплаті процентів за користування кредитними коштами в порядку і строки визначені Кредитним договором, тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних боржників, заборгованість за кредитом, яка станом на 16.05.2016 року становить 1 202 919,81 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом в розмірі - 600 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками за період з січня 2015 року по квітень 2016 року - 239 508,19 грн., сума пені за прострочення погашення кредиту із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення - 294 050,03 грн., сума пені за прострочення погашення відсотків із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення - 69 361,59 грн., при визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи, оскільки відповідачі не скористались процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії Кредитного договору.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі, та присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» заборгованість за Кредитним договором №47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013 року у розмірі 1 202 919,81 грн.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 18 043,83 грн., тобто по 9 021,91грн. з відповідачів, що підтверджується долученим до справи оригіналом платіжного документа про сплату позивачем судового збору при зверненні з даним позовом до суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258, 261, 526, 572, 549, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 10, 11, 58, 60, 208, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства ««Комерційний банк «Хрещатик» заборгованість за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013 року у розмірі 1 202 919,81 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9 021,91грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9 021,91грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарг, яка подається до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.